Справа № 751/8344/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/482/19
Категорія - продовження строку тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
25 листопада 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
слідчого ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2019 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Марнеулі, Грузія, громадянину Грузії, з неповною середньою освітою, не одруженому, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючому, фактично проживаючому по АДРЕСА_1 , продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10 січня 2020 року включно.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказав на доведеність та наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду клопотання не зменшилися. Підозрюваний громадянин іншої держави, який не має офіційного джерела прибутку, сталих соціальних зав'язків, суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 та його роль у його вчиненні.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати ОСОБА_10 міру запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків, або ж у разі продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначити заставу у мінімальному розмірі.
Звертає увагу, що обираючи найсуворіший вид запобіжного заходу, суд послався на підстави наведені у клопотанні прокурора, однак не перевірив чи дійсно вони доведені належним чином стороною обвинувачення.
Захисник вказує, що підозра ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, нічим необґрунтована. Слідчий суддя, продовжуючи строк тримання під вартою, на порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, не перевірив вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому безпідставно послався на рішення Європейського Суду з прав людини, в той час як мова йде про істотні грубі та очевидні порушення права підозрюваного на захист.
Безпідставним вважає твердження слідчого судді про те, що під час ухвалення судового рішення були враховані дані про стан здоров'я ОСОБА_11 , його репутація, встановлена відсутність сталих соціальних зв'язків, оскільки ці питання не досліджувались судом під час розгляду клопотання та не з'ясовувались у самого підозрюваного в ході судового розгляду.
У той же час, просить прийняти до уваги, що ОСОБА_11 страждає рядом хронічних захворювань, має хорошу репутацію, що підтверджується показаннями ОСОБА_12 , сталі соціальні зв'язки, його рідний брат є громадянином України та підтримує з ОСОБА_11 родинні відносини.
На думку захисника, відсутність офіційного місця працевлаштування не свідчить про те, що його підзахисний не має джерела прибутку, тривалий час проживає на території України, у квартирі в м. Чернігові, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_13 , з якою вони виховують спільного сина і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку при менш суворому запобіжному заходу.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора та слідчого, які заперечували проти доводів сторони захисту, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Як убачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_14 підозрюється в тому, що 18.09.2019 близько 20 год 20 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 прибули в село Волосківці Менського району Чернігівської області, де проникли у будинок ОСОБА_17 , напали на господаря будинку та його дружину ОСОБА_18 . Під час нападу застосували слізогінну речовину, ніж, фізичне насильство та погрози застосування фізичним насильством, після чого відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 20 000 доларів США, мобільним телефоном, посвідченням водія з талоном та дерев'яною бітою.
Сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_9 в організації розбійного нападу на потерпілих, до якого залучив ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , яких на автомобілі, зареєстрованому на його цивільну дружину, доставив до будинку потерпілого та чекав виходу співучасників з увімкненим двигуном, доставив їх в м. Чернігів, де домовився з таксистом про відправку спільників в м. Київ.
Автомобіль, яким користувався підозрюваний ОСОБА_14 , був зафіксований на виїзді з м. Чернігова в с. Новоселівка та на в"їзді у той час, який достатнім був для прибуття до місця вчинення злочину і повернення. У підозрюваного було знайдено третину суми від тієї, що була викрадена з будинку потерпілого. Таксист, який з ОСОБА_21 доставляв двох інших підозрюваних до м. Києва, впізнав ОСОБА_11 , як особу, що домовлялась про поїздку і з якою до місця посадки в таксі, прибули підозрювані.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини «Мюррей проти Об'єднаного королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, оскільки це є завданням наступних етапів кримінального провадження.
Аргументи захисника, що ОСОБА_14 не має ніякого відношення до вчинення злочину, а підозри безпідставні, не відповідають дійсності.
Факти, які викликають підозру по справі наявні і потребують перевірки під час досудового розслідування, якому перешкоджає підозрюваний ОСОБА_11 , який опирається взяттю відбитків пальців.
У кримінальному провадженні призначено та проводяться ряд судових експертиз.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Розуміючи суворість можливого покарання, може ухилятися від слідства та суду, особливо з урахуванням того факту, що він є громадянином іншої держави, при цьому, на території України офіційно не працює, не має зареєстрованого шлюбу та місця проживання.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_11 має цивільну дружину та сина, а також рідного брата, не є гарантією належної процесуальної поведінки.
Підозрюваний офіційно не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, у день вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 користувався автомобілем, що належить його цивільній дружині ОСОБА_12 . Наявність родини та майна, яке належить іншій особі, не перешкоджатиме ОСОБА_11 покинути місце проживання.
Медичні документи, які свідчать про наявність у ОСОБА_9 хронічних захворювань, не перешкоджають його триманню під вартою. ОСОБА_11 пройшов курс стаціонарного лікування і був виписаний у задовільному стані, і такий стан здоров'я не перешкоджав йому вести звичайний спосіб життя та керувати транспортним засобом.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, має право, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи продовжуючи строк дії запобіжного заходу, не визначати розмір застави.
З урахуванням підозри ОСОБА_11 у розбійному нападі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, із застосуванням насильства та погрози його застосування, слідчий суддя цілком обґрунтовано не визначив розмір застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2019 року про продовження підозрюваному ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_22 ОСОБА_23 ОСОБА_24