Номер провадження: 11-сс/813/1877/19
Номер справи місцевого суду: 501/3811/19 1-кс/1045/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
законного представника - ОСОБА_9 ,
слідчого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 04.11.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12019160160000878, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2019 року,-
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та короткий виклад обставин, встановлених слідчим суддею.
Ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 04.11.2019 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04.01.2020 року, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Іллічівськ (Чорноморськ) Одеської області, громадянина України, який має базову середню освіту, не працюючого, не одруженого, не маючого дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12019160160000878, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2019 року.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ОСОБА_8 вчинив злочин у неповнолітньому віці, обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КПК України, та прокурором доведений лише один ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання якому та для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків вважав достатнім застосувати до ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 04.11.2019 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Обґрунтовує вимоги тим, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки підозрюваний зовсім не розкаюється у вчиненні тяжкого злочину. При застосуванні запобіжного заходу судом не враховано дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема: відсутність офіційного працевлаштування та місця навчання, те, що він не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не має у власності нерухомого майна, що дозволяє йому з легкістю залишити місце проживання та населений пункт, в якому проживає та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Судом не було у повній мірі враховано, спосіб та обставини вчинення злочину.
Обставини, встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 , знаходячись біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , маючи на меті спричинення тяжких тілесних ушкоджень, обрали об'єктом свого злочинного посягання ОСОБА_13 , який перебував біля кіоску «Бершадські кури» за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , діючи умисно та в групі, керуючись хуліганським мотивом, підійшли до ОСОБА_13 ззаду та почали наносити останньому тілесні ушкодження. Під час бійки учасники конфлікту перемістились до вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за вищевказаною адресою, де ОСОБА_8 умисно наніс численні удари правою ногою, а ОСОБА_12 численні удари правою рукою в область голови ОСОБА_13 , в результаті яких останній впав на тротуарне покриття, втративши свідомість, та отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 та ОСОБА_12 залишили місце вчинення кримінального правопорушення, а потерпілого ОСОБА_13 було доставлено до КНП «Чорноморська лікарня», де йому була надана медична допомога.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; думку захисника, підозрюваного та його законного представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Так, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 та ч. 5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
При цьому слідчому судді слід враховувати, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
На даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що підтверджується долученими до клопотання зібраними у кримінальному провадження доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 02.11.2019 року (а.п.8-11); протоколами допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 02.11.2019 року (а.п. 12-18); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.11.2019 року (а.п. 22-24); протоколами обшуку від 02.11.2019 року (а.п. 26-34).
З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 є неповнолітньою особою, має постійне місце проживання в м. Чорноморськ, де мешкає разом з батьками, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків.
Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги, що підозрюваний не працевлаштований, не навчається, не одружений та неповнолітніх дітей на утриманні не має, що характеризує особу підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги щодо особи підозрюваного ОСОБА_8 , який, на думку прокурора, схильний до вчинення правопорушень, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження цих обставин.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності наявності у кримінальному провадженні ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим та вважає обраний підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту таким, що може забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Апеляційний суд вважає, що в даному випадку наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків може слугувати достатнім стримуючим фактором, в повній мірі здатним запобігти зазначеному ризику.
Крім того, як убачається з матеріалів провадження, підозрюваний ОСОБА_8 був затриманий за місцем мешкання в день вчинення кримінального правопорушення (а.п. 22-24), під час розгляду клопотання слідчого у суді першої інстанції надав показання щодо обставин вчинення інкримінованого йому злочину, з моменту застосування до нього цілодобового домашнього арешту не вчиняв дій спрямованих на уникнення відповідальності, а також порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
Під час апеляційного розгляду наведені обставини підтвердили учасники процесу, в тому числі і прокурор, а даних на спростування викладеного стороною обвинувачення надано не було, в зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо недоведеності прокурором наявності інших заявлених у клопотання слідчого ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При цьому апеляційний суд враховує ту обставину, що підозрюваний на час вчинення злочину перебував у неповнолітньому віці, що з урахуванням наданих в апеляційному суді матір'ю підозрюваного пояснень та завірення останньої про належний контроль за поведінкою підозрюваного, істотно знижує існування вищенаведеного ризику та вказує на можливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з тим, апеляційним судом встановлені процесуальні порушення, допущені слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, які тягнуть за собою скасування оскаржуваної ухвали.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя визначив строк дії ухвали до 04.01.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
ОСОБА_8 був повідомлений про підозру 02.11.2019 року (а.п. 35-39), таким чином, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 02.11.2019 року.
Слідчий суддя вказані обставини не врахував, у зв'язку з чим визначив строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 до 04.01.2020 року, тобто поза межами строку досудового розслідування.
Вищевказані процесуальні порушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Висновки апеляційного суду.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність на даній стадії обґрунтованої підозри та існуючого ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, наявність у підозрюваного місця проживання, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного в межах строку досудового розслідування запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на останнього відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 181, 194, 196, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 04.11.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12019160160000878, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2019 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки, зокрема:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу визначити до 02.01.2020 року.
Виконання ухвали доручити Чорноморському ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області та контроль за виконання покласти на прокурора - процесуального керівника у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4