25.11.19
22-ц/812/1987/19
Справа № 484/3131/14-ц
Провадження № 22-ц/812/1987/19
25 листопада 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі судді Кушнірової Т.Б., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2014 року, постановлену у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Лисогірської сільської ради, третя особа - ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини,
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2014 року задоволено позов ОСОБА_2 до Лисогірської сільської ради, третя особа - ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 07 листопада 2019 року подала апеляційну скаргу. Оскільки, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку на її подання, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі звернулась до суду з клопотанням про поновлення вказаного процесуального строку.
Дане клопотання мотивоване тим, що апелянт залучена до участі у справі не була, про її розгляд не повідомлялася. Копію тексту оскаржуваного судового рішення від 08 серпня 2014 року не отримувала, а про його існування дізналася випадково лише у жовтні 2019 року.
Після цього, звернулася до районного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомившись 21 жовтня 2019 року.
Вважаючи, що вказане судове рішення порушує її права, свободи, інтереси і обов'язки звернулася із апеляційною скаргою про його перегляд.
Тому вважала, що наведені вище причини пропуску строку є поважними.
У зв'язку із неможливістю вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження без матеріалів справи, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та витребувано матеріали цивільної справи з Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
19 листопада 2019 року до апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи.
Вивчивши матеріали зазначеної цивільної справи суд приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Згідно підпункту 13 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 294 ЦПК України (діючого на час ухвалення оскаржуваного рішення суду) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, особами які брали участь у даній справі були позивач ОСОБА_2 , відповідач Лисогірська сільська рада Первомайського району Миколаївської області та третя особа (апелянт по справі) - ОСОБА_1 .
Інших учасників до участі у справі не залучалося, та будь-яких інших відомостей щодо учасників справа не містить.
08 серпня 2014 року Первомайським міськрайонний судом Миколаївської області у відсутність сторін проголошено оскаржуване рішення суду (а.с.31).
19 серпня 2014 року копія цього рішення судом першої інстанції надіслана на адресу ОСОБА_1 .. Відомості про його отримання останньою в справі відсутні (а.с.32).
22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 ознайомилися з матеріалами справи відповідно до поданої заяви від 18 жовтня 2019 року (а.с.35).
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 07 листопада 2019 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 294 ЦПК України (чинного на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Згідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України (чинного на час подачі апеляційної скарги) строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Як видно із матеріалів справи, 31 липня 2014 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області відкрито провадження по справі, призначено її до розгляду на 08 серпня 2014 року та особам, які брали участь у справі відповідно направлені копії зазначеної ухвали, заяви та доданих до неї документів (а.с.23,24).
В справі міститься заява ОСОБА_1 , від 04 серпня 2014 року, із змісту якої видно, що останній відомо про судовий розгляд цієї справи, в якій вона є третьою особою, просить слухати справу в її відсутність, проти позовних вимог не заперечує. Дана заява прийнята судом та долучена до матеріалів справи (а.с.25). До вказаної заяви додані копії паспорту ОСОБА_1 та довідки про присвоєння останній ідентифікаційного номеру, що є персональними даними особи і не можуть бути використані та поширені без її згоди (а.с.26-28).
Будь-яких доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів із заявою про втрату паспорту, або про те, що невідома особа шляхом обману чи зловживання довірою використала її персональні дані, матеріали справи не містять, а апелянтом теж не надано.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що заяву від 04 серпня 2019 року не подавала, про існування даної судової справи до жовтня 2019 року не знала, будь-яких документів не отримувала, не можуть бути прийняті до уваги враховуючи вище викладене.
Наведене свідчить, що апелянту було достовірно відомо про існування та розгляд даної судової справи. Однак лише 07 листопада 2019 року, тобто через п'ять років з часу ухвалення рішення оскаржила його до апеляційного суду.
В силу приписів статей 2,4 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2014 року було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21 серпня 2014 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваного судового рішення) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов'язки.
Зазначені положення містяться й у ч. 1 ст. 44 ЦПК України (чинного на час подачі апеляційної скарги).
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що з 2014 року вона цікавилася відомим їй провадженням, вживала заходи або була позбавлена можливості дізнатися про рух справи, отримати копію оскаржуваного рішення суду та у встановлений законом строк звернутись з відповідною апеляційною скаргою. Враховуючи також й ту обставину, що спадщина відкрилася у 2007 році. Не надано і доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (Ponomaryov v. Ukraine).
Тобто, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поновлення процесуального строку зі спливом п'яти років, після ухвалення оскаржуваного судового рішення, та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також обставини щодо обізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи судом, вказані причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, відповідно до ст. 358 ЦПК України (чинного на час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду).
Питання щодо повернення судового збору може бути вирішено відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, із змінами та доповненнями станом на час подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. 358 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2014 року відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Лисогірської сільської ради, третя особа - ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.Б. Кушнірова