Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3336/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "ПРОГРЕС" імені академіка О.Г. Івченка, м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК ГРУП", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
До Господарського суду Харківської області звернулося Державне підприємство "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "ПРОГРЕС" імені академіка О . Г. Івченка з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК ГРУП" та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу 13260,00 грн. з урахуванням індексу інфляції (13260,00 + 4196,99 грн. = 17456,99 грн.), пеню за прострочення поставки за період з 22.10.2016 р. по 19.04.2017 р. - 4773,60 грн., 7% штрафу від вартості непоставленої продукції за порушення строків виконання зобов'язання понад 30 днів - 1856,40 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами 1180,11 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просив покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №408 від 29.09.2016 р.
Ухвалою від 17.10.2019 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 10:00 04.11.2019 р.
04.11.2019 р. розгляд справи було відкладено на 11:00 19.11.2019 р.
14.11.2019 р. від представника позивача надійшло клопотання (вх. 27630) про розгляд справи без його участі, позовні вимоги позивач підтримує.
У призначене на 19.11.2019 р. судове засідання сторони своїх представників не направили.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але не була відповідачем отримана та повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній», про що свідчить довідка АТ «Укрпошта» (а.с. 29).
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
29 вересня 2016 року між ДП «Івченко-Прогрес» та ТОВ «Технопарк груп» було укладено Договір поставки №408 (надалі - Договір) за яким відповідач зобов'язався поставити позивачу комп'ютерну техніку, далі - Товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Номенклатура, асортимент та кількість товару, що поставляється за даним договором зазначається в специфікаціях, що видані на підставі даного договору (п.1.2 Договору).
Поставка товару здійснюється партіями в обсязі, в асортименті та за цінами попередньо узгодженими сторонами. Продавець виконує поставку товару на склад Покупця за адресою: м.Запоріжжя, вул. Іванова, 2 (п.2.2 Договору).
Згідно п. 3.3 Договору покупець зобов'язаний сплатити вартість Товару наступним порядком:
- авансовий платіж у розмірі 50% вартості парії товару протягом 10 банківських днів після;
- після доставки товару на підприємство та підписання видаткових накладних на його прийом - решта вартості у розмірі 50%, протягом 10 банківських днів з дати отримання товару та на підставі рахунку.
Відповідно до положень розділу 5 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та даним договором. У випадку несвоєчасної поставки товару або заміни некондиційного товару Продавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, за кожен день прострочення. У випадку несвоєчасної оплати або несплати суми за отриманий товар. Покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого товару.
Згідно Додатку №1 до Договору (Специфікація №1), сторонами було погоджену поставку Товару: монітор 23 «LG 23МР68VQ-Р» (5 шт.) та монітор 21.5 «Samsung S22E200B (LS22Е20КВSІ/СІ)» (3 шт.) на загальну вартість - 26520,00 гривень (в т.ч. ПДВ).
Строк постачання Товару позивачу, відповідно до п. 2.4. Договору - 10 днів з дня здійснення авансової плати, якщо інше не зазначено в специфікації. Згідно Специфікації №1 до Договору - 7 робочих днів з дня оплати.
На виконання умов укладеного Договору відповідач надіслав позивачу рахунок на оплату №20091 від 20.09.2016 р., який було сплачено позивачем 12.10.2016 р. (платіжне доручення №7512 від 12.10.2016 р. на суму 13260,00 грн.).
Зобов'язання Покупця щодо оплати поставленого товару вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином в момент надходження на рахунок Продавця грошових коштів в розмірі повної вартості партії Товару, що підлягає оплаті (п. 3.4 Договору).
22.09.2016 р. відповідач направив позивачу лист вих. № 22091, в якому підтвердив постачання товару відповідно до умов Договору протягом 5 днів на умовах 50% передоплати і 50% після отримання товару протягом 10 робочих днів.
Позивач вказував, що враховуючи умови Договору і Специфікації №1, граничний строк поставки продукції збіг 22.10.2016 р., однак відповідачем не було здійснено поставку оплаченого товару.
В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензійними листами (претензії №01.12/1430 від 01.12.2017 р.; № 01.12/7795 від 14.11.2017 р.), щодо повернення останнім сплаченої позивачем передоплати.
Враховуючи порушення строків поставки товару позивачем було нараховано пеню 4773,60 грн. за період з 22.10.2016 р. по 19.04.2017 р., штраф у розмірі 1856,40 грн., інфляційні втрати 4196,99 грн. та 3% річних у розмірі 1180,11 грн., які разом із сумою основної заборгованості позивач просив стягнути з відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За Специфікацією №1 сторонами було погоджену поставку Товару: монітор 23 «LG 23МР68VQ-Р» (5 шт.) та монітор 21.5 «Samsung S22E200B (LS22Е20КВSІ/СІ)» (3 шт.) на загальну вартість - 26520,00 гривень (в т.ч. ПДВ). Строк поставки було встановлено в 7 робочих днів з дня оплати.
12.10.2016 р. позивачем було оплачено рахунок продавця №20091 від 20.09.2016 р. на суму 13260,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7512 від 12.10.2016 р.
Враховуючи умови укладеного сторонами Договору і Специфікації №1, продавець мав здійснити поставку товару протягом 7 робочих днів з дня передоплати, однак відповідачем не було здійснено поставку обумовленого товару, чим було порушено виконання зобов'язання.
Відповідачем не було надано до суду доказів належного виконання своїх обов'язків, доказів наявності підстав для невиконання зазначених зобов'язань та доказів повернення покупцеві здійсненої попередньої оплати в розмірі 13260,00 грн. Враховуючи зазначене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про повернення грошових коштів у розмірі 13260,00 грн., що були перераховані відповідачу у якості попередньої оплати 50% вартості товару за Специфікацією №1 до Договору.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до положень розділу 5 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та даним договором. У випадку несвоєчасної поставки товару або заміни некондиційного товару Продавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, за кожен день прострочення. У випадку несвоєчасної оплати або несплати суми за отриманий товар. Покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого товару.
З огляду на зазначені положення діючого законодавства та умови укладеного сторонами Договору позивачем було нараховано пеню за період з 22.10.2016 р. по 19.04.2017 р. у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (26520,00 грн.), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, яка склала 4773,60 грн.
Також, позивачем було нараховано штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (26520,00 грн.) за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів, який склав 1856,40 грн.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню штрафу та пені, суд визнає їх обґрунтованими.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.1. Постанови ПВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача по 4196,99 грн. інфляційних втрат і 1180,11 грн. - 3% річних, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
До позовної заяви позивачем було додано платіжне доручення №11898 від 10.10.2019 р. про сплату 2007,00 грн. судового збору.
В той же час, згідно з ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 1921,00 грн.
Таким чином, судовий збір за даним позовом із позовними вимогами майнового характеру на суму 25267,10 грн., який підлягав сплаті при зверненні з позовною заявою, складає 1921,00 грн.
З огляду на викладене, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК ГРУП" (61102, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, ПРОВУЛОК РУДНИКОВИЙ 3-Й, будинок 7, ідентифікаційний код особи 40119993) на користь Державного підприємства "ЗАПОРІЗЬКЕ МАШИНОБУДІВНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ПРОГРЕС" ІМЕНІ АКАДЕМІКА О.Г.ІВЧЕНКА (69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ІВАНОВА, будинок 2, ідентифікаційний код особи 14312921) основний борг 13260,00 грн., інфляційні втрати 4196,99 грн., пеню 4773,60 грн., штраф 1856,40 грн., 3% річних 1180,11 грн. та 1921,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "25" листопада 2019 р.
Суддя Л.С. Лаврова