Постанова від 25.11.2019 по справі 484/4918/19

25.11.19

22-ц/812/1977/19

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/4918/19

Провадження № 22-ц/812/1977/19 Доповідач апеляційної інстанції - Галущенко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Серебрякової Т.В., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання: Андрієнко Л.Д.,

переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення позивача, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2019 року, постановлену суддею Максютенко О.А. за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним.

Ухвалою судді Первомайського місьрайонного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. ст. 175 і 177 ЦПК України.

Після чого, ухвалою того ж суду від 29 жовтня 2019 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення без руху, позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах оскарження, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху та згодом повертаючи як неподану, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.

Між тим, з таким висновком суду не можна погодитися, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суд вправі повернути позовну заяву позивачу, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, а пропозиція виправити недоліки у встановлений судом строк не виконана.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України. Зокрема, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Крім того, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2019 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним (а.с.1-2).

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 серпня 2019 року відмовлено у відкриті провадження у даній адміністративній справі, з мотивів порушення правил адміністративної юрисдикції. (а.с.4).

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвала Первомайського міськрайонного суду від 05 серпня 2019 року скасована, а справа направлена до Первомайського міськрайонного суду для продовження розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.38-40).

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2019 року позовна заява була залишена без руху, як така, що подана з порушенням вимог ст.175 ЦПК України (а.с.53).

В той же час, зміст позовної заяви та додані до неї матеріали в додатку не дають обгрунтованих підстав вважати, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Зокрема, позовна заява ОСОБА_1 містить обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо незаконності акту від 15 серпня 1996 року, зазначено підстави цього позову з посиланням на відповідні норми Цивільного кодексу та Конституції України, долучено до позовної заяви копію оскаржуваного акту та наведено також посилання на інші письмові докази.

Крім того, до позовної заяви додано копію посвідчення ОСОБА_1 , як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) (а.с.62,70), який відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Відсутність посилання у позовній заяві на інші обставини не дають безумовних підстав для застосовування наслідків, передбачених в ст.185 ЦПК України щодо повернення позовної заяви позивачеві.

При цьому слід враховувати, що ті недоліки позову, які не є безумовною підставою для залишення його без руху мають бути виправлені шляхом застосування судом правових механізмів, передбачених главою 3 розділу III ЦПК України у підготовчому провадженні.

Встановлене свідчить про те, що оскаржувана ухвала не відповідає наведеним процесуальним нормам закону, а тому відповідно до положень ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду.

При новому розгляді суду слід звернути увагу на наявність судового рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_3 , автогаражний кооператив «Южний», ОСОБА_4 , про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та скасування свідоцтва про право власності на гараж та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року, якою зазначене рішення залишено без змін.

Крім того, слід з'ясувати чи підлягає оскарженню акт ведення гаражу в експлуатацію, як індивідуальний розпорядчий акт правового характеру з огляду на те, що за своїм змістом він фактично є лише доказом закінчення будівництва об'єкта нерухомості у відповідності до вимог державних будівельних норм, а рішення правового характеру щодо введення цього об'єкта до цивільно-правового обороту прийняте відповідним органом місцевого самоврядування.

Керуючись статтями 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий О.І.Галущенко

Судді: П.П. Лисенко

Т.В.Серебрякова

Попередній документ
85843187
Наступний документ
85843189
Інформація про рішення:
№ рішення: 85843188
№ справи: 484/4918/19
Дата рішення: 25.11.2019
Дата публікації: 27.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Миколаївський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (30.03.2020)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 30.03.2020
Предмет позову: про визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним
Розклад засідань:
21.01.2020 10:00 Миколаївський апеляційний суд
04.02.2020 11:00 Миколаївський апеляційний суд