Провадження № 11-сс/4823/466/19 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22 листопада 2019 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2019 року,
ОСОБА_8 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ЧВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою від 04.11.2019, та зобов'язання внести такі відомості.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2019 року в задоволенні скарги було відмовлено, оскільки слідчим відомості з приводу даного кримінального провадження вже внесені до ЄРДР і проводиться досудове розслідування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою її скаргу на бездіяльність уповноважених осіб ЧВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою від 04.11.2019 та зобов'язання внести такі відомості задовольнити в повному обсязі. Вважає, що дана ухвала не відповідає вимогам ч. 1 ст. 412 КПК України. На думку апелянта, слідчим суддею було проігноровано вимоги ст. 214 КПК України, оскільки чинним законодавством України не передбачено жодних підстав за яких слідчий чи прокурор може прийняти рішення не вносити відповідні відомості до ЄРДР щодо заяви про злочин. Наголошує, що її заява від 04.11.2019 року про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 296 КК України не може ототожнюватись з вже відкритим кримінальним провадженням за ч. 1 ст. 129 КК України, адже диспозиції цих статей передбачають різні склади окремих кримінальних правопорушень. Зазначає, що подаючи іншу заяву про вчинення кримінального правопорушення, вона не бажає змінювати кваліфікацію з одного виду злочину на інший, оскільки ОСОБА_9 вчинене, окрім погрози вбивством, ще й інше кримінальне правопорушення, а саме, хуліганство із застосуванням зброї, проте така обставина була залишена поза увагою суду. Вважає, що слідчим суддею було порушено норми матеріального та процесуального права, а також право на отримання законного і обґрунтованого рішення суду.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, аргументи апелянта, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Таке рішення суд обґрунтовує наступним.
Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини у кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК України. (ст. ст. 370, 372).
Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.
Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб ЧВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей, за заявою ОСОБА_8 від 04.11.2019 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що відкриття кількох кримінальних проваджень і проведення кількох розслідувань щодо однієї і тієї події законодавством не передбачено. З таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, а саме, копії заяви від 04.11.2019 року ОСОБА_8 звернулась до Чернігівського відділу поліції в Чернігівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (а.с. 1,2).
З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження № 12019270010003981) з приводу події, викладеної ОСОБА_8 у заяві від 04.11.2019 року, кримінальне провадження відкрито за ч. 1 ст. 129 КК України.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно зазначеної норми закону обов'язок посадової особи внести відомості до ЄРДР виникає після отримання заяви про злочин, тобто суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину і передбачене Кримінальним кодексом України. В цій заяві описані обставини кримінального правопорушення, скоєного, на думку апелянта, конкретним громадянином, описані ознаки правопорушення, які, як вважає ОСОБА_8 , свідчать про скоєння хуліганства з певними кваліфікуючими ознаками. Проте, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості і проводиться розслідування тільки за ст. 129 КК України (погроза вбивством).
Діюче кримінальне процесуальне законодавство не забороняє внесення до ЄРДР відомостей щодо кількох кримінальних правопорушень, скоєних однією і тією ж особою в один і той же час, оскільки матеріальний закон - Кримінальний кодекс України передбачає таке поняття, як «ідеальна сукупність злочинів».
Невнесення в ЄРДР відомостей по заяві ОСОБА_10 може призвести до неповноти й однобічності досудового розслідування і, як наслідок, порушення охоронюваних законом прав та інтересів громадян.
У зв'язку з цим, колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 такими, що ґрунтуються на законі та фактичних даних, які наведені у скарзі, з якою вона зверталася до слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова, а тому вони можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали, як про це просить апелянт. При цьому колегія суддів не вирішує наперед питання про винуватість чи невинуватість особи, стосовно якої подаються заяви ОСОБА_10 і вважає, що ці питання можуть бути остаточно вирішені лише при належному проведенні досудового розслідування та розгляді справи в суді.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 407, ст. 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 щодо зобов'язання внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінального правопорушення за її заявою від 04.11.2019 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Зобов'язати посадових осіб Чернігівського міського відділу Головного управління національної поліції в Чернігівській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, зазначені в скарзі ОСОБА_8 від 04.11.2019 р., розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей, надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4