Справа № 161/13858/18
Провадження № 2/161/2458/19
21 листопада 2019 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Мельничук Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, -
ОСОБА_1 свій позов мотивує тим, що він є власником житлової квартири по АДРЕСА_1 . Належну йому квартиру , 07 серпня 2013 року, внаслідок недбалості мешканки квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 , було затоплено, що стверджується Актом директора ЖКП №2 від 07.08.2013 р., складеним за результатами огляду комісією . Факт затоплення квартири підтверджується, також письмовими поясненнями сусідів ОСОБА_3 (жителя кв . АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (жителя кв . АДРЕСА_5 ). 21 березня 2016 року він уклав договір №ВЛ-022 на виконання незалежної оцінки майна з ТзОВ «Луцьк Дім Сервіс». На виконання вказаного договору ним було сплачено 650 грн., що стверджується копією Договору та Актом №025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Згідно Звіту про оцінку завданого збитку - однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 сума матеріальних збитків становить - 4753грн. Ремонт в квартирі було зроблено у 2011 році, а тому фізичного зносу стану оздоблювальних робіт фактично не було. 18 травня 2016 року ним було направлено на адресу відповідача вимогу про повернення коштів, в розмірі, визначеному у Звіті про оцінку завданого збитку. Наведене підтверджується описом вкладеного, квитанцією №6833 від 18.05.2016 р. Вказана вимога була отримана відповідачем. Не отримавши відповіді, 9 вересня 2016 року та 17 жовтня 2016 року він повторно надіслав аналогічні вимоги ОСОБА_2 , що підтверджується копіями конвертів з відмітками відділення поштового зв'язку їх, які повернулись йому за закінченням терміну зберігання, квитанцією №7378 від 17.10.2016 р., заповненими рекомендованими повідомленнями про вручення та повідомленням про повернення рекомендованого листа.
Зазначає , що власник квартири АДРЕСА_2 зобов'язана нести відповідальність за свою власність та вжити усіх необхідних заходів щодо запобігання виникнення ситуацій з негативними наслідками. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; фізичний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина. Вважає, що в діях відповідача наявний склад правопорушення, необхідний для деліктної відповідальності.
Крім того, в обґрунтування заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди посилається на те, що у результаті затоплення та тривалого ігнорування вимог про відшкодування збитків, порушення його законних прав як власника, була спричинена моральна шкода - внаслідок затоплення, змушений був додавати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї родини; внаслідок затоплення він зазнав моральних переживань, хвилювання , втрати нормальних життєвих зв'язків; постійні хвилювання про те, де взяти матеріальні кошти на повторний ремонт, на правничу допомогу адвоката. Тривалий період він знаходився у постійній нервовій та психологічній напрузі, втратив душевний спокій, а тому розмір спричиненої йому моральної шкоди оцінює у 5 000 гривень.
Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки, завдані затопленням квартири, в сумі 5403 грн. гривні; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, в якості відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5 000грн.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Крім того, просив стягнути з позивача в користь відповідача 1000грн. за наданя послуг правничої допомоги.
Дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог і заперечень, суд установив таке.
З матеріалів справи випливає, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 , індексний номер 3460985, виданим 15 травня 2013 року реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно серії СЕЕ №280254, індексний номер 3464089, виданим Реєстраційною службою то міського управління юстиції Волинської області 15 травня 2013 року.
Судом встановлено, що належну позивачу квартиру, 07 серпня 2013 року, було затоплено внаслідок недбалості відповідача, яка проживає у квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 , що стверджується Актом директора ЖКП №2 від 07.08.2013 р., складеним за результатами огляду комісією в складі майстра ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , інженера з експлуатації житлового фонду Якобчук Л.М.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як слідує із змісту 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 , у зв'язку з затопленням його квартири 07.08.2013р., з позовом до суду про відшкодування матеріальної і моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 звернувся 30.08.2018 року, пропустивши строк позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Жодних клопотань про поважність причин пропуску строку позовної давності позивач не заявляв.
Відповідно до вимог статті 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи обставини, викладені вище, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності, оскільки про її застосування заявив представник відповідача, в свою чергу, позивач не звертався до суду про поновлення строку та нічим не обґрунтовує причини пропущеного строку.
Відповідно до змісту статті 133 ЦПК, до судових витрат відносяться витрати сторін на професійну правничу допомогу, а частиною 1 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надавалась правнича допомога адвокатом Можайко І.О., про що свідчить договір про надання правової допомоги від 17 квітня 2019 року, ордер серії ВЛ №000,034092, виданий на підставі договору про надання правової допомоги , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №338 від 12.06.2007 №5/26 та фінансовий документ щодо понесених відповідачем витрат на правничу допомогу- квитанція до прибуткового касового ордера №87 на суму 1000грн., а тому вимога відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2,5 , 12, 13, 17, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1000грн. (одна тисяча гривень) за надання послуг правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивачем є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачем є: ОСОБА_2 , 1949 року народження, ідентифікаційний код - невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта