Справа № 210/5231/19
Провадження № 2/210/2237/19
іменем України
"19" листопада 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 (надалі - Позивач) перебуваючи в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг», (надалі по тексту - Відповідач/ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») на посаді газорізальника, 23 серпня 2008 року о 19 годині 30 хвилин, з вини Відповідача, знаходячись на площадці біля гідравлічного листоштампувального пресу П-3236 відділення пресів цеху металоконструкцій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», внаслідок нещасного випадку, отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Відкритий перелам нігтьової фаланги першого пальця. Підголовчатий перелам основних фалангів У-ІІІ пальців зі зміщенням. Больовий синдром. Статико-динамічне напруження III стадії ускладнене некрозом У-ІІІ пальців. Гнійна тильна гематома правої стопи».
Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, Позивач 10.12.2008 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 25%.
Крім того, 27.01.2010 року, Позивач повторно, пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності -15% (п'ятнадцять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, з 01.01.2010 - безстроково.
Таким чином, Позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. У зв'язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. На підставі викладеногопросить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 104325,00 гривень.
Сторони в судове засідання не викликались.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Так, у відзиві, поданому в строки та за встановленими правилами, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не підтверджено факт отримання моральних страждань, розмір моральної шкоди не обґрунтований.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
З письмових матеріалів справи судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача бригадиром шихтового двору у сталеплавильному та феросплавному виробництвах шихтового відділення дільниці підготування шихти виробництва мартенівського цеху сталеплавильного департаменту(а.с. 10).
Згідно Акту №41 Форми Н-1 від 12 лютого 2019 року про нещасний випадок на виробництві, 29 серпня 2008 року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стався нещасний випадок з Позивачем.
У пункті 6 вищевказаного акту зазначені обставини відповідно до яких стався нещасний випадок, а саме під час підіймання рейки за допомогою електромостового крану з'ясувалось, що строповка виконана ненадійно. Рейку опустили на площадку. Позивач в цей момент знаходився біля балки та спробував поправити стовп. В цей час відбулося зміщення балки, котра впала та придавила праву ногу, завдавши Позивачу тілесні ушкодження (а.с.13).
У пункті 7 вказано акту зазначено причини настання нещасного випадку: невиконання вимог інструкцій з охорони праці газорізальником цеху та правильником на машинах цеху металоконструкцій.
Відповідно до п.10 Акту Форми Н-1, нещасний випадок, в результаті якого Позивачем отримано тілесні ушкодження, стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівників Відповідача, а саме:
ОСОБА_3 , правильник на машинах цеху металоконструкцій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» порушив вимоги п.3.11 «Інструкції з охорони праці для стропальників структурних підрозділів підприємства» ОП.228.17.08.
ОСОБА_4 , змінний майстер основної виробничої дільниці (заготівельного) цеху металоконструкцій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» порушив вимоги п.3.17.1 посадової інструкції змінного майстра основної виробничої дільниці (заготівельного) цеху металоконструкцій ПІ 106.23299.030 п.8 «Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та п.6.2.2 СТП 210-56-2008 «Нещасні випадки, професійні захворювання, інциденти та невідповідності. Корегувальні та попереджувальні дії».
ОСОБА_5 , начальник зміни цеху металоконструкцій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», порушив вимоги п.3.12.3 посадової інструкції начальника зміни цеху металоконструкцій ПІ 106.24043.020 та п.8 «Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
Крім того, рішенням засіданням комісії з охорони праці та пожарної безпеки - комітету з глобальної безпеки і здоров'я ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 04 грудня 2008 року (протокол №15 від 04.12.2008), відповідно до якого, визначено ступінь вини потерпілого - 10% (десять відсотків) та вини Відповідача, який склав 90% (дев'яносто відсотків).
Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, Позивач 10.12.2008 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 25% (двадцять п'ять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги» серії ДНА-02 №025616 виданою на ім'я Позивача.
27.01.2010 року, Позивач повторно, пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності -15% (п'ятнадцять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, з 01.01.2010 - безстроково, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги» серії 10ААА №001784, виданою на ім'я Позивача.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 1 - 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України від 14 жовтня 1992 р. N 2694-XII "Про охорону праці", КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів. Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди.
Отже, до даних правовідносин сторін мають застосовуватися Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені Постановою КМУ №472 від 23.06.1993 року.
У відповідності до положень п.11 цих Правил моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.
Згідно зі ст. 440-1 ЦК (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Таким чином, згідно зі ст. 440-1 ЦК, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п. 11 Правил).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
З вказаних обставин встановлено, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному стані.
Судом не можуть бути прийняти до уваги доводи представника відповідача з приводу того, що Позивач порушив вимоги п. 3.11 «Інструкції з охорони праці для стропальників структурних підрозділів підприємства» ОП.228.17.08. виходячи з наступного.
Статтею 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. N 2694-XII (зі змінами та доповненнями), які діяли на час виникнення правовідносин, передбачено, що Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства
Стаття 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
З трудової книжки Позивача та Акту про нещасний випадок який стався із ним, встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача, нещасний випадок стався при виконанні ним трудових обов'язків та на території підприємства.
Як вище судом зазначалось, відповідно до Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України саме на власника підприємства покладається обов'язок щодо створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.
Крім того, п.12 Акту визначено заходи щодо усунення причин нещасного випадку, зокрема проведення позапланового інструктажу з охорони праці та проведення позачергової перевірки знань працівників, а також у п. 6 Акту про нещасний випадок вказано, що комісія прийняла рішення: нещасний випадок вважати пов'язаним з виробництвом (а.с. 15, 18)
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, отримання трудового каліцтва, безумовно, змінила його нормальний життєвий ритм.
Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз'яснення, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги здійснення страхових виплат, вважає можливим стягнути на його користь 40000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.
При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.
Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн. (40000,00 х 1%=400,00, що є менше ніж 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ).
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст. 440-1 ЦК УРСР, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, спричиненою травмою на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), 40000,00 (сорок тисяч) гривень без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб за спричинену моральну шкоду в зв'язку з втратою здоров'я на виробництві.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЄДРПОУ 24432974 в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: В. Є. Сільченко