Номер провадження: 33/813/1147/19
Номер справи місцевого суду: 523/4966/19
Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.
Доповідач Цюра Т. В.
19.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Судді Цюри Т.В.,
За участю секретаря судового засідання - Ткачука В.О.,ї
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 23 липня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 29 березня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 грн. 20 коп.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить суд постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 29 березня 2019 року скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що повістку до суду вона не отримувала і про розгляд справи нічого не знала, а довідалась лише тоді, коли отримала лист виконавчої служби.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, як було вже встановлено апеляційним судом, а саме постановою Одеського апеляційного суду від 27.08.2019 року, судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 , а відомостей про направлення їй копії постанови у матеріалах справи немає (а.с.41-42).
Тобто, судом першої інстанції не було виконано обов'язок щодо забезпечення кожному учаснику реального доступу до правосуддя, що вимагається ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції.
При цьому, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути порушення закону, допущені судом першої інстанції, оскільки відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення цей строк закінчився, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 07.03.2019 року серія АПР18 №003993 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 11.02.2019 року (а.с.1).
Оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився, провадження в ній підлягає закриттю.
Накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення поза межами цього строку є незаконним.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас слід враховувати, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). Тобто, у разі якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п. 1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу).
Таким чином, початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов'язує з вчиненням (виявленням) адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.
Крім того, статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення.
При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що 11 лютого 2019 року о 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок та діюче законодавство.
Провина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи:
-Протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1);
-Висновком за результатами розгляду заяви (а.с. 7);
-Поясненнями ОСОБА_2 та самої ОСОБА_1 (а.с. 4,5).
При цьому, як сама зазначила ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях: «… у меня возник словесный конфликт с квартиранткой гр. ОСОБА_2 в процессе которого я оскорбляла ее нецензурной бранью.» (а.с. 5).
Разом з тим, оскільки апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, це є підставою для скасування постанови на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП та закриття провадження у справі.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст. 280 КУпАП, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про встановлення винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є правильним та спростуванню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.38, 269, п.7 ч.1 ст.247, п.2 ч.8 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 23 липня 2019 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду: Т.В.Цюра