Справа № 558/490/19
номер провадження 2/558/112/19
(заочне рішення)
20 листопада 2019 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі Ковальській Л.С., з участю представника позивача - адвоката Музика-Дубравського В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . У вказаному будинку за згодою власника також зареєстрований її колишній чоловік - відповідач ОСОБА_2 з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 15 липня 2015 року шлюб між ними було розірвано. Відповідач ОСОБА_2 протягом останніх п'яти років у будинку не проживає, участі в оплаті комунальних послуг не бере, не несе витрат на утримання будинку. Будь-яких домовленостей щодо збереження за ним права на користування житловим будинком у разі його відсутності, немає. Зазначає також, що відповідач проживає в м. Нетішин, Хмельницької області. Відповідач добровільно не бажає знятися з реєстрації місця проживання. Реєстрація відповідача у належному їй житловому будинку створює перешкоди у реалізації її соціальних та майнових прав, зокрема унеможливлює отримання житлових субсидій.
З вказаних підстав позивач ОСОБА_1 просила визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася.
Представник позивача адвокат Музика-Дубравський В.А. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 18 вересня, 21 жовтня, 6 листопада та 20 листопада 2019 року не з'явився, хоч про час та місце їх проведення був повідомленим у встановленому порядку, шляхом надіслання судової повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що відповідає вимогам ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Частина 10 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначає, що за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Причини неявки в судові засідання відповідач ОСОБА_2 не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.
За таких обставин, за наявної згоди представника позивача, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, приходить до наступного висновку.
Судові засідання по даній справі призначалися 18 вересня, 21 жовтня, 6 листопада та 20 листопада 2019 року.
У вказані судові засідання відповідач та/чи його представник не з'явився.
В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань про надання чи витребування доказів до суду не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 5, 6) позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Як встановлено згідно довідки, виданої Демидівською селищною радою Рівненської області 18 липня 2019 року (а.с. 10), та повідомлення № 03-13/1804 від 1 серпня 2019 року (а.с. 18), що видане Демидівською селищною радою Рівненської області, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Із змісту дослідженого в судовому засіданні акта № 22 від 19 липня 2019 року (а.с. 11), зі слів власника будинку та за свідченням сусідів, комісією Демидівської селищної ради Рівненської області було встановлено, що ОСОБА_2 фактично приблизно чотири роки не проживає за адресою зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в будинку позивача ОСОБА_1 протягом чотирьох років не проживає, не веде спільно з позивачем господарство, не сплачує комунальні платежі, не несе витрат на утримання будинку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
Ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Положення ст.ст. 386, 391 ЦК України вказують на те, що власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 72 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або члена його сім'ї за ним зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч. 1, п. 1 і 5 ч. 3 і ч. 4 ст. 71 ЖК України.
Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 більше року в будинку в АДРЕСА_1 , не проживає без поважних причин, то його на підставі ст. 72, 169 ЖК України слід визнати таким, що втратив право на користування зазначеним житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 гривень, що був сплачений позивачем при подачі до суду позовної заяви, оскільки понесення таких витрат позивачем підтверджено документально (а.с. 1).
Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_2 від сплати судового збору не встановлено.
У позовній заяві, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на положення ст.ст. 405,406 ЦК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обгрунтованим.
Відповідно до ст.ст. 71, 72, 163, 169 Житлового кодексу України, ст.ст. 317, 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
судовий збір в розмірі 768,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою у порядку та строки, що передбачені ст. 284 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.С. Феха.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2019 року.