Справа № 742/1325/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/688/19
Категорія - - ч.3 ст.183 КК України Доповідач ОСОБА_2
25 листопада 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019270210000419 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 червня 2019 року,
Цим вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , не одружений, освіта середня, не працює, раніше судимий:
- 28.03.2017 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин;
- 10.11.2018 року тим же судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.389, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці,
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обирався. Питання про речові докази вирішено у порядку 100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що 26 березня 2019 року, у вечірній час, ОСОБА_8 проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки повторно, таємно викрав ТВ-тюнер марки «Smart» та телевізор марки «Rollsen», спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 966,55 грн.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію дій обвинуваченого, доведеність його вини, просив скасувати вирок місцевого суду, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Виключити з вироку посилання на обставину, яка пом'якшує покарання - «щире каяття». В обґрунтування скарги зазначив, що місцевим судом не було в достатній мірі враховано конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі скоїв новий злочин. Вказав на відсутність підстав для звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України. Також зазначив про відсутність щирого каяття в обвинуваченого з приводу вчиненого ним злочину.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, котрі просили залишити без змін вирок місцевого суду, вважаючи його законним і обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі прокурором не оскаржуються.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, заслуговують на увагу частково, з огляду на таке.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
А тому, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 міру покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку у лікаря-нарколога; відсутність обставин, які обтяжують покарання; враховуючи думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавлення волі, претензій майнового та морального характеру до останнього не має; обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків (2700 грн.), що майже втричі перевищує розмір заподіяної потерпілій матеріальної шкоди, які колегія суддів визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; та вважає за необхідне, із застосуванням ст. 69 КК України, перейти до іншого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на максимальний строк, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, оскільки його перевиховання можливе лише при триманні в умовах ізоляції.
Беручи до уваги, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає скасуванню.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 червня 2019 року щодо ОСОБА_8 - скасувати у частині призначення покарання.
ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4