про залишення позовної заяви без руху
Справа № 564/3129/19
25 листопада 2019 року
остопільський районний суд Рівненської області в особі судді Олійника П.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська теплоізоляційна компанія”, Державної казначейської служби України, Приватного підприємства “Стимулюючий важіль”, товариства з обмеженою відповідальністю”Форест плюс”, ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження №54629666 при примусовому виконанні ухвали Костопільського районного суду від 29.08.2017 року №564/1722/17, понесених у зв'язку із втратою майна,
Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів про стягнення збитків, завданих державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження №54629666 при примусовому виконанні ухвали Костопільського районного суду від 29.08.2017 року №564/1722/17, понесених у зв'язку із втратою майна.
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду, яка має відповідати вимогам зазначеним в статтях 175 та 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 1 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Законом України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачам, кожному окремо, необхідно було сплатити судовий збір пропорційно заявлених позовних вимог. Так, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з державного бюджету України на його користь 1893234 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, відповідно йому необхідно було сплатити 10035 (десять тисяч тридцять п'ять) гривень судового збору. Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з державного бюджету 441440 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, тому йому необхідно було сплатити 4414 (чотири тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 40 копійок судового збору.
При досліджені позовної заяви судом встановлено, що позивачами не додано до позовної заяви квитанцій про оплату ними судового збору.
Натомість, позивачі звернулись до суду з заявами, в яких просять відстрочити сплату судового збору, враховуючи їх майновий стан.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» має вичерпний перелік підстав коли суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від його сплати.
Позивачі не зазначили на підставі якого пункту ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд міг би відстрочити сплату судового збору позивачам або звільнити їх від його сплати.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для надання позивачам відстрочки для оплати судового збору
Отже, позивачам, кожному окремо, необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному в Законі України «Про судовий збір», а саме: позивачу ОСОБА_1 - 10035 (десять тисяч тридцять п'ять) гривень, позивачу ОСОБА_2 - 4414 (чотири тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 40 копійок.
Реквізити для сплати судового збору при поданні заяви в Костопільський районний суд: отримувач коштів - УК у Костоп.р-ні/Костоп. р-н/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959370, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) - 899998, номер рахунку UA948999980000031210206017221, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.
За таких обставин суд вважає, що згідно ст.185 ЦПК України позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська теплоізоляційна компанія”, Державної казначейської служби України, Приватного підприємства “Стимулюючий важіль”, товариства з обмеженою відповідальністю”Форест плюс”, ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження №54629666 при примусовому виконанні ухвали Костопільського районного суду від 29.08.2017 року №564/1722/17, понесених у зв'язку із втратою майна - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви, п'ять днів з дня отримання позивачами ухвали.
Роз'яснити позивачам, що у випадку не виконання ухвали суду - не подачі заяви з виправленими недоліками - заява на підставі ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та буде повернуто позивачам.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
СуддяП. В. Олійник