Справа № 656/687/19
Номер провадження 2/656/172/19
21.10.2019
18 листопада 2019 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Херсонської області
у складі:
головуючого судді Крисанової В.І.
за участі:
секретаря судового засідання Аненко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
в порядку спрощеного позовного провадження
справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 91 300,06 грн.,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 91 300,06 грн., посилаючись на те, що 28.09.2007 відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 25 000,00 грн. Підписання кредитного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком відповідно до п. 3.3. Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. Відповідач підтвердила свою згоду нао те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank/ua/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав тим, що надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконала тим, що не надала своєчасно банку грошові кошти за борговими зобов'язаннями, внаслідок чого у неї станом на 17.09.2019 виникла заборгованість у сумі 91 300,06 грн., в тому числі: 39 860,42 грн. - тіло кредиту; 11 248,54 грн. - прострочене тіло кредиту; 35 325,29 грн. - пеня за прострочене зобов'язання; 42,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 4 323,81 грн. - штраф (процентна складова); 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), які просить суд стягнути з відповідача та судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у сумі 1 921,00 грн.
12.11.2019 відповідач надала відзив на позовну заяву, із якого, вона позов не визнає, посилаючись на те, що будь-яких доказів, які б вказували на обґрунтованість вимог банку до неї, матеріали справи не містять. Розрахунок заборгованості не є належним доказом, оскільки не містить відомостей про те, ким складений (прізвище, посада) та на підставі чого (банком не надано виписки по кредитному рахунку). Розрахунок суперечить позовним вимогам. В позові банк зазначив, що надав кредит в сумі 25 000 грн., а в розрахунку зазначено, що сума кредиту становить 51 108,96 грн. (39 860,42 грн. + 11 248,54 грн. = 51 108,96 грн.). Будь яких доказів надання їй кредиту у сумі 51 108,96 грн. або у сумі 25 000,00 грн. банк не надав. Позивачем надано витяг з Тарифів, Умов та правил надання банківських послуг, який не може бути доказом у справі, оскільки не містить її підпису. У заяві позичальника відсутні умови договору про відповідальність у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у грошовій сумі. Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім тіла кредиту (суми фактично отриманої в борг позичальником), стягнути заборгованість за пенею, штрафами за несвоєчасну сплату кредиту. В обґрунтування зазначених вимог банк посилається на Витяг з Тарифів, Умови та правила надання банківських послуг, як є невід'ємними частинами кредитного договору, але вони не містять підтверджень, що саме з цими Тарифами, Умовами та правилами надання банківських послуг відповідач була ознайомлена і погодилась, підписуючи заяву про надання кредитного ліміту, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів), їх розміри і порядок нарахування. Позивач зазначив про надання відповідачу кредиту у сумі 25 000,00 грн., про сплату відповідачем на користь банку коштів у сумі 49 039,27 грн. (13 738,83 грн. + 33 392,44 грн. + 1 908,00 грн. = 49 039,27 грн.), з чого слідує, що заборгованість позичальника перед банком відсутня, а має місце переплата кредиту майже в два рази. Отже, позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставним (а.с.49-55).
Представник позивача Кіріченко В. М. в судове засідання не з'явився, повідомивши суд про розгляд справи за його відсутності та те, що позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити (а.с.3,39).
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, посилаючись на заперечення, зазначені у відгуку.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із матеріалів справи видно, що 28.09.2007 ОСОБА_1 подала до банку підписану нею заяву про відкриття рахунку, надання кредитного ліміту у сумі 1 700 грн., базова процентна ставка 36 % на рік, строк дії кредитного ліміту відповідає строку кредитної карти. В заяві встановлено порядок погашення заборгованості, який визначено щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості шляхом внесення позичальником коштів на карту або шляхом списання коштів з дебетної карти клієнта (а.с.11).
В заяві ОСОБА_1 зазначила, що ознайомилась з Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, Тарифами Приватбанку, які були надані їй на ознайомлення в письмовому вигляді, та погодилась з тим, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, Тарифами банку складає між нею та банком кредитний договір (а.с.11 на звороті).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі заяви від 28.09.2007 відповідач отримала кредит у сумі 25 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.1).
На підтвердження позовних вимог та невиконаних відповідачем зобов'язань за кредитним договором, банк надав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.12); витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, якими визначений пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, в тому числі пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання) та інші умови (а.с.13-27); розрахунок заборгованості за кредитним договором від 28.09.2007 (а.с.4-10).
Згідно з п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.
Згідно витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» розмір штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань становить 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 28.09.2007 видно, що відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконала і станом на 17.09.2019 має заборгованість у сумі 91 300,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 39 860,42 грн.; заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 11 248,54 грн.; пені за прострочене зобов'язання у сумі 35 325,29 грн.; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у сумі 42,00 грн.; штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) у сумі 4 323,81 грн. (а.с.7-10).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання встановлюються стороною, яка надає послугу, то вони мають бути зрозумілими споживачу і доведені до його відома. Банк має підтвердити, що на час укладення кредитного договору діяли саме ті умови договору приєднання, з якими споживач був ознайомлений.
Суд вважає, що матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач під час подання заяви, ознайомилась і погодилась з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які долучені до позову, а також те, що зазначені документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів, містили саме такі умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів) у разі порушення строків платежів.
Роздруківку із сайту позивача витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, суд вважає неналежним доказом, оскільки в ній відображено волевиявлення однієї сторони - банку, яка має право вносити зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд вважає, що до правовідносин, що виникли між сторонами, правила ч. 1 ст. 634 ЦК України не підлягають застосуванню, оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, що розміщені на офіційному сайті банку (www.privatbank.ua), які неодноразово змінювалися з дня укладення кредитного договору і до часу звернення до суду з позовом (з 28.09.2007 до 21.10.2019), дає підстави для висновку, що кредитор міг додати до позовної заяви довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку у будь-якій редакції.
За таких обставин, надані банком довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, встановлена на час укладання кредитного договору, а надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не можна вважати складовою кредитного договору, укладеного між сторонами 28.09.2007 шляхом підписання заяви.
Вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами позивач не пред'явив.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» в редакції в редакції від 02.12.2012, що діяла на час виникнення правовідносин між сторонами (далі - Закон № 1023-ХІІ), договір про надання споживчого кредиту укладається кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Суд вважає, що між сторонами виникли договірні правовідносини, предметом якого є споживчий кредит.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови.
Оскільки споживач не був належним чином проінформований про умови та правила кредитування за кредитним договором, укладеним у формі заяви, в якій відповідач погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, сам документ Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку є значним за обсягом, стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує значного часу і відповідної фахової підготовки для його розуміння в рамках конкретного виду кредитного договору, тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII, які стосуються повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження їх із споживачем.
Укладений між сторонами кредитний договір від 28.09.2007 у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Враховуючи те, що відповідачем фактично кредитні кошти отримані та використані, в добровільному порядку банку не повернуті, виконання зобов'язання, строк якого не встановлений, починається з моменту пред'явлення вимоги, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню фактично отримана сума кредитних коштів, з урахуванням внесеної відповідачем банку суми на погашення кредиту, а саме: 54 040,55 грн. (зазначена в 3 графі розрахунку - витрати клієнтом кредитних коштів) - 40 283,07 грн. (зазначена в 21 графі розрахунку - сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості) = 13 757,48 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 зі змінами, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданою юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 25 000,00 грн., що складає 27,38 % від позовних вимог, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку складає 525,97 грн. (1 921,00 грн. х 27,38 % = 525,97 грн.).
Керуючись ст. 12, ст. 13, ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. 263, ст. 265, 354-355 ЦПК України, 1, ч. 2 ст. 207, ст. 253, ст.ст. 256-259, ст. 261, ст. 266, ст. 526, ч. 1, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 549, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 626, 1, ч. 2 ст. 633, ч. 1 ст. 634, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 1049, ч. 1, ч. 2 ст. 1054, ст. 1055, ЦК України, п. 22 ч. 1 ст. 1, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» в редакції в редакції від 02.12.2012, п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, кредитного договору від 28.09.2007, укладеного між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 , суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 91 300,06 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50, р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором від 21.10.2019 станом на 17.09.2019 у сумі 13 757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) гривень 48 копійок - тіло кредиту.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у сумі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) гривень 49 копійок.
Повне судове рішення складено 22.11.2019.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.І.Крисанова