Справа № 362/3746/19
Провадження № 1-кп/362/373/19
22.11.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові в залі суду кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019110140000676 від 21.05.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшанська Новоселиця, Васильківського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
28 квітня 2019 року, близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи у кабінці для відпочинку поряд з магазином «Любава», що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, село Вільшанська Новоселиця, вулиця Центральна, 2-А , разом зі своїми друзями, один із яких був ОСОБА_4 .
Під час відпочинку ОСОБА_5 поклала свій мобільний телефон марки «Huawei», модель «Р smart 2019» на столі у вищезазначеної кабінки для того щоб грала музика із телефону.
В цей час у ОСОБА_4 , виник намір на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, користуючись тим, що ОСОБА_5 відлучилася до вбиральні та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 узяв зі столу кабінки для відпочинку мобільний телефон марки «Huawei», модель «Р smart 2019», блакитного кольору, в наборі з чохлом чорного кольору для мобільного телефону та заховав до однієї з кишень своїх штанів. Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Тим самим своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1320 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень 00 копійок).
Дії ОСОБА_4 які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив розглядати кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки обвинувачений вину визнає повністю.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засіданні не з'явилася, надала до суду заяву з проханням слухати справу без її участі. При призначенні покарання покладається на думку суду (а.с.7).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинами в обвинувальному акті вчинення кримінального правопорушення пояснивши, що в квітня 2019 року, близько 01 години він відпочивав разом зі своїми друзями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у кабінці для відпочинку поряд з магазином «Любава», що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, село Вільшанська Новоселиця. Коли з кабінки всі вийшли він потім на столі телефон мобільний, його залишив хтось із дівчат. Він взяв вказаний телефон після чого пішов додому. Хто саме власник вказаного телефону він не знав. Після цього він поїхав на 3-4 дні на заробітки на будівництво. Власника мобільного телефону він не шукав. Через деякий час до нього додому приїхали працівник поліції з причини викрадення телефону. В скоєному він щиро розкаюється, просить пробачення у потерпілою та просить його суворо не карати.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст. 349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за згодою учасників судового провадження провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
При кваліфікації дій обвинуваченого, суд ураховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними, криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Отже, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 , 28.04.2019 року вчинив дії, які виразилися у таємному викраденні майна ОСОБА_5 , а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Статтею 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Судом враховується висновок досудової доповіді Васильківського міськрайонного відділу Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області щодо обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до якого обвинувачений піклується про брата та сестру, приймає активну участь в їх вихованні, в вільний від роботи час проводить з ними дозвілля. У скоєному щиро розкаюється, вину визнає повністю, в ході досудового розслідування надавав правдиві покази, активно співпрацював зі слідством, не ухилявся від проведення слідчих дій. Обвинувачуваний має плани на майбутнє, що включають в себе: стати на шлях виправлення, працювати та поліпшувати своє майнове становище, створити власну родину. Спиртними напоями не зловживає, наркотичні речовини не вживає взагалі, має постійне місце проживання та місце роботи тому вони вважають, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, та не становить небезпеку для суспільства (а.с. 40-43).
Також, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, стан здоров'я, спосіб життя, а саме, що проживає разом мамою та братом, де умови проживання задовільні, має повну середню освіту, працюючого, але не офіційно, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає належні соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а саме сприяв досудовому слідству та в суді, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України.
Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірног о тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи № 13-1/1076 від 14.06.2019 року.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 369-371, 373-374, 376, 377 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесяті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (тисяча сто дев'яносто) гривень 00 коп.
Зобов'язати ОСОБА_4 протягом двох місяців з дати проголошення вироку сплатити судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи № 13-1/076 від 14.06.2019 року, в сумі 628 гривень 04 копійки.
Речові докази: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Huawei», модель «Р smart 2019», блакитного кольору, в наборі з чохлом чорного кольору для мобільного телефону, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 ..
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_9