Справа № 564/2296/19
22 листопада 2019 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О. С.
з участю секретаря судових засідань Федас І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Костопільського районного суду від 16.11.2018 року у справі № 564/3161/18 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити їх та стягувати у твердій грошовій формі у розмірі 1059 грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття та зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Костопільського районного суду від 16.11.2018 року у справі № 564/3161/18 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановити їх та стягувати у твердій грошовій формі у розмірі 850 грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунутвання позову зазначає, що за рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 16.11.2018 року у справі № 564/3161/18 з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття. Вказує, що на час прийняття рішення суд виходив з того, що він працював у Польщі і тому присудив сплачувати аліменти у розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходу). Однак, з часом його матеріальне становище погіршилося суттєво, він втратив роботу та не має постійного доходу. Зазначив, що він згідний сплачувати аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позові.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Скерувала до суду відзив на позов, у якому просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, з тих підстав, що позивач у позові просить суд не лише зменшити розмір аліментів, які з нього стягуються на утримання дітей, а й змінити спосіб їх стягнення, однак, відповідно до норм Сімейного кодексу України, виключно стягувачу надано право змінювати спосіб стягнення аліментів на дитину, а не боржнику. Окрім того, вказала, що звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, вона просила суд стягнути аліменти у розмірі 1/3 частки від доходу батька на утримання двох дітей, вказаний розмір аліментів визначений законодавчо.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав.
Згідно ч.1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом частини першої статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Судом встановлено, що 16.11.2018 року Костопільським районним судом Рівненської області було видано судовий наказ у справі № 564/3161/18 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї третьої (1/3) від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У ст. 192 СК України наведено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду. У цій статті передбачена можливість, а не обов'язковість задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1, 5, 6, ст. 81 ЦПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що його матеріальне становище суттєво погіршилося, він втратив постійну роботу, й не має постійного доходу.
Однак, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище змінилися, і він за своїм матеріальним становищем не здатен сплачувати аліменти на утримання його дітей, в розмірі визначеному рішенням суду.
Окрім того, зі змісту позовних вимог позивача вбачається, що ОСОБА_1 просить суд не лише зменшити розмір аліментів, які з нього стягуються відповідно до рішення суду № 564/3161/18 від 16.11.2018 року, а й змінити спосіб їх стягнення та стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що відповідно до судового наказу № 564/3161/18 від 16.11.2018 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання його неповнолітніх дітей у частці від його доходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З наведеної норми закону вбачається, що виключно одержувачу аліментів надано право звертатися до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 180, 183, 192 СК України, ст. 81, 141, 223, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 25.11.2019 року.
СуддяО. С. Цвіркун