Справа № 562/3478/19
25.11.2019 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019180130000705 від 12.10.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буща Здолбунівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого,непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , 12 жовтня 2019 року приблизно о 15:00 год., переконавшись у тому, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав 300 кг. кукурудзи, яка знаходилася на полі №81-4391, яке орендує ТОВ «Західна Агровиробнича компанія», що поблизу с. Дермань-1 Здолбунівського району Рівненської області, чим спричинив для ТОВ «Західна Агровиробнича компанія», майнову шкоду на суму 1200,00 грн., при цьому виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг закінчити злочин з причини, які не залежали від його волі, оскільки відразу на вказаному полі був викритий та затриманий працівниками охорони компанії.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12019180130000705, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2019 року, оголошено угоду про примирення, укладену 31 жовтня 2019 року в м. Здолбунів між підозрюваним ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному злочині.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - 80 годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання, які роз'яснені представнику потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Представник потерпілого ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні показав, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.
Суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинено злочин середньої тяжкості, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Також, судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Враховуючи викладене, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, думку представника потерпілого, пояснення ОСОБА_4 , вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши в ОСОБА_4 , що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Дослідженням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне ухвалити вирок, яким затвердити угоду про примирення від 31.10.2019 року, укладену між ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 і призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.
Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Цивільні позови по цьому кримінальному провадженню не заявлялися.
Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судових експертиз відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 314, 373, 374, 473-476 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 31.10.2019 року між представником потерпілого ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої сторони, у кримінальному провадженні № 12019180130000705 від 12.10.2019 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази, а саме:
- 20 мішків із кукурудзою, що були вилучені в ході огляду місця події від 12.10.2019 року, які передані на відповідальне зберігання для ОСОБА_6 - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_1