Справа № 617/1564/19
Провадження № 3/617/457/19
13 листопада 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Глоби М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області матеріали по справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вовчанського відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська Харківської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, розлученого, раніше засудженого 22 березня 2013 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 18 червня 2014 року за ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 10 червня 2014 року на невідбуту частину строку покарання - 1 рік 9 місяців 17 днів, згідно ст. 2 ЗУ «Про амністію» від 08 квітня 2014 року, 14 березня 2018 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк до 150 годин, 07 серпня 2018 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту на строк 1 місяць, з відбуванням в кримінально-виправній установі. Відповідно до ст. 71 ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 14 березня 2018 року та остаточно призначено покарання у виді 1 місяця 5 днім арешту з відбуванням у кримінально-виправній установі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 048561 від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 29 липня 2019 року знаходячись під адміністративним наглядом не з'явився на відмітку до Вовчанського ВП, що є порушенням обмежень адміністративного нагляду. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 048561 від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 29 липня 2019 року знаходячись під адміністративним наглядом не з'явився на відмітку до Вовчанського ВП, що є порушенням обмежень адміністративного нагляду( а.с. 2).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушень, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини (п. 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11) закріплення строків давності слугує задля забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення терміну триваючого правопорушення. В той же час, від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим та виявленим залежить можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Триваючим адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності».
Така ж сама правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24 червня 1988 року зі змінами станом на 25 травня 1998 року у п. 6 якої роз'яснено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КУпАП строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КУпАП, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175 КУпАП, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184 КУпАП та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
При цьому, не з'явлення на реєстраційну відмітку до Вовчанського ВП, не є триваючим правопорушенням.
В даному випадку ОСОБА_1 знаходячись під адміністративним наглядом не з'явився на реєстраційну відмітку до Вовчанського ВП 29 липня 2019 року. Отже, днем вчинення правопорушення є день не з'явлення на реєстраційну відмітку, а саме: 29 липня 2019 року. Відповідно, на час розгляду справи у суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених у статті 38 КУпАП.
Виключення провадження у справах про адміністративне правопорушення за спливом строків ст. 38 КУпАП є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а метою останньої є доведення вини. Отже, поєднання закриття справи із одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини особи за межами строку, передбаченого статтею 38 цього Кодексу.
Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Тобто, суд позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 38, 247, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, закрити, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.
Суддя -