Справа № 387/742/19
Провадження № 1-кп/396/200/19
25.11.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12019120140000330 від 26.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець с.Кальниболота Новоархангельського району Кіровоградської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , працює в ТОВ "Згода" різноробочим, освіта середня технічна, одружений, раніше не судимий, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 заволодів чужим майном, шляхом обману.
Кримінальне првопорушення було вчинено за наступних обставин:
Судом встановлено, що 06 листопада 2018 року обвинувачений ОСОБА_4 , перебував в приміщенні Добровеличківської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, яка розташована по вулиці Тітова, 13, в смт. Добровеличківка Кіровоградської області, де останній оформив свій статус безробітного, та отримав право на призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
В подальшому 01.02.2019 року обвинувачений ОСОБА_4 , маючи статус безробітного, перебуваючи в приміщенні Тишківської сільської ради, де в останнього виник умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме бюджетними коштами в якості допомоги по безробіттю, уклав договір цивільно-правового характеру з сільським головою Тишківської сільської ради ОСОБА_5 №9, про проведення погосподарського обліку по 175 домогосподарствах в АДРЕСА_2 , який діяв до 28.02.2019 року тобто до моменту прийому виконаних останнім робіт, при цьому отримав кошти в сумі 704,37 грн. за виконану роботу.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з корисливим мотивом, при підписанні договору цивільно-правового характеру з Тишківською сільською радою, не повідомив представника Добровеличківської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, про фактичне працевлаштування чим порушив вимоги ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Прихованням вказаного факту, який мав суттєве значення для прийняття рішення про призначення, нарахування й виплату грошової допомоги, обвинувачений ОСОБА_4 ввів в оману працівників Добровеличківської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, які, виходячи з оманливої впевненості в чесності дій обвинуваченого ОСОБА_4 на виконання вимог п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.11.2018 р. за №НТ181109, призначили йому допомогу по безробіттю, що дало змогу в період з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року отримати державні кошти на загальну суму 6254 гривні 84 копійок.
В результаті злочинних та протиправних дій, обвинувачений ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами державного бюджету в розмірі 6254 гривні 84 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, з обставин викладених в обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно перебував з листопада 2018 року в центрі зайнятості та на прохання голови сільської ради погодився здійнити погосподарський облік людей та надав картку" Приватбанку" про перерахунок коштів за що отримав 704.37 грн.. Шкоду заподіяну центру зайнятості в сумі 6254.84 грн. відшкодував у повному обсязі. Щиро розкаявся у вчиненому та зазначив, що більше не повториться та не вчинятиме злочин. Просив суворо не карати, та призначити покарання у виді штрафу, який має змогу сплатити, працює та отримує заробітну плату.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд у відсутність, претензій до обвинуваченого не мають.
Враховуючи викладене, суд ухвалив за можливе розглянути кримінальне провадження без участі потерпілої строни. Цивільний позов не заявлено.
За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз'яснено обвинуваченому, учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні, крім його показів та щирого каяття, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає правдивими, достовірними і ні одна сторона не поставила їх у сумнів під час судового розгляду, тому і у суду немає жодної підстави, ставити їх під сумнів, зокрема, на підтвердження вини обвинуваченого та сум завданої шкоди.
Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі, відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, з'ясувавши думку обвинуваченого, який погодився дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз'яснення наслідків такого розгляду, які не заперечували проти запропонованого прокурором порядку дослідження, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, зокрема, розмір збитків та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки, показання останього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах пред'явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, так як своїми неправомірними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Згідно вимог ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, позицію потерпілої сторони, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров'я, умови життя, ставлення обвинуваченої до вчиненого ним діяння, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, офіційно працює, одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, скарг на стан здоров'я не має, фізично здоровий і придатний до фізичної праці, на «Д» обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває.
Згідно висновку Добровеличківського РС з питань пробації, щодо вчинення правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 , вважають, що виправлення цієї особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства за умов застосування нагляду та проходження пробаційних програм.
Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи обставини справи, зважаючи на відношення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся у скоєному, особи обвинуваченого та зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, збитки відшкодовано, суд вважає, що покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 190 КК України слід призначити у межах мінімальної санкції даної статті у виді штрафу, який він взмозі сплатити так як офіційно працює та отримує заробітну плату.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Речовий доказ: картка для виплат "Приватбанк" № НОМЕР_1 , яка знаходиться під зберігальною розпискою у обвинуваченого повернути обвинуваченому.
Захід забезпечення кримінального провадження не обирався, тому і суд не вбачає підстав для його обрання, до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Речовий доказ: картка для виплат "Приватбанк" № НОМЕР_1 , яка знаходиться під зберігальною розпискою у обвинуваченого ОСОБА_4 повернути ОСОБА_4 ..
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1