Єдиний унікальний номер справи: 766/11560/19 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/989/19 Доповідач: ОСОБА_2
25 листопада 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 23.07.2019 року, якою відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білоусове, Березньоговатського р-ну, Миколаївської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, не працюючого, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-18.06.2003 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст.ст. 185 ч.2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
-04.09.2003 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі. Перегляд вироку: 15.09.2005 Полтавським районним судом Полтавської області вважати засудженим за ст.ст. 162 ч.1, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 12.10.2005 умовно-достроково. Не відбутий строк покарання 1 рік 4 місяці 22 дні;
-12.02.2007 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст.ст. 185 ч.2, 71, 72, 81 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 20.02.2009 умовно-достроково. Не відбутий строк покарання 6 місяців;
-09.02.2011 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 263 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 15.11.2012 умовно-достроково. Не відбутий строк покарання 4 місяці 6 днів;
-11.06.2015 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст.ст. 185 ч.2, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11.04.2017 засудженого направлено для відбування призначеного покарання;
про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,-
Зазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м'яке покарання, передбачене ст. 82 КК України. Свої доводи мотивує тим, що відмовляючи в задоволенні його заяви, суд не прийняв до уваги, що він позитивно характеризується та має 3 заохочення і лише одне стягнення, яке погашене. Вважає, що він став на шлях виправлення, однак це не враховано судом при постановленні рішення.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 82 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Частиною 3 ст. 82 КК України визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», висновок про можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким повинен ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним не є факт відбуття певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений став на шлях виправлення.
Таким чином, умовою для застосування до засудженого положень ст. 82 КК України і призначення йому більш м'якого покарання є те, що він став на шлях виправлення. Про вказане може свідчити його сумлінна поведінка і ставлення до праці.
Колегія суддів вважає, що суд, проаналізувавши відомості про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, дані про особу засудженого в цілому, дійшов вірного висновку, що матеріали провадження в своїй сукупності не свідчать, що він став на шлях виправлення.
З досліджених судом першої інстанції характеристики та матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_7 відбуває покарання в ПВК №90 за вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11.06.2015, яким його засуджено за ст.ст. 185 ч.2, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11.04.2017 засудженого направлено для відбування призначеного покарання. Кінець строку відбування покарання - 11.04.2021 року.
Згідно характеристики під час відбування покарання в ПВК №90 засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони, один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочувався три рази, працює в їдальні установи, до праці ставиться сумлінно, роботи з благоустрою виконує добре, з представниками адміністрації ввічливий, на заходи виховного впливу реагує належним чином, соціальні зв'язки підтримує.
Разом з цим, матеріали особової справи містять відомості про те, що ОСОБА_7 є особою, раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, при цьому двічі до нього застосовувалось звільнення від відбування покарання з випробуванням, тричі - умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак останній продовжував свою злочинну діяльність у період іспитового строку та після умовно-дострокових звільнень, що свідчить про його стійку схильність до вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення.
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2019 ОСОБА_7 за грубе порушення режиму відбування покарання, а саме вжиття спиртних напоїв, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у виді поміщення до ДІЗО на 5 діб. 01.02.2019 його переведено з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації за порушення вимог режиму відбування покарання. 11.04.2019 комісією установи відмовлено засудженому в застосуванні заохочувальної норми у виді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким як такому, що не став на шлях виправлення.
Наведене свідчить, що поведінку засудженого протягом всього часу відбування покарання не можна вважати сумлінною.
Посилання апелянта на отримання ним трьох заохочень за виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки, не доводять факт того, що він став на шлях виправлення, оскільки виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки під час відбування покарання в місцях позбавлення волі є обов'язком кожного засудженого.
Оцінюючи вказані відомості про особу засудженого та ставлення його до праці за час відбування покарання у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що навіть з урахуванням наявності заохочень засудженого під час відбуття ним покарання, процес його виправлення не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та належним чином вмотивованою, її висновки відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги засудженого, які це заперечують, не відповідають дійсності.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування або зміни ухвали міського суду, не встановлено.
Таким чином, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення заяви ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 23.07.2019 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 / ОСОБА_3 / ОСОБА_4