Єдиний унікальний номер справи: 766/21402/18 Головуючий у 1-й інстанції: Зубов О.С.
Номер провадження: 33/819/271/19 Доповідач: Калініна О.В.
Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України
19 листопада 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі судді Калініної О.В., при секретарі Осипенко С.С., за участі адвоката Діяментовича Д.Г., Пирога С.А., представника митниці ДФС у Херсонській області Бабільова І.І., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Діяментовича Д.Г. на постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України,-
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 6665208 грн. 72 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 замість конфіскації товару, вартість предметів правопорушення в сумі 6665208 грн. 72 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384, 20 грн.
На вказану постанову суду адвокат Діяментович Д.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що справу розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , на адресу якого повістки про виклик у судове засідання не надходили. У момент складання протоколу про порушення митних правил та розгляду справи в суді ОСОБА_1 перебував за межами України.
Про призначену дату, час розгляду справи на 09.01.2019 року о 10.00 год. адвокату стало відомо 10.01.2019 року, у зв'язку з чим він до суду подав клопотання про повідомлення щодо результатів розгляду справи та можливості ознайомитися з матеріалами справи. Такі клопотання заявлялися ним тричі, а саме 10.01.2019 року, 05.02.2019 року та 19.02.2019 року, однак суддею вони розглянуті не були.
Копію оскаржуваної постанови отримав лише 04.04.2019 року під час ознайомлення з матеріалами провадження.
В суді апеляційної інстанції адвокат Діяментович Д.Г. та ОСОБА_1 підтримали заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Представник Митниці ДФС в Херсонській області заперечив проти поновлення строку на апеляційне оскарження, про що також подав відповідне письмове клопотання у порядку ст. 501 МК України.
Вивчивши матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , заслухавши пояснення учасників судового розгляду суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Вбачається, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .
Адвокат Діяментович Д.Г. до суду не викликався.
Заява адвоката Діяментовича Д.Г. з проханням повідомити на якій стадії знаходиться розгляд справии щодо ОСОБА_1 подана 10.01.2019 року, повторно 05.02.2019 року , та втретє 19.02.2019 року.
Матеріли провадження не містять відомостей надання судом відповідей на ці заяви.
Копію оскаржуваної постанови вручено захиснику 03.04.2019 року. В реєстр судових рішень оскаржувану постанову було направлено 02.04.2019 року, оприлюднено 04.04.2019 року.
Отже до дня вручення копії постанови 03.04.2019 року захисник обєктивно не міг дізнатися про результати розгляду справи щодо ОСОБА_1 , діючи при цьому добросовісно, а відтак він був позбавлений можливості оскаржити постанову у 10 денний строк з дня її винесення.
Апеляційна скарга, що подана адвокатом Діяментовичем Д.Г. 11.04.2019 року , була повернута як така , що подана із пропуском визначеного ч 2 ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження та без клопотання про його поновлення.
У повторно поданій апеляційній скарзі захисник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження , обгрунтовуючи його наведеними вище обставинами.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що обставини, які перешкодили захиснику у визначений законом строк оскаржити постанову, є об'єктивними та такими, що не залежали від волі апелянта, а відтак наявні підстави для поновлення йому строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
В апеляційній скарзі адвокат Діяментович Д.Г. просить постанову від 09.01.2019 року скасувати, протокол про порушення митних правил повернути для доопрацювання належного оформлення та перекладу документів. У разі, якщо суд прийме рішення про відмову у задоволенні вимог про повернення матеріалів справи для належного оформлення, просить справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 483 МКУ.
Вважає постанову суду від 09.01.2019 року необгрунтованою, немотивованою та незаконною, оскільки справу розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , судові повістки про виклик його судом не направлялися. Відсутня технічна фіксація процесу. Через це, а також через те, що постанову було надіслано до ЄРСР лише 02.04.2019 року, захисник вважає, що постанову судом було винесено із порушенням таємниці нарадчої кімнати лише у квітні 2019 року.
Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено із порушенням чинного законодавства. В ньому не зазначені дані щодо часу як перетинання контрольного пункту Херсонської митниці, так і щодо складання протоколу, в порушення вимог ст. 505, 508 МК при складанні протоколу були відсутні поняті, участь яких на думку захисника , є обов'язковою.
Суд як на доказ послався на відповідь митних органів Туреччини за вих. 22311/7/99-99-20-02-01-17 від 23.07.2018, разом із тим у протоколі такий документ не значиться, а отже суд послався на неіснуючий доказ. Лист ДФС України до митниці у Херсонській області від 12.07.2018 року не є відповіддю митних органів Туреччини.
Посилання суду як на доказ на пояснення ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 нічого з приводу обставин справи не пояснив.
Суду не надано жодних доказів того, що протокол складений посадовою особою, і того , що ця посадова особа уповноважена на такі дії.
Також зазначає, що докази , які покладені судом в основу винуватості ОСОБА_1 складені іноземною мовою, що позбавляє можливості його захищатися , в тому числі і за допомогою захисника.
В доповненнях до апеляційної скарги адвокат Діяментович Д.Г. зазначив, що судом не встановлено, що митними органами надано достатніх доказів і даних для того, щоб зробити категоричний юридичний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч 1ст. 483 МКУ.
Згідно доручення на відвантаження від 24.01.2018 року надано дозвіл завантажити на т/х MASTER AHMAD N.Y. брухт чорних металів максимальною вагою 2200000 кг.
За наданою 10.02.2018 року капітаном судна ОСОБА_1 декларації про вантаж на борту знаходиться вантаж- брухт чорних металів загальною вагою 2197, 723 тон. Така ж вага брухту вказана у вантажному маніфесті від 09.02.2018 року та коносаменті від 09.02.2018 року , що підписані капітаном.
Разом із тим, як зазначено в ухвалі суду 13.03.2018 року на підставі даних про вагу брухту і електронної митної декларації поданих декларантом ОСОБА_2 ( а не ОСОБА_1 , в якій вказано , що відправником товару є ПП Комерційно-виробнича фірма Вектор Юг, яким сплачено експортне мито та завершено митне оформлення.
Даних про те, хто здійснював зважування металобрухту як на території України так і в Туреччині, ні в матеріалах справи ні в ухвалі суду не значиться.
Не зазначено і хто саме надавав Коносамент у митних органах Туреччини, звідки взявся брухт вагою 822,801 тон , яким чином була розрахована сума штрафу.
Крім того, захисник зазначає, що для притягнення особи до відповідальності за ч 1 ст. 483 МКУ необхідно довести наявність у документах, що подаються як підстава для переміщення через митний кордон України неправдивих даних з наміром приховати дійсну вагу товару від митного контролю саме цією особю, ні один із елементів складу правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 483 МКУ за твердженням захисника, під час судового засідання встановлений не був.
Під час апеляційного розгляду адвокат Діяментович Д.Г. та ОСОБА_1 наполягали на задоволенні апеляційної скарги з доповненнями.
Представники Митниці ДФС в Херсонськй області заперечили проти задоволення апеляційних вимог захисника.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо дослідивши всі докази у справі, що були надані сторонами, заслухавши пояснення учасників справи апеляційний суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч 5 ст. 539 МКУ постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
За приписами ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Наведені вище положення закону не передбачають повноваження суду апеляційної інстанції на скасування постанови та повернення протоколу про порушення митних правил та матеріалів справи для доопрацювання, належного оформлення та перекладу документів, як проте просить захисник.
Під час апеляційного розгляду адвокат Діяментович Д.Г. подав клопотання про залучення до справи перекладача для здійснення перекладу наявних у справі документів , що не є працівником органу доходів і зборів.
Самостійно залучити перекладача сторона захисту бажання не виявила.
Представник митниці ДФС надав до суду документи, що стали підставою для митного оформлення товару у перекладі на українську мову, здійснену переладачем Калнаузом О.В , що відповідає положенням ст. 503 МКУ.
Посилань на неправильність перекладу документів сторона захисту не наводила, відводів перекладачу не заявлялося.
За результатами розгляду справи про порушення митних правил суддя суду першої інстанції встановив, що :
01.02.2018 року до порту Херсон з порту NEMRUT BAY (Туреччина) прибуло судно закордонного плавання - теплохід «MASTER AHMAD N.Y.», прапор Танзанія, під завантаження товаром «брухт чорних металів».
Згідно Доручення на відвантаження експортних вантажів №0117/ЕК від 24.01.2018 року, Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі надано дозвіл завантажити на т/х «MASTER AHMAD N.Y.» товар: «брухт чорних металів вид №3; №4; №5; №500; №501, №510, згідно ДСТУ 4121-2002», код товару з УКТЗЕД 7204499000, максимальною загальною вагою нетто 2 200 000 кг.
10.02.2018, в Херсонському порту, під час митного оформлення вибуття за межі митної території України до порту м.HEREKE (Туреччина) т/х «MASTER AHMAD N.Y.», капітаном вказаного судна громадянином України ОСОБА_1 у якості підстави для переміщення через митний кордон України вищевказаного товару надано для здійснення митного контролю та оформлення Загальну декларацію (GENERAL DECLARATION) та Декларацію про вантаж (CARGO DECLARATION) де заявлено, що на борту знаходиться вантаж «брухт чорних металів», загальною вагою 2197,723 тон.
Окрім вищезазначених документів, капітан вказаного судна громадянин України ОСОБА_1 , у якості підстави для переміщення через митний кордон України товару «брухт чорних металів», для здійснення митного контролю та оформлення також надав Вантажний маніфест (CARGO MANIFEST) від 09.02.2018 року та Коносамент (Bill of lading) від 09.02.2018 року, що підписані ОСОБА_1 та завірені печаткою судна «MASTER AHMAD N.Y.», при цьому, згідно з вказаними документами, на борту т/х «MASTER AHMAD N.Y.» за межі митної території України до порту HEREKE (Туреччина) вивозився товар «брухт чорних металів, згідно ДСТУ 4121-2002», загальною вагою 2197,723 тон. Того ж дня, вказаний товар на т/х «MASTER AHMAD N.Y.», прапор Танзанія, був вивезений за межі митної території України.
13.03.2018, на підставі даних про вагу вищевказаного товару, що були зазначені у Коносаменті (Bill of lading) від 09.02.2018 року, та інших товаросупровідних документів, та відповідно до поданих декларантом ОСОБА_2 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі електронної митної декларації №UA508120/2018/000934, було завершено митне оформлення товару «брухт чорних металів, згідно ДСТУ 4121-2002», загальною вагою 2197,723 т., загальною вартістю 17776236,05грн.при цьому, на підставі вказаної митної декларації, відправник - ПП Комерційно-Виробнича фірма «Вектор Юг», за ставкою 30 Євро за 1 тону, сплатило експортне мито у розмірі 65 931,69 Євро, що за курсом НБУ станом на 13.03.2018, становить суму 2 102 723,65грн.
17.07.2018 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі листом Державної фіскальної служби України від 12.07.2018 №21231/7/99-99-20-02-01-17 надіслано відповідь митних органів Турецької Республіки на запит Державної фіскальної служби України про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України в митному режимі «експорт» товару «брухт чорних металів» та копії документів, на підставі яких зазначений товар був оформлений у митних органах Турецької Республіки.
Відповідно до документів, надісланих митними органами Турецької Республіки, 19.02.2018 року в митному режимі «імпорт» здійснено митне оформлення товару «брухт чорних металів», який надійшов до порту міста HEREKE (Туреччина) на т/х «MASTER AHMAD N.Y.», прапор Танзанія. Підставою для митного оформлення зазначеного товару в митних органах Турецької Республіки, з-поміж інших документів, став Коносамент (Bill of lading) від 09.02.2018, підписаний капітаном т/х «MASTER AHMAD N.Y.», прапор Танзанія, громадянином України ОСОБА_1 та завірений печаткою судна. Відповідно до зазначеного коносаменту загальна вага товару «брухт чорних металів брухт чорних металів», який надійшов до порту міста HEREKE (Туреччина) на т/х «MASTER AHMAD N.Y.» складає 3020,524 тони.
Суд дійшов висновку , що громадянин України ОСОБА_1 , капітан т/х «MASTER AHMAD N.Y.», прапор Танзанія, перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар «брухт чорних металів», вагою нетто 822,801 тон, загальною вартістю (виходячи з вартості за одну тону вантажу вказаної в рахунку-фактурі №09/02 від 09.02.2018, що подавався разом з МД №UA508120/2018/000934 та з розрахунків наданих в службовій записці управління адміністрування митних платежів від 28.08.2018 №19-03/574-с) 6 665 208,72грн., шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення документів, а саме: Загальної декларації ( GENERAL DECLARATION), Декларації про вантаж ( CARGO DECLARATION), Вантажного маніфесту (CARGO MANIFEST) від 09.02.2018 року та Коносаменту (Bill of lading) від 09.02.2018 року, що містять неправдиві відомості щодо ваги цього товару, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 483 МКУ.
Як видно із постанови, такий висновок суд обгрунтував протоколом про порушення митних правил №0236/50800/18 від 28.08.2018, копією митної декларації UA508120/2018/000934, копіями товаросупровідних документів, копії відповіді митних органів Туреччини № 22311/7/99-99-20-02-01-17 від 23.07.2018 року, поясненнями ОСОБА_2 від 27.07.2018 року.
За приписами ст. 490, 491 МКУ протокол про порушення митних правил мають право складати:
1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;
2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;
3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або керівником митниці
Підставами для порушення справи про порушення митних правил є:
1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил;
2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу;
3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Положеннями ст 493 МКУ провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про складення протоколу про порушення митних правил неуповноваженою особою, суд апеляційної інстанції виходить із того, що протокол складено 28.08.2019 року завідувачем сектору взаємодії з митними органами іноземних держав управління протидії митним правоопоршуеннят та міжнародної взаємодії Митниці ДФС у Херсонській області Костенко І.О., який ініціював перевріку достовірності даних у документах, що подавалися ПП КВФ " Вектор ЮГ" для митного офрмлення товару - брухт чорних металів ( т 1 а.п. 14) та який на підставі відповіді митних органів Туреччини, що надійшла до Митниці ДФС в Херсонськй області 17.07.2018 року, безпосередньо виявив порушення митних правил і розпочав провадження у справі про порушення митних правил відповідно визначених йому згідно Положення про сектор взаємодії з митними органами іноземних держав управління протидії митним правоопорушенням та міжнародної взаємодії Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.
Отже твердження про те, що протокол складено неуповноваженою на те особою, слід визнати помилковими.
Протокол містить відомості визначені ч. 2 ст. 494 МКУ.
Посилання захисника на те, що протокол про порушення митних правил має бути складений за обовязкової участі понятих не грунтуються на положеннях ст. 494, ст. 505 , 508 МКУ, оскільки закон передбачає залучення понятих не всіх без виключення процесуальних дій , а до процесуальних дій прямо визначених законом. Враховуючи , що за протоколом про порушення митних правил, що складений відносно ОСОБА_1 не вилучалися ніякі предмети,товари,тощо,участь понятих у даному випадку не передбачається законом.
Як видно із матеріалів справи, після отримання відповіді митних органів Туреччини в межах перевірки ОСОБА_1 неодноразово викликався для дачі пояснень та складання протоколу про порушення митних правил, однак до митниці не з'явився. ( т 1 а.п. 26, 27 30, 36) . Копію протоколу йому було направлено за місцем проживання, однак не вручений через те, що ОСОБА_1 не отримав направлене на його адресу відправлення. Відповідно до приписів ст. 494 МКУ протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.
Посилання апелянта на те, що протокол та судові повістки направлялися за недостовірною адресою, тобто за адресою, за якою ОСОБА_1 не проживає, слід визнати безпідставними, оскільки матеріали провадження містять докази , що за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає, що підтверджується також і трудовим договором, що наданий був захисником під час апеляційного розгляду, де вказано, що саме ця адреса є місцем проживання ОСОБА_1 .
Непідтвердженим є посилання захисника і на те, що на час складання протоколу на час розгляду справи в суді ОСОБА_1 перебував поза межами України. Надані трудові договори підтверджують лише дату їх складання, проте не доводять факт перетину кордону України. Інших достовірних доказів обєктивного перебування ОСОБА_1 протягом всього часу здійснення перевірки митними органами та розгляду справи судом поза межами України , ОСОБА_1 не надав.
Про обізнаність ОСОБА_1 та його захисника про складення протоколу про порушення митних правил та направолення його на розгляд суду свідчить і та обставина, що адвокат Діяментович Д.Г. здійснює захист ОСОБА_1 з 26.11.2018 року, що підтверджується договором про надання правової допомоги, доданим до апеляційної скарги, в межах якого захисник здійснював запити до судів щодо руху справи про порушення митних правил .
Відразу ж наступного дня після розгляду справи в суді 10.01.2019 року захисник звернувся із заявою, в якій просив повідомити про результати розгляду справи .
Отже наведені вище дані дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 та його захисник були обізнані про складення щодо ОСОБА_1 протоколу та здійснення судового розгляду цієї справи.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Сам по собі розгляд справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол не є безумовною підставою для скасування постанови. Положення МКУ та КУпАП не містить норми, якою визначається, що справи про порушення митних правил може бути розглянута виключного у присутності особи, відносно якої складено протокол.
Матеріали провадження свідчать про те, що судом були вжиті всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1
ОСОБА_1 , його захисник як свідчать встановлені під час апеляційного розгляду обставини, що наведені вище, були обізнані про складання протоколу та судовий розгляд цього протоколу.
Посилання захисника на те, що постанову було ухвалено із порушенням таємниці нарадчої кімнати через те, що не велося фіксування процесу технічними засобами, та постанову внесено до ЄРСР тільки у квітні 2019 року , не можуть бути прийняті до уваги.
МКУ та КУпАП не передбачено обовязку суду при розгляді справ про порушення митних правил фіксувати судові засідання технічними засобами, протоколами чи журналами судових засідань та не визначені правила перебування суду у нарадчій кімнаті.
Матеріали провадження містять оригінал постанови суду від 09.01.2019 року, підписану судом, на цей день було призначено судове засідання, а отже ставити під сумнів ухвалення 09.01.2019 року судом постанови у цій справі, підстав не вбачається.
Порушення строків видачі, направлення постанови суду учасникам справи та внесення судового рішення до ЄРСР не можна визнати підставою для скасування цього рішення.
Враховуючи, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 з метою забезпечення його права надати суду пояснення та доводи на свій захист, суд апеляційної інстанції, неодноразово відкладав розгляд справи з метою надання можливості ОСОБА_1 особисто прийняти участь у судових засіданнях та ретельно дослідив всі доводи ОСОБА_1 на свій захист, надав можливість стороні захисту ознайомится з матеріалами справи, та безпосередньо дослідив всі надані учасниками доказами.
Відповідно до положень ч 1 ст. 483 МКУ переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Згідно положень ч 2 ст. 460 МКУ перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Як видно із матеріалів провадження капітан т/х «MASTER AHMAD N.Y.» ОСОБА_1 діяв як представник перевізника.
Згідно приписів типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451, положень ст. 318, 335 МКУ для здійснення митног контролю капітаном судна, надається, зокрема генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента; декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту; та інші документи.
Для митного оформлення грузу, що перевозився т/х «MASTER AHMAD N.Y.» ОСОБА_1 надав за своїм підписом Коносамент № 1 від 09.02.2018 року, де зазначено, що перевозиться товар-металобрух насипом вагою 2197, 723 метричних тони, вантажний маніфест, де вказана такаж сама вага, вантажна декларація, генеральна декларація і ці документи стали підставою для переміщення товару через митний кордон України.
До митних органів Туречиини за підписом ОСОБА_1 при прибуттю судна було подано коносамент № 1, від 09.02.2018 року де вказано, що опис товару - металобрухт насипом 3020, 524 метричних тонн і саме ця кількість товару була задекларована отримувачем товару.
Зазначені обставини, підтверджуються відповідними документами, які надані компетентними митними органами Туреччини та належним чином посвідчені. ( т 1 а.п. 20, 21 22, 23)
Отже капітан судна ОСОБА_1 вніс до коносаменту, та інших зазначених вище документів неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, ваги товару , що він перемістив через митний кордон, а отже в його діях міститься склад правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 483 МКУ з урахуванням положень ст. 460 ч 2 МКУ.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не зміг пояснити причину розбіжностей відомостей щодо ваги товару у коносаменті , що був наданий до митних органів України та митних органів Туреччини, які були ним підписані.
Після того, як металобрухт було завантажено на морське судно, вся повнота відповідальності за нього перейшла до капітана судна, який і здійснив його переміщення через митний кордон України, подавши митному органу передбачені законодавством документи (генеральна декларація, коносаменти, та ін.). Відповідно до поданих документів вага металобрухту складала 2197, 723 метричних тони.
17.07.2018 року до Херсонської митниці надійшла від митних органів Туречиини відповідь, згідно до якої було встановлено, що фактично товар було вивезено той же, але вагою 3020, 524 метричних тонн.
Посилання захисника на недоведеність умислу ОСОБА_1 на переміщення товару з приховуванням від митного контролю, слід визнати безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , який дії від імені перевізника умисно вніс до документів, що підтверджують вагу товару неправдиві відомості. Підстав вважати , що ці відомості внесені з необережності , не вбачається.
Мотиви з яких ці дії вчинені ОСОБА_1 не мають вирішального значення для висновку про наявність умислу.
Отже суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 з приховуванням від митного контролю перемістив брухт чорних металів вагою 822, 801 метричних тон, а відтак його дії, як перевізника підпадають під ознаки правопорушення , передбаченого ч 1 ст. 483 МКУ.
Перевіривши розрахунок вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил , суд встановив, що така вартість складає 6 655 208, 72 грн. , а тому вважає, що сума штрафу підлягає зменшенню. Посилання захисник на те, що для визначення митної вартості товару обов'язково має бути призначена експертиза, не грунтується на положеннях закону.
Посилання захисника на те, що декларування товару здійснював ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , а тому останній не має відповідати за достовірність даних, що були задекларовані не є прийнятними, оскільки відомості щодо ваги товару відображаються у документах, що складаються та підписуються безпосередньо капітаном судна і отже він несе відповідальність за їх достовірність.
ОСОБА_2 за договором про надання послуг по декларуванню не несе відповідальність за невідповідність товару ,їх кількісних та якісних характеристик , ззаначених у товаросупровідних документах, товарам, що фактично переміщуються через митний кордон .
Отже суд апеляційної інстанції, забезпечивши ОСОБА_1 та його захиснику безпосередньо самостійно обстоювати в суді їх правову позицію, право на подання доказів, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, не встановив підстав для скасування постанови та закриття провадження через відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , як на тому наполягає захисник,.
Перевіряючи доводи апелянта про закінчення на час розгляду справи судом строку притягнення до адміністративної відповідальності , апеляційний суд перевірив відомості щодо дати надходження інформації від уповноважених митних органів Туреччини, та встановив, що відповідь від митних органів Туреччини на запит Херсонської митниці надійшла до ініціатора перевірки, а саме до Херсонської митниці 17.07.2018 року з відповідними докуметами, як вірно зазначено у протоколі, а отже саме цю дату слід визнати як дату виявлення правопорушення . Посилання захисника на те, що датою виявлення правопорушення слід враховувати дату отримання ДФС України відповіді на запит , суд вважає необгрнутованою, оскільки провадження у справі про порушення митних правил здійснюють посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення, посадова особа Херсонської митниці була ініціаторром здійснення перевірки , надання запиту , а отже отримання саме цією посадовою особою митниці в зоні діяльності якої було вчинене та виявлене порушення і є моментом виявлення цього порушення. Згідно приписів ст. 467 ч 2 МКУ в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, складання протоколу на час направлення справи до суду, строк притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 483 МКУ визначений не пізніше 6 місяців з дня виявлення правопорушення. А отже підстав для закриття провадження через закінчення на час винесення постанови строку притягнення до відповідальності суд не вбачає
ОСОБА_1 не наводив під час апеляційного розгляду доводів щодо непомірності призначеного йому судом розміру штрафу та розміру вартості товару , що підлягає конфіскації.
Апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Поновити адвокату Діяментовичу Д.Г., що діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України змінити.
Розмір накладеного на ОСОБА_1 штрафу зменшити до 6 655 208 грн. 72 коп.
Вартість товару, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 у разі неможливості конфіскації товару, що є безпосереднім предметом порушення митних правил зменшити до 6 655 208 грн. 72 коп.
В іншій частині постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Херсонського апеляційного суду (підпис) О.В. Калініна
копія вірна,
суддя О.В. Калініна