Справа №551/413/19
"25" листопада 2019 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Сиволапа Д.С.,
секретаря - Кулинченко О.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
його представника - адвоката Баленко Н.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання,
26 квітня 2019 року ОСОБА_4 звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання їх такими, що втратили право користування належним позивачу житловим будинком.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
У даному будинку зареєстровані, але фактично не проживають з травня 2015 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Відповідачі мають інше місце проживання, участі в утриманні будинку, оплаті комунальних послуг, проведенні капітального та поточних ремонтів не беруть.
В зв'язку з цим вона просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування належним їй житловим будинком та зняти їх з реєстраційного обліку за місцем проживання.
Ухвалою суду від 02 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 від 02.05.2019 (а.с.33).
Син померлої ОСОБА_2 18 червня 2019 року подав до суду заяву в якій просив залучити його до участі у справі в якості правонаступника померлої ОСОБА_4 (а.с.28).
В зв'язку з цим ухвалою суду від 18 червня 2019 року провадження у справі зупинено до 31 жовтня 2019 року до закінчення строку прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено, а ухвалою від 01 листопада 2019 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості позивача, як правонаступника ОСОБА_4 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволені. Позивачем надано пояснення, що відповідають доводам позовної заяви.
Відповідачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 13 травня 2019 року надали відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнали в зв'язку зі смертю ОСОБА_4 . Просили в зв'язку з цим закрити провадження у справі.
Більше жодних заяв по суті справи, клопотань та доказів по справі від них не надходило.
Будучи належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи, відповідачі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
В зв'язку з цим справа розглянута судом без участі відповідачів.
Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
ОСОБА_4 на момент звернення з позовом до суду була одноосібним власником житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 63449294 від 14.07.2016 (а.с.8-13).
Згідно довідки Великобузівського старостинського округу виконавчого комітету Шишацької селищної ради від 20.12.2018 № 461 за вищевказаною адресою були зареєстровані 4 особи: ОСОБА_4 , син - ОСОБА_2 , 1962 р.н., невістка - ОСОБА_3 , 1961 р.н., онук ОСОБА_1 , 1990 р.н. (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.33).
Померла залишила заповіт, посвідчений 15.09.2016 року старостою Великобузівського старостату Шишацької селищної ради Цьовою К.С., згідно якого залишила все своє майно сину ОСОБА_2 (а.с.60).
При вивченні спадкової справи № 72/2019 встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину, подавши 02 серпня 2019 року відповідну заяву нотаріусу (а.с.58-59). Спадкоємцем обов'язкової частки у спадщині є також донька померлої ОСОБА_6 , яка також прийняла спадщину та відповідно до положень ст. 1241 ЦК України може претендувати на 1/4 частини спадкового житлового будинку (а.с.61-62).
До теперішнього часу ОСОБА_2 свого права власності на спадковий житловий будинок або його частину не зареєстрував, натомість згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Крім того ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у спірному житловому будинку, отже суд вважає, що він має достатньо прав для звернення до суду із даним позовом.
З пояснень позивача та показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 є дружиною позивача, а відповідач ОСОБА_1 - його повнолітнім сином. Відповідачі з 2015 року не проживають у житловому будинку по АДРЕСА_1 , мають інші місця проживання.
Не спілкуючись з позивачем та не відвідуючи будинок, відповідачі участі в утриманні будинку не приймають, комунальні послуги не сплачують, натомість факт їхньої реєстрації в даному будинку перешкоджає позивачу в оформленні житлової субсидії, яка розраховується в залежності від кількості зареєстрованих в житлі осіб.
Правовідносини щодо користування житловими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду регулюються главою 6 Розділу ІІІ ЖК України, ст. 405 та главою 59 ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Згідно ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій ст. 64 цього Кодексу (дружина, діти, батьки, інші особи, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватись займаним приміщенням.
Однак згідно ч. 3 ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЖК України (плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові).
Відповідно до ч 2. ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідачі фактично не проживають у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 на протязі більше 1-го року та не приймають участі в утриманні даного будинку. Домовленість між ними та попереднім чи теперішнім власником житла щодо збереження за ними права користування даним житлом на протязі понад одного року відсутня. Відомостями про поважні причини відсутності даних осіб за місцем реєстрації суд не володіє.
Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, виходячи з приписів Житлового та Цивільного кодексів України, суд прийшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав про задоволення позову щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В той же час вимога позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку за місцем проживання задоволенню не підлягає.
Так, статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що однією з підстав для зняття особи з реєстрації міста проживання є судового рішення про позбавлення особи права користування житловим, яке набрало законної сили. Таким чином, прийняття судом рішення про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням є достатньою самостійною підставою дня зняття цієї особи з реєстраційного обліку, а тому відсутня необхідність та підстави додатково вказувати у судовому рішенні про зняття відповідачів з реєстраційного обліку.
Судові витрати у справі становлять 768,40 грн. сплаченого позивачем судового збору. На стягненні судових витрат з відповідачів позивач не наполягав, в зв'язку з чим суд відносить вказані витрати на його рахунок.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 316, 319, 321, 386, 391,405 ЦК України, ст.ст. 64, 156 ЖК України, ст.ст. ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстрації за місцем проживання - задовольнити частково.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та вручено (направлено) сторонам 25листопада 2019 року.
Головуючий - суддя Д.С. Сиволап