Справа № 199/9306/19
(3/199/3908/19)
іменем України
25.11.2019 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Воробйов В.Л., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Романенко Л.С., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -
У відношенні ОСОБА_1 складено протокол серії АПР18 №456461 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП (далі - протокол), в тому, що вона, «ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 07.11.2019 року о 09-15 годині у приміщенні КЗО «СЗШ №134» чіплявся до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинивши йому фізичний біль».
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала та зазначила, що її неповнолітній син ОСОБА_3 навчається у 2 класі КЗО «СЗШ №134», має проблеми з поведінкою - дуже ображається на критику у його адресу і висловлює агресію до учнів, які його чіпляють у відповідь на образи та потребує інклюзивного асистенту, якого керівництво КЗО «СЗШ №134» на протязі тривалого часу не надає та намагається уникнути вирішення цього питання.
Так, 07.11.2019 року вона дізналась, що у школі відбувся конфлікт за участю її сина, який було знято на відео. Прибувши до школи, вона направилась до директора, яка про конфлікт нічого не знала. Далі звернувшись до класного керівника, вона дізналась, що та за фактом інциденту написала доповідну записку. Під час подальшої перевірки, директор викликала до себе класного керівника, яка повідомила, що під час того, як клас заходив до їдальні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кричали один одному в уші дуже голосно, а потім ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_4 , проте ніякої бійки класний керівник не бачила.
Далі, прийшовши за її сином вона побачила, що він грає в ігри зі своїм однокласником, при цьому позаду нього стояв ОСОБА_4 , який вболівав за її сина. На її питання, ОСОБА_3 повідомив, що ніякого конфлікту не було та день пройшов звичайно.
На наступний день її викликали до директора школи, де батьки ОСОБА_4 показали їй відеозапис, на якому видно що біжить її син, щось викрикуючи, балуючись, підбіг до ОСОБА_4 та в ігровій формі хапає його в область шиї, нібито душачи, останній балується, робить вигляд, що його душать, а після цього вони обидва убігають разом.
ОСОБА_1 заперечує наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, вважає такі умисні дії з боку батьків інших батьків та керівництва направлені на «затравлення» та «боулінг» її неповнолітнього сина та її самої, щоб вони змінили школу, та не бажання керівництва школи вирішувати проблему у відповідності до законодавства України.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 07.11.2019 року їй зателефонували та вказали, що її малолітнього сина ОСОБА_4 вдарили та душили, а після чого направили їй відеозапис про вказані події. Далі, приїхавши до школи вона попрямувала до директора школи, але її на місці не було, після чого вона направилась до класного керівника, яка їй розповіла про вказані події. Після чого, вона звернулась до органів поліції з метою розібратись у вказаній ситуації.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП зазначає, що адміністративна відповідальність передбачена в разі ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акту, при формулюванні суті правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Будь-яких даних, які б свідчили про ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків по вихованню малолітньої дитини - ОСОБА_3 , у матеріалах справи немає і при її розгляді в суді не встановлено.
Таким чином, судом не встановлено фактів невиконання ОСОБА_1 обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої дитини.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.Л.Воробйов