"25" листопада 2019 р. Справа № 363/2744/19
25 листопада 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019110150000199 відносно ОСОБА_6 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 діб, так як ризики передбаченні ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого не змінились та продовжують існувати.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Також вищевказаною статтею передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення).
Згідно ч.3, 5 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час судового провадження прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, і в обґрунтування продовження строку тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , покладається необхідність запобігання подальшим його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Доказів того, що всі обставини, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися обвинуваченим та захисником не подано.
З урахуванням норм, викладених у статтях 177-178, 331 КПК України, суд вважає задоцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 25 січня 2020 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331, 369 КПК України, суд,-
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на два місяці, тобто 25 січня 2020 року включно та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1