Справа № 172/1137/19
Провадження № 2/172/502/19
25.11.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г., за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що їй на праві власності належить будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . У даному будинку зареєстровані відповідачі по справі. Однак фактично ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є її дітьми та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які винаймали будинок, не проживають за місцем реєстрації. Реєстрація відповідачів у вказаному будинку перешкоджає їй здійснювати своє право власності житловим приміщенням, розпоряджатися ним, оплачувати комунальні послуги. Просить суд визнати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 16.10.2019 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи, судові витрати просить залишити за нею.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи у їх відсутність не скористалися та не повідомили суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не подали.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 належить будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та витягом про державну реєстрацію прав.
У даному будинку зареєстровані ОСОБА_2 , 1986 року народження, ОСОБА_3 , 1987 року народження, ОСОБА_4 , 1964 року народження, ОСОБА_5 , 1989 року народження.
Однак, фактично ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 моменту реєстрації.
На підставі ст. 391 ЦК України власник має права вимагати усунення перешкод його права, хоч вони і не поєднані з позбавленням володіння.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до положень пунктів 33, 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживають у спірному житловому будинку, не надали суду доказів наявності поважних причин, які перешкоджали їм користуватися житловим приміщенням, суд приходить до переконання, що відповідачі можуть бути визнані такими, що втратили право користування спірним житлом, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5, ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263, 280-281 ЦПК України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , 1986 року народження, ОСОБА_3 , 1987 року народження, ОСОБА_4 , 1964 року народження, ОСОБА_5 , 1989 року народження такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
3. Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк