Справа № 159/4865/19
Провадження № 2/159/1267/19
22 листопада 2019 року м. Ковель Ковельський міськрайсуд Волинської обл.
в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М.,
розглянувши в м. Ковелі Волинської обл. в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини у твердій грошовій сумі,
Позивач 28.08.19 р. звернулась до суду з вказаним вище позовом, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону; також - по 1 500 грн щомісячно на її користь, починаючи з дня подання позову і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що сторони уклали між собою шлюб 12.07.04 р.. За час шлюбу у сторін народилось троє спільних вказаних вище дітей. Відповідач добровільно зовсім не надає утримання цим дітям, які проживають спільно з нею, перебувають на її утриманні. Покликаючись на ч. 1 ст. 3, ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.89 р., ч. ч. 2, 4 ст. 84, ст. 180 - 182, ст. ст. 150, 184, 141 СК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімуму», зазначає, що відповідач не працює, але має несталий доход, вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною - сином ОСОБА_5 до досягнення ним трирічного віку. Відповідач не має стягнень за виконавчими документами, інших утриманців. Покликаючись на Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», вважає, що має обов'язок та можливість утримувати вказаних вище спільних неповнолітніх дітей сторін та надавати їй утримання як дружині, з якою проживає дитина віком до 3 - х років, у запропонованому нею розмірі аліментів. Просить позов задовольнити.
Провадження у справі було відкрито 28.08.19 р. за ухвалою суду.
Копію вказаної вище ухвали суду з копією позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві було надіслано у встановленому законом порядку.
За станом на 22.11.19 р. відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Суд, дослідивши докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 12.07. 04 р. по даний час, що стверджується копією свідоцтва про шлюб повторного, виданого 02.06.16 р..
Згідно з копіями свідоцтв про народження трьох вказаних вище неповнолітніх дітей сторін, вище зазначені спільні неповнолітні діти народжені за час шлюбу сторін.
Відповідно до копії паспорта позивача серії НОМЕР_1 , виданого 11.10.04 р., позивач проживає у АДРЕСА_1 .
А відповідно до копії аркушів документа про прописку (реєстрацію), що надані судом позивачем, та яке у своїй позовній заяві стверджує, що це - копії аркушів будинкової книги, всі вказані вище спільні неповнолітні діти сторін проживають спільно з позивачем.
Таким чином позивачеві належить право вимоги за розглядуваним позовом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 р., що ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.91 р. та набула чинності для України 27.09.91 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За приписами ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
У відповідності із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання дітей, про що свідчить поданий до суду позов, тому кошти на їх утримання (аліменти) присуджує суд.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідач не проживає разом з дітьми, належну матеріальну допомогу на їх утримання не надає, отже, він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання всіх спільних неповнолітніх дітей сторін на користь позивача, яка проживає разом з цими дітьми.
Таким чином, позовні вимоги стосовно присудження на користь позивача аліментів на утримання дітей є обґрунтованими та суд визнає їх підставними та такими, що підлягають до задоволення.
За змістом ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3 - 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3 - 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як зазначено у ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності із ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач має на утриманні вказаних вище трьох спільних неповнолітніх дітей сторін; відповідач добровільно коштів на утримання цих дітей не надає, хоча має обов'язок по їх утриманню до досягнення ними повноліття.
Даних про те, що відповідач має несталий доход, а також - про розмір такого доходу, чи наявність у власності відповідача нерухомості чи іншого цінного майна, що могло бути взято судом до уваги при вирішенні розглядуваного спору, позивачем суду не надано.
З огляду на те, що відповідач є працездатного віку, доказів наявності протипоказань щодо працевлаштування не надано, дані про інших утриманців у розпорядженні суду відсутні, суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей сторін у твердій грошовій сумі.
Зокрема відповідач будь - якого письмового заперечення проти позову до суду не подав.
Із сукупності оцінених судом доказів є підстави для висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання вказаних вище трьох неповнолітніх дітей та зобов'язаний згідно із законом належним чином забезпечувати і утримувати їх.
При цьому суд виходить з непорушності конституційного права неповнолітньої дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття; обов'язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням шлюбу між батьками та спільного проживання з дитиною.
За таких обставин суд вважає можливим позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів на утримання дітей у твердій грошовій, а саме: на утримання дочки ОСОБА_3 - в розмірі по 1 500 грн, на утримання сина ОСОБА_4 - в розмірі по 1 300 грн, а на утримання сина ОСОБА_5 - в розмірі по 1 000 грн щомісячно на підставі ст. 184 СК України, положеннями якої передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При цьому у ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1 626 гривень, з 1 липня - 1 699 гривень, з 1 грудня - 1 779 гривень; віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2 027 гривень, з 1 липня - 2 118 гривень, з 1 грудня - 2 218 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача утримання на її користь як дружини, з якою проживає дитина, до досягнення цією дитиною віку трьох років, то суд враховує, що право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів.
Однак у матеріалах справи відсутні докази про наявність у відповідача доходів, будь - якого матеріального активу як джерела виплати аліментів на утримання дружини.
Тому не має можливості та права для висновку про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на дружину до досягнення дитиною - сином ОСОБА_5 - 3 -х річного віку
Так як утримання неповнолітніх дітей є обов'язком відповідача як батька, а виплата допомоги дружині за змістом норми ст. 84 СК України - пов'язана з наявністю у нього можливості як у чоловіка позивача - надавати таку допомогу позивачеві.
З огляду на це підстави для стягнення аліментів на утримання позивача відсутні.
А тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у повному обсязі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору за Законом, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 768 грн, 40 коп. за вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Судові витрати за вимогою про стягнення аліментів на дружину - віднести на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 213 - 218, 88 ЦПК України, ст. ст. ч. ч. 2. 4 ст. 84, 125, 180 - 184 СК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Солов'їв Старовижівського району Волинської області, аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Комарового Старовижівського району Волинської області, на утримання неповнолітніх дітей:
-дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.08.19 р. та продовжуючи до досягнення цією дитиною повноліття;
-сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 300 (одна тисяча триста) грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.08.19 р. та продовжуючи до досягнення цією дитиною повноліття;
-сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.08.19 р. та продовжуючи до досягнення цією дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
В решті позову - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, а саме:
-на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,;
-на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1 300 (одна тисяча триста) грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
-на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Солов'їв Старовижівського району Волинської області, паспорт серії НОМЕР_2 , на доход держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн, 40 коп. за вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_1 , і. н. НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і. н. НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , проживає за адресою:
АДРЕСА_2. Головуючий :І. М. Логвинюк