Номер провадження: 22-ц/813/505/19
Номер справи місцевого суду: 2-3000/11
Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю
Доповідач Сегеда С. М.
14.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Комлевої О.С.,
Цюри Т.В.,
за участю:
секретаря Ющак А.Ю.,
апелянта ОСОБА_1
позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи ОСОБА_9. - ОСОБА_17 . ,
представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Розембойма Ю.О.,
представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Шевчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_9 , про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановив:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , яка діє у власних інтересах та інтересах її малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , та просили: визнати дії відповідачки неправомірними; стягнути з відповідачки на користь позивачів заподіяну матеріальну шкоду; стягнути з відповідачки на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 80 000 грн. (по 20 000 грн. кожному); заборонити відповідачці проводити будівельні роботи.
Разом з тим, у відповідності до договору дарування від 21.10.2010 року відповідачка ОСОБА_3 подарувала своєму синові ОСОБА_4 нежитлові приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 315,5 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 (т.2, а.с.174).
У зв'язку з цим, суд своєю ухвалою від 22.01.2014 року залучив до участі в якості співвідповідача ОСОБА_4 (т.2, а.с.180).
Остаточно уточнивши позовні вимоги 07.12.2017 року, позивачі просили:
-визнати дії відповідачки ОСОБА_3 щодо проведення будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_2 з порушеннями технології цих робіт, що призвело до руйнувань у домі в цілому й квартирі позивачів АДРЕСА_3 зокрема, неправомірними;
-зобов'язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 терміново провести першочергові протиаварійні заходи щодо посилення фундаменту і стін підвалу будинку АДРЕСА_1 для усунення динамічного характеру деформацій і запобігання розвитку аварійних наслідків згідно зі спеціально розробленої за рахунок відповідачів проектної документації, які виконати після узгодження з власником приміщень підвалу територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.
-стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачів заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 99 744,00 грн. у рівних частках;
-стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачів моральну шкоду в розмірі 20256,00 грн. у рівних частках;
-стягнути з відповідачів судові витрати (т.4, а.с.35-39).
Того ж дня, тобто 07.12.2017 року позивачем ОСОБА_1 була подана за його підписом заява про збільшення позовних вимог, у якій він просив стягнути на користь позивачів солідарно в частині заподіяння матеріальної шкоди у сумі 222142 грн., моральної шкоди - у сумі 45313 грн., та судові витрати у справі, а всього в розмірі 291 352,00 грн. (т.4, а.с.43). Вказану заяву, з урахуванням її підписання лише одним позивачем, суд розглянув як заяву про збільшення лише заявлених ним вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилалися на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 2002 року.
У серпні 2009 року в квартирі АДРЕСА_4 , яка розташована під квартирою позивачів і належала відповідачці ОСОБА_3 на праві власності, розпочалися будівельні роботи. У зв'язку із проведенням відповідачкою будівельних робіт почалося руйнування та знищення квартири, що знайшло своє підтвердження під час перевірки посадовими особами Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та перевірки комісією КП ЖКС «Портофранківський» Приморського району м. Одеси. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи, вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для відновлення технічних характеристик приміщень квартири АДРЕСА_5 , станом на листопад 2011 року, склала 99 744,00 грн. Позивачі зазначили, що руйнування квартири постійно збільшується, про що свідчить хруст стін і підлоги та поява все нових пошкоджень. Діями відповідачки ОСОБА_3 нанесена значна матеріальна шкода, оскільки в квартирі позивачів був проведений капітальний ремонт, зіпсований унаслідок проведення відповідачем будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_2 . Також позивачі зазначили, що внаслідок незаконних дій відповідачів їм чиниться моральна шкода. Постійне проживання у таких складних та небезпечних умовах викликає погіршення здоров'я внаслідок перебування в стані постійного стресу та моральних і фізичних страждань, що потребує від позивачів додаткових зусиль для організації їх життя.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , яка діє у власних інтересах та інтересах її малолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: ОСОБА_9 , про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування матеріальної і моральної шкоди було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року, та постановлення нового, про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї (т.4, а.с.155-162), колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до копії Свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 2002 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, 227/1000 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 належить на правах спільної часткової власності в рівних частках позивачам у справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , які зареєстровані в квартирі № 3 вказаного житлового будинку (т.1, а.с.3).
З матеріалів справи також вбачається, що 20.05.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - Інспекція ДАБК) відповідачці ОСОБА_3 був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 441. Вказаний дозвіл наданий на виконання будівельних робіт з реабілітації та пристосування під магазин промислових товарів квартири АДРЕСА_11 з улаштуванням фасадного входу (т.1, а.с.154).
Висновком № 12/09 Управління архітектури та містобудування від 23.04.2009 року був узгоджений для подальшого застосування робочий проект по реабілітації квартири для розміщення магазина промислових товарів з улаштуванням входу за адресою: АДРЕСА_9 (т.1, а.с.55)
Підставами для надання вказаного Висновку був також взятий до уваги висновок на проект будівництва № 843-3064 від 18.12.2008 року, виданий санітарно-епідеміологічною станцією м. Одеси, експертний висновок Державного пожежного нагляду Одеського міського управління ГУ МНС України в Одеській області від 22.12.2008 року № 181, висновок Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 26.12.2008 року № 01-16/257-П (т.1, а.с.56-59).
Таким чином, відповідач ОСОБА_3 здійснила реконструкцію квартири АДРЕСА_2 під магазин непродовольчих товарів, з улаштуванням фасадного входу.
При цьому ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
У відповідності до ст. 1 та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт будівель та споруд. Вказані дії здійснюються відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.
Відповідно до копії договорів № 14-09/09-АН та № 14-09/09-ТН від 14 вересня 2009 року, ТОВ «Експреспроектбуд, в особі директора Яценко С.О., здійснює авторський та технічний нагляд за реабілітацією кв. АДРЕСА_2 , з улаштуванням її під магазин промислових товарів та улаштуванням фасадного входу (т.1, а.с. 60, 61).
Тобто відповідачкою ОСОБА_12 була у встановленому законом порядку погоджена проектна документація та отримано дозвіл на виконання будівельних робіт, що надає їй право на проведення зазначених робіт.
У відповідності до договору дарування від 21.10.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., відповідачка ОСОБА_3 подарувала, а другий відповідач ОСОБА_4 , який є її сином, прийняв в дарунок вказані вище нежитлові приміщення.
В подальшому, право власності на вказані приміщення було набуто третьою особою по справі - ОСОБА_9 , шляхом укладенні договору купівлі-продажу від 31.01.2017 року, серія та номер 106, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гур'яновою Л.Г., що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.08.2017 року.
Вирішуючи даний спір, суд своєю ухвалою від 16.03.2010 року задовольнив клопотання позивачів та призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу щодо встановлення технічного стану будівлі житлового будинку АДРЕСА_1 та причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженнями в квартирі АДРЕСА_5 та проведенням будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_2 (т.1, а.с.126).
Згідно «Висновку будівельно-технічної експертизи», який був здійснений Науково-виробничим центром (далі - ВНЦ) «Екострой» Одеського відділення Інженерної академії України, та підписаний старшим науковим співробітником НВЦ «Екострой» ОСОБА_13 та інженером-спеціалістом ОСОБА_14 та затверджений директором НВЦ «Екострой» ОСОБА_15 27.12.2011 року було встановлено, що основна причина пошкоджень у квартирі АДРЕСА_5 пов'язана з:
порушенням технології проведення будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 (використання ударних впливів при демонтажі конструкцій, порушуючи послідовність проведення окремих робіт та інше);
аварійне та тривале (до 10 днів) замочування приміщень підвалу витіками з водонесучих мереж, що виникли в ході будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , що призвело до нерівномірних осадів фундаментів та деформацій будівлі, а також до погіршення фізико-механічних характеристик каменя-ракушняка, посиленим збільшенням навантажень на вертикальні несучі конструкції (стіни) будівлі в зоні проведення робіт;
«незадовільною» технічною експлуатацією будівлі у продовж тривалого періоду, а також його природним зносом.
Вказані фактори наведені в «умовно хронологічному порядку» (т.1, а.с.130-135).
Також у Висновку НВЦ «Екострой» зазначено, що згідно відомостей, отриманих від мешканців квартири АДРЕСА_5 , унаслідок виконаних робіт в конструкціях, елементах та деталях квартири з'явились деформації та пошкодження, що перешкоджають нормальним умовам проживання. Також у п. 32 Висновку зазначено, що згідно наявним відомостям при проведенні робіт з реабілітації приміщень першого поверху застосовувались механізми, прилади, інструменти, що провокують ударно-механічні впливи на конструкції будівлі. Вказані відомості отримані від мешканців будинку №8 та працівників експлуатуючої організації підвального приміщення.
Проте, суд першої інстанції не взяв вказаний «Висновок» до уваги з тих підстав, що за результатами пошуку відомостей про атестацію громадян ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , дані особи в Реєстрі атестованих судових експертів, що розміщений на сайті Міністерства юстиції України, не значаться. Крім того, ані стажування (навчання), ані атестацію як судових експертів громадяни ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в Одеському НДІСЕ не проходили, що підтверджено листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.09.2012 року № 11 39/896.
Суд першої інстанції також зазначив, що документ, складений НВЦ «Екострой» на виконання ухвали суду від 16.03.2010 року, не є висновком судового експерта в розумінні вимог ЦПК України в редакції, що діяла на дату призначення судом експертизи по справі ухвалою та на дату складання цього документу (висновку). Також, вказаний документ не відповідає й вимогам до експертного висновку, визначеним у діючій на час ухвалення рішення по справі редакції ЦПК України (ч.6 ст.102), адже не містить даних щодо освіти, спеціальності (щодо старшого наукового співробітника ОСОБА_13 ), стажу експертної роботи, наукового ступеня, вченого звання, хто був присутній при проведенні експертизи.
При цьому, суд погодився з доводами представника ОСОБА_3 про те, що відповідно до пункту 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз (Наказ Мінюста від 08.10.98 №53/5), експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно. Також, заборонено вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи.
Суд також взяв до уваги, що в судовому засіданні інженер-спеціаліст ОСОБА_14 підтвердила, що визначити питому вагу впливу кожного фактору не є можливим, а так само й визначити причинно-наслідковий зв'язок між проведенням робіт у квартирі АДРЕСА_2 та пошкодженнями у квартирі АДРЕСА_5 .
У зв'язку з викладеними обставинами, суд своєю ухвалою від 13.08.2014 року призначив судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставив наступні питання:
яка технічна(і) причина(и) пошкоджень в квартирі АДРЕСА_3 , та чи існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між вказаними пошкодженнями та будівельними роботами, що виконувалися в квартирі АДРЕСА_2 . У разі, якщо пошкодження в квартирі АДРЕСА_3 обумовлені різними чинниками (причинами), навести вказані причини з визначенням ваги (ролі) кожної у наслідках, що наступили (пошкодження);
якщо існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями в квартирі АДРЕСА_3 , та будівельними роботами, що виконувалися в квартирі АДРЕСА_2 , то яка вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, з урахуванням технічного стану будинку і квартири АДРЕСА_5 та їх складових до початку виконання робіт в квартирі АДРЕСА_4 (т.2, а.с.225-226).
На виконання вказаної ухвали, до суду надійшов Висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи № 7626 від 02.09.2016 року, складений Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (т.3, а.с.65-80).
Вказаним Висновком встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 є поздовжні та поперечні деформації у вигляді тріщин, що негативно впливають на подальшу експлуатацію конструкцій в цілому. У зв'язку з відсутністю технічних висновків щодо обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до моменту виконання будівельних робіт, відсутності виконаних інженерних вишукувань, а також враховуючи рік побудови житлового будинку та термін експлуатації, встановити прямий причинно-наслідковий зв'язок між вказаними пошкодженнями та будівельними роботами, що виконувалися в квартирі АДРЕСА_2 не є можливим.
У Висновку також зазначено, що причин деформацій в квартирі АДРЕСА_3 , може бути декілька, а саме:
1) замокання основи фундаментів житлового будику за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) неперіодичність проведення поточного та капітального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) проектування ТОВ «Експреспроектбуд» заміни міжповерхових дерев'яних перекриттів на монолітні залізобетонні без проведення технічної експертизи, що не дало змогу врахувати фактичний технічний стан житлового будинку на момент початку будівельних робіт;
4) виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 .
У зв'язку з тим, що роботи проводились власними силами і в більшості випадків є прихованими, перевірити їх якість не є можливим.
Визначити ваги кожної причини у наслідках неможливо (т.3, а.с.79).
У зв'язку з цим, суд першої інстанції зазначив, що Висновки вказаної судової експертизи в частині наявності різних причин, що вплинули на технічний стан квартири позивачів, узгоджуються з аналогічними, викладеними у Висновку НВЦ «Екострой». Також, висновок про неможливість визначити вагу кожної причини узгоджується з поясненнями аналогічного змісту, наданими у судовому засіданні інженером-спеціалістом Єфименко С . М . , а також з тим, що у Висновку НВЦ «Екострой» причини пошкоджень наведені в «умовно хронологічному порядку».
До доводів позивачів щодо неповідомлення експерта, який склав Висновок № 7626 від 02.09.2016 року про кримінальну відповідальність, суд поставився критично з огляду на наявність в тексті Висновку абзацу про повідомлення експерта про вказану відповідальність, та наявність підпису експерта наприкінці Висновку.
Також суд відмовив у визначенні в якості доказу заподіяння відповідачами шкоди позивачам акти, складені КП ЖКС «Портофранківський» Приморського району м. Одеси, оскільки законодавством України не передбачено право вказаного підприємства надавати висновки з даного питання.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до Акту-приймання закінченого будівництва від 05 травня 2010 року, об'єкт, а саме приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , були прийняті в експлуатацію.
Сертифікатом відповідності № 15000630 від 18.06.2010 року, Інспекція ДАБК засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу): реконструкція (реабілітація) з пристосуванням 948/1000 частин квартири АДРЕСА_4 під магазин промислових товарів з улаштуванням фасадного входу )(т.2, а.с. 67). Вказаний сертифікат було видано на підставі Акта готовності об'єкта до експлуатації від 18.06.2010 року № 630 (т.2, а.с.72-76).
Також відповідно до копії Охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини від 03.03.2008 року № 11, власник ( ОСОБА_3 ) взяла на себе зобов'язання щодо охорони житлових приміщень квартири АДРЕСА_11 , в будівлі-пам'ятці архітектури та містобудування місцевого значення «Прибутковий будинок Маврокордато», 1880-1890 р.р., арх. Д.Є. Мазиров, яка включена до списків об'єктів культурної спадщини рішенням Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991 року (т.2, а.с. 95-98).
Проте, повністю з такими висновками суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Як із Висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної НВЦ «Екострой», затвердженого 27.12.2011 року, так і з Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7626 від 02.09.2016 року, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, вбачається, що руйнування в квартирі АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності позивачам у справі, частково виникли внаслідок проведеної реконструкції квартири АДРЕСА_4 у тому ж будинку, здійсненої відповідачкою ОСОБА_3 .
Такого висновку колегія суддів дійшла виходячи з наступних обставин.
Так, як було зазначено вище, у відповідності до Висновку будівельно-технічної експертизи, який був здійснений НВЦ «Екострой», та затверджений 27.12.2011 року, основна причина пошкоджень у квартирі АДРЕСА_5 пов'язана з:
порушенням технології проведення будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 (використання ударних впливів при демонтажі конструкцій, порушуючи послідовність проведення окремих робіт та інше);
аварійне та тривале (до 10 днів) замочування приміщень підвалу витіками з водонесучих мереж, що виникли в ході будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , що призвело до нерівномірних осадів фундаментів та деформацій будівлі, а також до погіршення фізико-механічних характеристик каменя-ракушняка, посиленим збільшенням навантажень на вертикальні несучі конструкції (стіни) будівлі в зоні проведення робіт;
«незадовільною» технічною експлуатацією будівлі у продовж тривалого періоду, а також його природним зносом.
Тобто вказаним Висновком встановлено як найменше 2 із 3-х причин пошкоджень, які виникли в квартирі АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності позивачам, внаслідок здійсненої реконструкції квартири АДРЕСА_4 , яка належала на час реконструкції відповідачці ОСОБА_3 .
В свою чергу, згідно Висновку судово-будівельної експертизи № 7626 від 02.09.2016 року, здійсненої Одеським НДІСЄ, в квартирі АДРЕСА_3 :
є поздовжні та поперечні деформації у вигляді тріщин, що негативно впливають на подальшу експлуатацію конструкцій в цілому.
Причин деформацій в квартирі АДРЕСА_3 , може бути декілька, а саме:
1) замокання основи фундаментів житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) неперіодичність проведення поточного та капітального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) проектування ТОВ «Експреспроектбуд» заміни міжповерхових дерев'яних перекриттів на монолітні залізобетонні без проведення технічної експертизи, що не дало змогу врахувати фактичний технічний стан житлового будинку на момент початку будівельних робіт;
4) виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 .
Тобто, згідно вказаного Висновку було фактично встановлено 3 із 4-х причин пошкоджень, які виникли в квартирі АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності позивачам, внаслідок здійсненої реконструкції квартири АДРЕСА_4 , яка належала на час реконструкції відповідачці ОСОБА_3 .
Виходячи з викладеного, на думку колегії суддів, суд дійшов помилкового висновку про необхідність повної відмови в задоволенні позовних вимог через їх недоведеність.
Колегія суддів вважає, що згідно матеріалів справи та обох Висновків судових будівельно-технічних експертиз, встановлено, що пошкодження в квартирі АДРЕСА_3 , та яка належить на праві власності позивачам в рівних частках, виникли частково внаслідок неправильної реконструкції квартири АДРЕСА_4 того ж будинку, яка на час реконструкції квартири належала на праві власності відповідачці ОСОБА_3 та була здійснена саме нею.
З цих підстав, колегія суддів вважає за необхідне визнати неправомірними дії відповідачки ОСОБА_3 щодо проведення будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_2 , здійсненими з порушеннями технології цих робіт, що призвело до руйнувань у домі в цілому й квартирі АДРЕСА_5 того ж будинку.
При цьому, колегія суддів виходить із того, що неправомірні дії відповідачки ОСОБА_3 щодо проведення будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_4 , виявились у порушенні технології цих робіт, заміни міжповерхових дерев'яних перекриттів на монолітні залізобетонні без проведення технічної експертизи, порушенні технології проведення будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , шляхом використання ударних впливів при демонтажі конструкцій, порушуючи послідовність проведення окремих робіт, аварійному та тривалому (до 10 днів) замочуванню приміщень підвалу витіками з водонесучих мереж, що виникли в ході будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , що призвело до нерівномірних осадів фундаментів та деформацій будівлі, а також до погіршення фізико-механічних характеристик каменя-ракушняка, посиленим збільшенням навантажень на вертикальні несучі конструкції (стіни) будівлі в зоні проведення робіт.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім того, згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди по винні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Вказані висновки в частині необхідності встановлення винної особи та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та цієї шкодою.
Фактичною підставою для застосування відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, та вина особи.
Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.
Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З цих підстав, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі складові правопорушення, а саме: шкода, протиправна поведінка завдавача шкоди, в даному випадку відповідачки ОСОБА_3 , причинний зв'язок між вказаними неправомірними діями і виниклою шкодою, яка завдана позивачам у справі, а також вина відповідачки ОСОБА_3 у здійсненні цих неправомірних дій, встановлені апеляційним судом, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Що стосується представника ОСОБА_3 - адвоката Розембойма Ю.О. про те, що Висновок НВЦ «Екострой» не відповідає вимогам щодо експертного Висновку, крім того, він не встановлює причинного зв'язку між реконструкцією квартири АДРЕСА_4 і пошкодженнями, які виникли в квартирі АДРЕСА_3 , є частково слушними. Однак, з цього приводу колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
З цих підстав, колегія суддів зазначає, що існуючі докази, які маються в матеріалах справи, у тому числі обидва Висновки судових експертиз, про що було вказано вище, свідчать про те, що саме неправомірними діями відповідачки ОСОБА_3 по реконструкції квартири АДРЕСА_2 , було завдано матеріальної і моральної шкоди власникам квартири АДРЕСА_5 у тому ж будинку, які є позивачами у справі.
Тобто, вищевказані обидва Висновки судових експертиз беззаперечно вказують на допущені порушення ОСОБА_3 щодо реконструкції квартири АДРЕСА_4 на нежитлове приміщення магазину непродовольчих товарів.
В свою чергу, вказаними Висновками судових експертиз, а також матеріалами справи жодним чином не виключається наявність причинного зв'язку між винними діями відповідачки ОСОБА_3 і завданою матеріальною і моральною шкодою позивачам у справі.
Що стосується висновку суду про те, що у Висновку НВЦ «Екострой» не вмотивано та не зазначено, які саме «механізми, прилади, інструменти, що провокують ударно-механічні впливи» були використані в ході проведення робіт в квартирі АДРЕСА_2 , і якими доказами, окрім пояснень позивачів та інших осіб (не вказаних у висновку) це підтверджено, то колегія суддів зазначає, що вказаний Висновок містить посилання на неправомірне використання в ході реконструкції квартири АДРЕСА_4 ударних механізмів, про що свідчить характер пошкоджень у квартирі АДРЕСА_5 .
Стосовно посилання суду на те, що на аркуші 13 вказаного Висновку зазначено, що «роботи виконані згідно технічних рішень проекту, що є достатньою підставою для висновку про подальшу надійну експлуатацію приміщень квартири АДРЕСА_4 », то колегія суддів зазначає, що предметом судового розгляду є не надійна експлуатація квартири АДРЕСА_2 , а пошкодження в квартирі АДРЕСА_5 вказаного будинку, які виникли внаслідок неправомірних дій відповідачки ОСОБА_3 по здійсненню реконструкції квартири АДРЕСА_4 в нежитлове приміщення магазину непродовольчих товарів.
Разом з тим, враховуючи, що оскільки вказані порушення призвели до руйнування квартири АДРЕСА_5 , яка належить на праві приватної власності позивачам, разом з незадовільною технічною експлуатацією будівлі упродовж тривалого періоду, а також його природним зносом, то колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання про стягнення завданої матеріальної шкоди з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачів у справі: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в розмірі 2/3 частин вартості ремонтно-відновлювальних робіт для поновлення технічних характеристик приміщень в квартирі АДРЕСА_5 , встановленого Висновком будівельно-технічної експертизи, який був здійснений НВЦ «Екострой», а саме в розмірі 16 624 грн. на кожного із вказаних позивачів (99 744грн. : 4 позивача : 3 частини х 2 частини).
Що стосується збільшених позовних вимог, то колегія суддів виходить із того, що збільшив їх лише позивач ОСОБА_1 , який на час збільшення позовних вимог не був наділений повноваженнями на збільшення позовних вимог від імені інших позивачів, то колегія суддів вважає за необхідне стягнути на його користь з відповідачки ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі 37 023 грн., що складає 2/3 частини завданої йому шкоди, встановленої Висновком НВЦ «Екострой», з урахуванням індексу інфляції (т.4, а.с.43) (222142 : 4 позивача : 3 частини х 2 частини).
Стосовно відшкодування відповідачкою ОСОБА_3 позивачам моральної шкоди, то колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Крім того, відповідно до п.п. 5, 18 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При розгляді справ про відшкодування моральної шкоди суди мають виявляти і всебічно з'ясовувати причини й умови, що призводять до порушення прав фізичних і юридичних осіб та заподіяння їм моральної шкоди,
Тобто, умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.
Колегія суддів зазначає, що неправомірними діями відповідачки ОСОБА_3 завдано моральної шкоди позивачам у справі, які виразились у тому, що внаслідок руйнування квартири АДРЕСА_3 , позивачі мають душевні страждання, оскільки руйнація квартири призводить до неможливості в ній проживати належним чином. З метою захисту своїх прав, позивачі змушені змінювати постійний уклад свого життя, звертатись до суду і протягом тривалого часу доводити свої вимоги з метою поновлення своїх порушених прав, що потребує від позивачів додаткових зусиль для організації їх життя.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь всіх 4-х позивачів з відповідачки ОСОБА_3 завдану моральну шкоду у розмірі 5000 грн. кожному.
Що стосується позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 , то колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити, оскільки матеріали справи не мають доказів, що він здійснював реконструкцію квартири АДРЕСА_4 , що призвело до завдання матеріальної та моральної шкоди позивачам у справі.
Стосовно вимоги про зобов'язання відповідачів терміново провести першочергові протиаварійні заходи щодо посилення фундаменту і стін підвалу будинку АДРЕСА_1 для усунення динамічного характеру деформацій і запобігання розвитку аварійних наслідків згідно зі спеціально розробленої за рахунок відповідачів проектної документації, які слід виконати після узгодження з власником приміщень підвалу територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, то колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні цих вимог. При цьому колегія суддів виходить із того, що на даний час жоден із відповідачів не є власником квартири АДРЕСА_2 , а тому не зобов'язані здійснювати ремонт цього будинку.
Крім того, колегія суддів виходить із того, що власником підвального приміщення є саме територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, а тому вона має стежити за цим підвальним приміщенням і цоколем будинку і здійснювати їх поточний і капітальний ремонт, як і всього будинку, який є пам'яткою архітектури.
Також колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати та витрати на правову допомогу, що складає 9 320 грн., із яких: витрати на проведення судової експертизи - 6000 грн. (т.1, а.с.242), сплачений судовий збір - 1200 грн. (т.1, а.с.1), витрати на ІТЗ судового процесу - 120 грн. (т.1, а.с.2), витрати на правову допомогу - 2000 грн. (т.1, а.с.243).
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду - скасувати і прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії відповідача ОСОБА_3 щодо проведення будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_2 , здійсненими з порушеннями технології цих робіт, що призвело до руйнувань у домі в цілому й квартирі АДРЕСА_5 вищевказаного будинку.
Колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 завдану матеріальну школу у розмірі 73 023 грн., іншим позивачам - по 16 624 грн. кожному. Також слід стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь кожного з позивачів по 5000 грн. завданої моральної шкоди. На користь позивача ОСОБА_1 з відповідачки ОСОБА_3 слід також стягнути судові витрати у сумі 9 320 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 задовольнити частково.
-визнати неправомірними дії відповідача ОСОБА_3 щодо проведення будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_2 , здійсненими з порушеннями технології цих робіт, що призвело до руйнувань у домі в цілому й квартирі АДРЕСА_3 ;
-стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 37 023 грн. (тридцять сім тисяч двадцять три гривні) та моральну шкоду у сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень);
-стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 16 624 грн. (шістнадцять тисяч шістсот двадцять чотири гривні) та моральну шкоду у сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень);
-стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 16 624 грн. (шістнадцять тисяч шістсот двадцять чотири гривні) та моральну шкоду у сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень);
-стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 16 624 грн. (шістнадцять тисяч шістсот двадцять чотири гривні) та моральну шкоду у сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень);
-стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 9 320 грн. (дев'ять тисяч триста двадцять гривень).
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.11.2019 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
О.С. Комлева
Т.В. Цюра