Справа № 559/1935/19
25 листопада 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Дубно кримінальне провадження №12019180040000683 по обвинуваченню
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, останній раз 01.03.2018 року за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області за ч.3 ст.185, ст. 71 КК України до покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України
та угоду про визнання винуватості від 25 листопада 2019 року, -
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 , 31 липня 2019 року близько 02 год 00 хв., перебуваючи по вулиці Мирогощанська, 1, в м. Дубно, Рівненської області, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, користуючись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, відчинивши вікно, проник в середину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В подальшому, перебуваючи в приміщенні вказаного кафе ОСОБА_4 викрав грошові кошти в сумі 11341 гривень 00 копійок, які знаходилися в картонній коробці за барною стійкою та мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 306 грн. 67 коп. Після чого, з викраденими речами обвинувачений залишив приміщення кафе, перевівши таким чином викрадене майно у своє протиправне володіння, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 , майнової шкоди на загальну суму 11647 гривень 67 копійок.
25 листопада 2019 року у даному кримінальному провадженні між прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання останньому, яку обвинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на три роки. Згідно зі ст. 75, 76 КК України узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням строком на два роки, з покладенням на обвинуваченого обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробаці ї, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Розглядаючи в судовому засіданні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Крім цього, частиною першою статті 472 КПК України, передбачений зміст угоди про визнання винуватості, який полягає у визначенні наступних обставин, зокрема: сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки не виконання угоди.
Прокурор в судовому засіданні, зазначила, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення та надав згоду на застосування узгодженого виду покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив та подав заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, оскільки завдана злочином шкода йому відшкодована повністю, жодних претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_7 не має.
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнаючи винність у вчиненому кримінальному правопорушенні в обсязі обвинувачення, повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
З урахуванням доведеності вини у вчиненному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 185 КК України та її беззастережного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 та встановленні в ході судового розгляду пом'якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття, сприяння у розкритті злочину, крім того, потерпілим ОСОБА_6 надано згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, суд вбачає наявність фактичних підстав для затвердження укладеної угоди про визнання винуватості.
При цьому, суд зазначає, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у вигляді покарання, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджненні у розмірі 2826 гривень 18 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі. Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
На підставівикладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості від 25 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №12019180040000683, укладену між прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням. Іспитовий термін випробування встановити строком у 2 (два) роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України під час відбуття іспитового строку, покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем фактичного проживання чи реєстрації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 18 копійок.
Речові докази:
-один слід тканини, який вилучений з пляшки коньяку «Закарпатський», який поміщено до спец. пакета «Національна поліція України» № 0014988, п'ять слідів пальців рук з пляшок, які поміщено до спец пакета «Національна поліція України» № 0014512, два сліди взуття на двох плівках, які поміщено до спец. пакета «Національна поліція України» № ЕХР0253076, викрутку з ручкою червоного кольору, що поміщена до спец, пакету «Національна поліція України» ЕХР0253077- знищити.
- велосипед синього кольору, марки "Maхwell" який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 - залишити у його розпорядженні
- грошові купюри номіналом 200 гривень у кількості 4 (чотири) шт., пару взуття та мобільний телефон марки «Аsus", що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 - залишити у його розпорядженні.
-
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим,, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Рівненського Апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя :