Справа №: 398/3507/19
провадження №: 1-кп/398/411/19
Іменем України
"25" листопада 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019120070001704 від 18 липня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Куколівка Олександрійського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, не працюючої, одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України
До суду надійшов обвинувальний акт, згідно з яким ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що:
- вчинила розтрату чужого майна, яке перебувало у її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України;
- вчинила несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах особою, яка має право доступу до неї, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 362 КК України;
- вчинила розтрату чужого майна, яке перебувало у її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України;
- вчинила несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах особою, яка має право доступу до неї, вчинене повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 362 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 до суду надійшов разом з угодою про визнання винуватості, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України, розгляд угоди проведений судом під час підготовчого судового засідання.
26 вересня 2019 року між прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами угоди ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях. При цьому, обвинуваченою та прокурором узгоджено покарання:
- за ч. 2 ст. 191 КК України покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в ПАТ «Державний ощадний банк України» на 1 рік;
- за ч. 3 ст. 191 КК України покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в ПАТ «Державний ощадний банк України» на 1 рік;
- за ч. 1 ст. 362 КК України покарання у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- за ч. 3 ст. 362 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в ПАТ «Державний ощадний банк України» на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в ПАТ «Державний ощадний банк України» на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив про неможливість затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки потерпілим не надано згоди на її укладення. У зв'язку з чим, просив відмовити у затвердженні угоди та призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачена просила затвердити угоду.
Захисник обвинуваченої заперечував проти затвердження угоди, оскільки вона не відповідає вимогам закону. Також просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він за формою та змістом не відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачена теж зазначила про необхідність повернення обвинувального акту.
Від представника потерпілого надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без його участи. При цьому, представник потерпілого зазначив про відсутність повноважень щодо надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального та угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Враховуючи, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», то однією з обов'язкових умов укладення угоди є надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Судом встановлено, що зазначеної письмової згоди на укладення угоди потерпілим - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» - не надавалось.
Частиною 7 статті 474 КПК України передбачено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Зі змісту угоди про визнання винуватості встановлено, що сторонами погодження звільнення обвинуваченої на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В той же час, згідно з обвинувальним актом обвинуваченій інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
При цьому, згідно з приміткою до ст. 45 КК України корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважається злочин, передбачений ст. 191, у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а ст. 75 КК України передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням , крім випадків засудження за корупційний злочин.
Отже, звільнення від відбування покарання з випробуванням, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, не може бути застосоване у даному випадку.
За таких обставин, оскільки умови угоди суперечать вимогам КК України щодо призначення покарання, порушують права, свободи та інтереси потерпілого, яким не було надано письмову згоду прокурору на укладення угоди, то суд приходить до висновку про необхідність відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 26 вересня 2019 року, укладеної між прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
Положеннями ст. 291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.
Положеннями статті 291 КПК України регламентовано вичерпний перелік відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, коли він скеровується органом досудового розслідування до суду.
Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено - обвинувальний акт має містити такі відомості як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення кримінального закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Крім того, п. п. 3, 7 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити відомості про кожного потерпілого та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України, які є правопорушеннями із матеріальним складом.
При викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України, зазначено, що обвинуваченою завдано шкоду державі в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 7 100,00 грн., 4 380,00 грн., 11 800,00 грн. та 14 300,00 грн., що становить 37 580,00 грн. В подальшому в обвинувальному акті зазначено, що кримінальним правопорушенням ПАТ «Державний ощадний банк України» завдана матеріальна шкода на суму 37 500,00 грн. Тобто, зазначені в обвинувальному акті суми завданої матеріальної шкоди суперечать одна одній.
Більш того, потерпілим в обвинувальному акті зазначено ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України». При цьому, з описової частини змісту обвинувального акту вбачається, що шкоду завдано державі в особі ПАТ «Державний ощадний банк України», а при визначені загального розміру матеріальних збитків зазначено, що шкоду завдано безпосередньо ПАТ «Державний ощадний банк України».
Тобто, обвинувальний акт містить суперечності щодо того, кому завдано збитків - державі в особі ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Державний ощадний банк України» як юридичній особі чи ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України».
Такий виклад фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень та обвинувачення є неконкретним та містить прогалини, суперечності і неточності щодо визначення розміру завданої шкоди та особи, потерпілої від злочину, що в сукупності порушує право обвинуваченої на захист та на справедливий суд.
Також слід зазначити, що детальне зазначення обставин пред'явленого обвинувачення забезпечує та гарантує на державному рівні, у площині розуміння ст. ст. 20, 42 КПК України, належне здійснення та використання обвинуваченим його невід'ємного процесуального права на захист від того обвинувачення, що йому пред'явлене.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу (п. 3 ч .3 ст. 314 КПК України).
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акту прокурору.
Керуючись ст. ст. 314, 372, 474 КПК України, суд
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 26 вересня 2019 року між прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120070001704 від 18 липня 2019 року.
Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019120070001704 від 18 липня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України прокурору Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1