Справа № 418/2900/19
2/418/136/19
Іменем України
(повний текст)
14 листопада 2019 року Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Шовкуна В.О.,
при секретарі Бутенко О.А.,
представника позивача Ляшенка М.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міловської селищної ради Міловського району Луганської області в особі його голови Лукянцова Павла Петровича про визнання додаткової угоди до контракту з керівником комунальної установи недійсною та стягнення невиплаченої одноразової допомоги при виході керівника на пенсію, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання додаткової угоди до контракту з керівником комунальної установи недійсною та стягнення невиплаченої одноразової допомоги при виході керівника на пенсію. В обґрунтування позову послалася на те, що з 25 квітня 2013 року працювала директором комунальної установи «Трудовий архів територіальних громад Міловського району Міловської селищної ради» на підставі Контракту, укладеного 25.04.2013 року на строк до 25.04.2016 року. Розпорядженням селищного голови Лукянцовим П.П. від 22.04.2016 року № 32 дію Контракту було продовжено строком на три роки. Оскільки трирічний строк дії контракту закінчувався 25.04.2019 року, то позивачка звернулася з відповідною заявою щодо продовження дії контракту на новий строк та з подальшим її звільненням. Однак, її заяву було задоволено частково, а саме, дію контракту було продовжено до 23 травня 2019 року, а п. 3.5 щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 5 посадових окладів при виході на пенсію виключено. Вважає, що додаткова угода до Контракту не законна, оскільки укладена без дати, що не відповідає вимогам Закону, а саме порядку укладення правочину, суттєво погіршує визначені Контрактом умови її матеріального забезпечення. Просила у своїй позовній заяві її позов задовольнити, визнати додаткову угоду до контракту з керівником комунальної установи недійсною, а тому стягнути на її користь невиплачену одноразову допомогу при виході керівника на пенсію.
Представник Позивачки - ОСОБА_3 - у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача - Лукянцов П .П. - у судовому засіданні позов не визнав, повідомив суд про те, що вони вчинили дії згідно діючого законодавства, те що в угоді відсутня дата це не суттєво, а тому підстав для задоволення позову не вбачається. Крім того, суду було надано заперечення на позов, який надано у письмовому вигляді.
Заслухавши всіх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, а також заяву Позивачки, яка знаходилася в особовій справі, інших документів відповідачами не надано, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25 квітня 2013 року між позивачкою ОСОБА_2 та Міловською селищною радою Міловського району було укладено Контракт строком на три роки, згідно якого позивачка займає посаду директора комунальної установи «Трудовий архів територіальних громад Міловського району мілоської селищної ради». (а.с. 15-17).
Крім того, п. 3.5 вказаного контракту визначає, що у разі виходу керівника на пенсію йому виплачується одноразова винагорода в розмірі 5(п'яти) посадових окладів. (а.с. 16). Тобто це була домовленість між сторонами, яка не суперечила діючому законодавству.
Ч. 3 ст.21 КЗпП України передбачає, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, встановлюються угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Також п. 7 Постанови Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ N 9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначає, що Контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству (ст.21 КЗпП). Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств). Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст.9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно з законодавством
України.
Судом встановлено, що п. 3.5. в новій редакції суттєво погіршує становище Позивачки при укладенні нового Контракту, оскільки вона виключає її можливість при виході на пенсію на отримання одноразової винагороди у розмірі 5 окладів.
Як вбачається з Розділу 1 вищевказаного контракту від 25.04.2013 р., то цей контракт є строковим трудовим договором та на підставі нього виникають трудові відносини між Керівником (позивачкою по справі) та Міловською селищною радою. Права та обов'язки керівника визначені розділом 2 Контракту.
Підстави змін та умови розірвання контракту визначені розділом 5 контракту. (а.с. 16).
Згідно якого, (п. 5.1. Контракту) внесення змін і доповнень в контракт здійснюється шляхом підписання додаткових угод.
Як вбачається, з наданих суду сторонами письмових матеріалів 25.04.2016 року строк дії Контракту укладеного 25.04.2013 року припиняв свою дію. Однак, вже іншим головою Міловської селищної ради Міловського району Лукянцовим П.П. 22.04.2016 року винесено розпорядження № 32 про продовження дії контракту від 25.04.2013 року з директором комунальної установи «Трудовий архів територіальних громад Міловського району Міловської селищної ради» ОСОБА_2 терміном на три роки та на тих же самих умовах, які були узгоджені попереднім Контрактом. (а.с. 19). Термін дії нового контракту закінчувався 25.04.2019 року, тобто за місяць до досягнення Позивачкою пенсійного віку, а тому фактично їй і було запропоновано укласти контракт на тих умовах, які погіршили її становище, що не відповідає вимогам ст. 9 КЗпП.
Крім того, суд звертає увагу на те, що додаткова угода не відповідає вимогам (формі) при укладенні правочинів.
Ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Суд вважає, що в даному випадку про вільне волевиявлення не йде мова, оскільки Позивачку фактично було поставлено в такі рамки, їй залишався місяць до досягнення пенсійного віку, а тому їй і було запропоновано такі умови праці, внаслідок чого вона була змушена спочатку підписати новий Контракт з запропонованими умовами, щоб не залишитися без роботи за місяць до досягнення пенсійного віку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що її незгода з такими умовами підтверджується і тим, що фактично відразу, а саме у червні 2019 року вона звернулася до суду з даним позовом.
Також суд приймає до уваги доводи Позивачки, щодо порушень, які мають місце при укладенні додаткової угоди, а саме, те, що відсутня дата та місце укладення додаткової угоди, що не відповідає вимогам постанови КМУ від 02 серпня 1995 року № 597.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Також, суд зазначає, позивачкою не ставиться вимога щодо визнання всієї додаткової угоди до контракту недійсною, а тільки п. 3.5., а суд, самостійно не може виходити за рамки позовних вимог, а тому приймає рішення тільки стосовно заявленої вимоги.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що вимога Позивачки щодо визнання недійсною додаткової угоди без дати до Контракту від 25.04.2013 року, оформлену як Додаток 1 до рішення 35-ї сесії Міловської селищної ради Луганської області 7-го скликання від 27.03.2019 року № 35/749 в частині внесення змін до п. 3.5 Контракту від 25.04.2013 року укладеного між ОСОБА_2 та Міловською селищною радою Міловського району Луганської області підлягає задоволенню. Відповідно підлягає стягненню на користь Позивачки і сума у розмірі 5 посадових окладів директора комунальної установи «Трудовий архів територіальних громад Міловського району Міловської селищної ради», як визначено умовами контракту.
Згідно інформації Комунальної установи ««Трудовий архів територіальних громад Міловського району Міловської селищної ради» № 36 від 19.06.2019 року посадовий оклад директора установи з 01.01.2019 року і станом на дату звільнення Позивачки складає 4649 грн. 00 коп. (а.с. 23).
Тобто, 5 (окладів) Х на 4649 грн. 00 коп. = 23245 (двадцять три тисячі двісті сорок п'ять) грн. 00 коп.
Стосовно позовної вимоги позивачки щодо застосування в частині стягнення одноразової грошової допомоги у межах суми стягнення за один місяць та допущення її до негайного виконання не підлягає задоволенню, оскільки вона не підпадає під дію ст. 430 ЦПК України.
Судовий збір в порядку ст. 141 ЦПК України стягнути з Відповідача на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 259, 212, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України, ст.ст. 203-205, 215 ЦК України, ст. 9, 21 КЗпП, Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -
Позов ОСОБА_2 до Міловської селищної ради Міловського району Луганської області в особі його голови Лукянцова Павла Петровича про визнання додаткової угоди до контракту з керівником комунальної установи недійсною та стягнення невиплаченої одноразової допомоги при виході керівника на пенсію - задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду без дати до Контракту від 25.04.2013 року, оформлену як Додаток 1 до рішення 35-ї сесії Міловської селищної ради Луганської області 7-го скликання від 27.03.2019 року № 35/749 в частині внесення змін до п. 3.5 Контракту від 25.04.2013 року укладеного між ОСОБА_2 та Міловською селищною радою Міловського району Луганської області.
Стягнути з Міловської селищної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 5 (п'яти) посадових окладів директора комунальної установи «Трудовий архів територіальних громад Міловського району Міловської селищної ради» при виході на пенсію у сумі 23245 (двадцять три тисячі двісті сорок п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з Міловської селищної ради Луганської області на користь держави судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Міловський районний суд Луганської області відповідно до п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи (сторони):
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Данилівка Біловодського району Луганської області, паспорт НОМЕР_1 виданий Біловодським РВ УМВС України в Луганській області 05.11.1996 року, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Міловська селищна рада Міловського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335565, місцезнаходження: 92500, Луганська область, смт. Мілове, вул. Центральна, 73.
Повний текст виготовлено 22 листопада 2019 року.
Суддя: В.О.Шовкун