Справа № 161/18402/19
Провадження № 2-а/161/587/19
21 листопада 2019 року місто луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора управління патрульної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції Русинчука Павла Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
04 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до УПП у Волинській області ДПП НП України, інспектора УПП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Русинчука П.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії ЕАК №1664445 інспектора УПП у Волинській області Русинчука П.В. в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 20 жовтня 2019 року о 02 год. 43 хв., керуючи автомобілем Мазда СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , при проїзді вулиці Яровиця - В.Мойсея, не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила п. 9.2.б) Правил дорожнього руху. Вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектором жодним доказом не доведено той факт, що сигнал світлового покажчика повороту на її автомобілі не працював. На місці зупинки інспектор їй повідомив, що її порушення зафіксоване на приладі, однак не надав їй можливості ознайомитись з таким відеозаписом. На вимогу про надання документів на прилад відео фіксації їй було відмовлено. Оскаржувана постанова не містить обов'язкових її елементів, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. На думку позивача, оскаржувана постанова винесена інспектором УПП у Волинській області Русинчуком П.В. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25 жовтня 2019 року з порушенням її прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1664445 від 25 жовтня 2019 року, винесену інспектором УПП у Волинській області Русинчуком П.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою судді від 08 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, представник позивача адвокат Семенюк Л.В. подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Від представник відповідача УПП у Волинській області Гапонюк І.М. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позов не визнає, щодо задоволення позовних вимог заперечує.
Відповідач інспектор УПП у Волинській області старший лейтенант поліції Русинчук П.В. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд встановив, що постановою серії ЕАК №166445 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн (а.с.5).
За змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 25 жовтня 2019 року о 02.43 год., керуючи автомобілем Мазда СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , при проїзді вулиці Яровиця - В.Мойсея в м. Луцьку, не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила п. 9.2. б) Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування,проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п.9.2 б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Сигнали покажчиками повороту обов'язково повинні подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру (дорога, дворові території тощо), наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру.
Згідно п.п. 9.4 Правил дорожнього руху подавати сигнал покажчиками повороту належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення.
Згідно із частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При оформленні поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, вони користуються вимогами КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015№ 1395 (далі - Інструкція № 1395). Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.2 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ч. 4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частинами дев'ятою, одинадцятою розділу третього Інструкції №1395 встановлений порядок розгляду інспектором адміністративної справи (у тому числі і на місці виявлення правопорушення): розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В позовній заяві позивач зазначає про відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки стороною відповідача не надано доказів порушення нею Правил дорожнього руху.
Однак, відтворений в судовому засіданні відеозапис з місця розгляду справи від 25 жовтня 2019 року в повній мірі підтверджує факти, наведені в оскаржуваній постанові, судом з достовірністю встановлено, що позивач, керуючи автомобілем, при проїзді вулиці Яровиця - В.Мойсея в м. Луцьку, не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.
Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із норм викладених у ст.77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано докази вчинення ОСОБА_1 дій, які стали підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до УПП у Волинській області ДПП НП України, інспектора УПП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Русинчука П.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 5, 19,77, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора управління патрульної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції Русинчука Павла Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.