19.11.19
Справа № 2121/2-1434/11
Провадження № 4-с/664/15/19
19 листопада 2019 року Цюрупинський районний суд
Херсонської області
у складі: суддя Никифоров Є.О.,
секретар судового засідання Кресальна Л.Р.,
за участю: представника заявника Дубкова ОСОБА_1 С.,
старшого державного виконавця Відділу примусового
виконання рішень управління ДВС ГТУЮ
у Херсонській області Лепської А.В.,
представника заінтересованої особи Гори А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олешки Херсонської області скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Лепської А.В.,-
ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця ВПВР управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Лепської Аліни Володимирівни в якій просила поновити їй строк для подання скарги та визнати незаконними дії старшого державного виконавця ВПВР управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Лепської А.В. щодо неодноразового накладення арештів на належний боржнику будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведення оцінки вказаного житлового будинку, реалізації іпотеки вказаного житлового будинку на електронних торгах, проведених Херсонською філією Державного підприємства «СЕТАМ» та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Лепської А.В. про опис і арешт майна (коштів) боржника від 19.04.2019 року та арешт майна боржника від 03.07.2019 року, скасувати звіт про оцінку майна від 23.05.2019 року, який був виготовлений товариством з обмеженою відповідальністю «Сейв Компані» щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати заявку старшого державного ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 на реалізацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 03.07.2019 року.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що у вересні 2019 року від приватного нотаріуса Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левіківського І.П. вона дізналась про наявність виконавчого провадження №52493599, яке знаходиться у провадженні старшого державного виконавця ВПВР управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Лепської А.В., яке постановою державного виконавця об'єднано разом з іншими у зведене виконавче провадження №60159001, а з матеріалами виконавчого провадження її представник ознайомився 09.10.2019 року.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження 04.10.2016 року постановою головного державного виконавця Олешківського РВ ДВС ГТУЮ Брязкало Л.О. було відкрито виконавче провадження № 52493599 з примусового виконання виконавчого листа № 2121/2-1434/11, виданого Цюрупинським районним судом Херсонської області 19.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь приватного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») в сумі 280 556,79 грн. 04.10.2016 року постановою головного державного виконавця Брязкало Л.О. в рамках виконавчого провадження № 52493599 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника з оголошенням заборони на його відчуження. 09.01.2019 року постановою старшого державного виконавця Лепської А.В. дане виконавче провадження прийнято до виконання. 19.04.2019 року постановою цього ж державного виконавця в рамках зазначеного виконавчого провадження вдруге накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно та описано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 03.07.2019 року старшим державним виконавцем Лепською А.В. в рамках даного виконавчого провадження своєю постановою втрете накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу, на підставі якої зареєстровано обтяження в Державному реєстрі обтяжень. Заявник вказує, що такі дії старшого державного виконавця Лепської А.В. суперечать вимогам ст.ст. 1, 2, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон) так як неодноразове накладення арештів законом не передбачено, а тому постанови старшого державного виконавця Лепської А.В. про опис і арешт майна (коштів) боржника від 19.04.2019 року та арешт майна боржника від 03.07.2019 року не відповідають порядку накладення арешту на майно боржника, передбаченого ст. 56 Закону, крім того, у постанові старшого державного виконавця Лепської А.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.04.2019 року не зазначено кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, кількість поверхів.
14.05.2019 року постановою старшого державного виконавця Лепської А.В. призначено суб'єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки належного боржнику житлового будинку за вказаною вище адресою - товариство з обмеженою відповідальністю «Сейв Компані» (далі - ТОВ «Сейв Компані»).
23.05.2019 року оцінювачем ТОВ «Сейв Компані» підготовлено звіт про оцінку майна згідно з яким станом на 23.05.2019 року ринкова вартість об'єкту оцінки становить 308 000 грн. При цьому в звіті зазначається, що вільний доступ до будинку відсутній, а тому технічний стан будинку припускається задовільний.
Заявник зазначає, що такі дії державного виконавця не відповідають вимогам закону так як оцінка проведено із порушенням вимог ст.ст. 1, 2, 18 Закону №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року та ст.ст. 9, 11, 12 Закону України № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року, п.п. 50, 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 року №1414 в зв'язку з тим, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про забезпечення доступу суб'єкта оціночної діяльності до об'єкту оцінки та ознайомлення з ним, оцінювач не дослідив належним чином об'єкт оцінки, не оглянув будинок на предмет наявності в ньому інженерних комунікацій життє- та енергозабезпечення, таких як газо-, електро-, водозабезпечення, встановлення наявності опалення та каналізації, тощо. Таким чином, суб'єкт оціночної діяльності не встановив та не дослідив ці характеризуючі ознаки особисто, не провів фото фіксації, а також не мав і остатніх та належних даних для проведення оцінки і складання звіту, проте зробив висновок щодо оцінки вказаних інженерних мереж та комунікацій, а також домоволодіння в цілому, що суперечить вимогам національного стандарту.
Також зазначається, що в матеріалах виконавчого провадження № 52493599 відсутня постанова старшого державного виконавця Лепської А.В. про звернення стягнення на житловий будинок боржника в той час як винесення такої постанови передбачено законом.
Державним виконавцем не враховано, що житловий будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю, а тому стягнення має проводитися лише на належну боржнику частку після її виділення.
В матеріалах виконавчого провадження не міститься технічного паспорта або будь-якої іншої технічної документації на мій житловий будинок. Також в матеріалах відсутнє звернення державного виконавця про виготовлення таких документів.
Заявник зазначає, що про дане виконавче провадження, зокрема і про оцінку свого майна, вона дізналася лише 09.10.2019 року після ознайомлення її представника з матеріалами виконавчого провадження. Заявник довгий час була відсутня за своїм місцем проживання у зв'язку з лікуванням та пошуком роботи, ніяких документів від державного виконавця не отримувала, а тому строк подання скарги пропущений нею з поважних причин.
Представник заявника підтримав скаргу та надав в судовому засіданні пояснення, аналогічні за змістом доводам скарги.
Державний виконавець ВПВР управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Лепська А.В. пояснила, що з 09.01.2019 року в її провадженні перебуває виконавче провадження № 52493599 з примусового виконання виконавчого листа № 2121/2-1434/11, виданого Цюрупинським районним судом Херсонської області 19.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь приватного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в сумі 280 556,79 грн., яке було передано до ВПВР управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області з Олешківського РВ державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області. Встановлено, що боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та на цю адресу направлялися копії всіх постанов державного виконавця та повідомлення про проведення оцінки майна. ОСОБА_2 на виклики державного виконавця не з'являлася. Проникнути до будинку при складенні опису майна боржника не надалося за можливе так як двері ніхто не відкривав. Неодноразове накладення арешту на майно не заборонено законом та не порушує прав боржника. Винесення постанови про звернення стягнення на майно боржника законом не передбачено. Оцінювач не зміг проникнути в будинок, що є об'єктом оцінки, з вини боржника, що не реагує на виклики. Наявних документів, зокрема, технічного опису, зазначеного в договорі купівлі-продажу будинку, було достатньо для звернення стягнення на майно боржника. На запити до органів РАЦС отримано відповідь, що боржник не перебуває у шлюбі. Підстави для виділу частки боржника були відсутні. Наявність іпотеки не перешкоджає зверненню стягнення на майно божника оскільки цією іпотекою забезпечено вимоги стягувача - ПАТ КБ «Приватбанк». Таким чином, державний виконавець вважає, що при відкритті провадження та залученні оцінювача для оцінки майна боржника, діяв в межах своїх повноважень і у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», при цьому права чи свободи заявника не були порушені.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» погодився з доводами державного виконавця та зазначив про відсутність підстав для задоволення скарги.
Представники інших заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Судом встановлено, що 04.10.2016 року постановою головного державного виконавця Олешківського РВ ДВС ГТУЮ Брязкало Л.О. було відкрито виконавче провадження № 52493599 з примусового виконання виконавчого листа № 2121/2-1434/11, виданого Цюрупинським районним судом Херсонської області 19.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь приватного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») в сумі 280 556,79 грн.
04.10.2016 року постановою головного державного виконавця Олешківського РВ ДВС ГТУЮ Брязкало Л.О. було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та накладено заборону його відчуження.
09.01.2019 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Лепської А.В. виконавче провадження № 52493599 прийнято до виконання.
19.04.2019 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, описано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та накладено арешт на вказане нерухоме майно.
14.05.2019 року постановою старшого державного виконавця Лепської А.В. призначено суб'єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки належного боржнику житлового будинку за вказаною вище адресою - товариство з обмеженою відповідальністю «Сейв Компані» (далі - ТОВ «Сейв Компані»).
23.05.2019 року оцінювачем ТОВ «Сейв Компані» підготовлено звіт про оцінку майна згідно з яким станом на 23.05.2019 року ринкова вартість об'єкту оцінки становить 308 000 грн.
04.06.2019 року державним виконавцем на адресу боржника надіслано повідомлення про проведення оцінки.
03.07.2019 року старшим державним виконавцем в рамках даного виконавчого провадження накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу, на підставі якої зареєстровано обтяження в Державному реєстрі обтяжень та передано арештоване майно на реалізацію.
Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 з 26.10.1989 року, але в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян станом на 05.11.2019 року інформація щодо актового запису про шлюб ОСОБА_5 відсутня.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строк звернення зі скаргою підлягає поновленню так як від пропущений з поважних причин оскільки заявник фактично ознайомилася з документами виконавчого провадження через свого представника лише 09.10.2019 року.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Згідно з приписами ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440,є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися у відповідності до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з п. 52 Національного стандарту № 1, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктам оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки, що не було дотримано в даному випадку.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх, викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, залучати в установленому порядку працівників поліції, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Судом встановлено, що на адресу боржника, за місцем його реєстрації, рекомендованою кореспонденцією, направлялися постанови державного виконавця про прийняття виконавчого провадження, про опис та арешт майна (коштів) боржника, про призначення суб'єкта оціночної діяльності, повідомлення про проведення оцінки, але зазначені документи ОСОБА_2 не отримувала, на виклик державного виконавця не з'являлася, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Суд вважає, що боржник у даному випадку діяла не добросовісно, не отримуючи надісланих на її адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого звіт був складений без огляду об'єкта оцінки саме внаслідок таких дій боржника. Тому посилання боржника на невикористання державним виконавцем передбачених законом повноважень для примусового проникнення до житла - є безпідставним.
Заперечуючи результати проведеної оцінки, заявник не наводить жодних аргументів щодо її недостовірності, зазначаючи тільки про те, що не було забезпечено доступу оцінювача до будинку, разом з тим, оцінку проведено порівняльним підходом, оцінювач припускав технічний стан об'єкту як задовільний та наявність всіх необхідних комунікацій, оцінювачу було надано технічний опис будинку, а тому доводи заявника є необґрунтованими.
Решта доводів скарги є необґрунтованими оскільки закон не забороняє неодноразове накладення арешту на майно боржника з метою забезпечення виконання судового рішення, отже, неодноразове накладення арешту не порушує прав боржника та не суперечить ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Державним виконавцем не отримано будь-яких об'єктивних даних про перебування боржника у шлюбі та того факту, що майно, на яке звернено стягнення є спільною сумісною власністю, отже підстави для виділу частки боржника були відсутні, крім того, зобов'язання боржника перед ПАТ КБ «Приватбанк» забезпечені іпотекою житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому на вказане майно має бути звернено стягнення в цілому не залежно від наявності майнових прав на нього інших осіб.
Частина 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Державним виконавцем дотримано вимоги закону та 19.04.2019 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, описано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та накладено арешт на вказане нерухоме майно, що передбачає подальше звернення стягнення на вказане майно. Винесення окремої постанови «Про звернення стягнення на майно» закон не передбачає.
Інші доводи заявника не впливають на законність та обґрунтованість дій та рішень державного виконавця, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Заходи забезпечення скарги у вигляді зупинення стягнення підлягають скасуванню в зв'язку з відмовою в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 268, 447-452 ЦПК України, суд
В задоволенні скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення скарги у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 2121/2-1434/11, виданого 19.02.2015 року Цюрупинським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 208556,79 грн., по виконавчому провадженню № 52493599, яке 25.09.2019 року об'єднане з іншими виконавчими провадженнями у зведене виконавче провадження під № 60159001, які були застосовані ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25.10.2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвалу може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 25.11.2019 року.
Суддя Є.О. Никифоров