Дата призначення - - поля не стирати, в поля потрібно ввести дату та час формату "хх.хх.хх" та "хх:хх.
25 листопада 2019 рокуСправа № 921/630/19
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянувши заяву №№01-17/1408 від 13.11.2019 (вх. №910 від 20.11.2019) Виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області
про відвід судді Боровця Я.Я.
у справі №921/630/19
за позовом Виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області, вул. Т.Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧІЛМЗ", вул. Залізнична, 35, м. Чортків, Тернопільська область
2. Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу "Товтри", вул. Проскурівська, 24, офіс 304, м. Хмельницький, Хмельницька область
про стягнення заборгованості у розмірі 616 361,88 грн
Виконавчий комітет Чортківської міської ради Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧІЛМЗ" та Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу "Товтри" про стягнення заборгованості в сумі 616 361,88 грн, у зв'язку із порушенням договірних зобов'язань на підставі договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури за №10 від 12.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.10.2019 позовну заяву Виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області залишено без руху, на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.11.2019 відкрито провадження у справі №921/630/19 за правилами загального позовного провадження та судове засідання призначено на 28.11.2019.
20.11.2019 Виконавчий комітет Чортківської міської ради Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою №01-17/1408 від 13.11.2019 (вх. №910) про відвід судді Боровця Я.Я. у справі №921/630/19.
Так, відповідно до зазначеної заяви, Виконавчий комітет Чортківської міської ради вважає, що суддя Боровець Я.Я. не може розглядати дану справу, у зв'язку із порушенням порядку визначення судді для розгляду справи.
Крім того, заява мотивована безпідставним поверненням позовних заяв у справах №921/552/19 та №921/598/19. Зокрема заявник вважає, що суддя Боровець Я.Я. повинен був залишати позовну заяву без руху та надати час для усунення недоліків, а не повертати її без розгляду, перешкодивши тим самим органу місцевого самоврядування у доступі до правосуддя та порушивши при цьому пп. "а" п.1 ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Через наведене у сукупності, на переконання Виконавчого комітету Чортківської міської ради, суддя Боровець Я.Я. підлягає відводу від розгляду справи № 921/630/19.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою від 21.11.2019, заявлений позивачем відвід судді Боровцю Я.Я. у справі №921/630/19 визнано необґрунтованим та провадження у справі зупинено до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Боровця Я.Я., складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019, для розгляду заяви про відвід судді Боровця Я.Я. по справі № 921/630/19 визначено суддю Руденка О.В.
Відповідно до частини 8 статті 39 ГПК України, за загальним правилом питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву №01-17/1408 від 13.11.2019 (вх.№910 від 20.11.2019), суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
У відповідності до ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Судом враховано, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення Суду у справі "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11) від 09.01.2013).
Статтею 35 ГПК України визначено перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст.35 ГПК України) - повторної участі судді у розгляді справи.
В п.п.49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява № 33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п. 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п. 42 ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
За змістом п.52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява № 33949/02, стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v.Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше. Проте, у заяві про відвід судді названої презумпції не спростовано.
Так, у пункті 10 постанови №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" Пленум Верховного суду України зазначив, що відповідно до Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Позивач своїм правом щодо оскарження судових рішень не скористався. Відтак, ухвали суду від 02.09.2019 у справі №921/552/19 та від 24.09.2019 у справі 921/598/19 набрали законної сили.
В свою чергу, в межах розгляду цієї заяви про відвід, суд не вправі надавати оцінку процесуальним рішенням іншого судді при розгляді конкретної справи, зокрема, з приводу правомірності повернення позовних заяв у справах №921/552/19 та №921/598/19.
Більше того, за правовою нормою, що викладена у ч.4 ст.35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Схожа позиція висловлена і Радою суддів України у п.2 рішення від 07.09.2017 №46, у якому зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
Що ж стосується аргументів заяви про порушення, на думку позивача, процедури розподілу справ між суддями, суд зазначає наступне.
Визначення складу суду для розгляду конкретної справи регламентовано у статті 32 Господарського процесуального кодексу України, а порядок та правила, які при цьому застосовуються врегульовані Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до п.1.5. Перехідних положень Положення про автоматизовану систему документообігу суду для судів загальної юрисдикції, до їх підключення до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, є чинними норми цього Положення в редакції від 15.09.2016.
Оскільки, на даний час Господарський суд Тернопільської області не підключено до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, застосуванню у спірних правовідносинах підлягали правила автоматизованого розподілу справ між суддями, визначені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 та погодженим 26.11.2010 Головою Державної судової адміністрації України, в редакції рішення Ради суддів України №58 від 15.09.2016 (далі - Положення).
Згідно із п.2.3.13 цього нормативно - правового акту, збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Тернопільської області, оформленого протоколом зборів суддів Господарського суду Тернопільської області №10 від 13.10.2015 визначено, що у разі повернення позовної заяви без розгляду така позовна заява передається на розгляд тому судді, що повертав позовну заяву без розгляду (питання 1 порядку денного Рішення).
Відповідно до ухвал від 02.09.2019 у справі №921/552/19 та від 24.09.2019 у справі 921/598/19 позовні заяви Виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧІЛМЗ" та Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу "Товтри" про стягнення заборгованості у розмірі 616 361,88 грн, суддею Господарського суду Тернопільської області Боровець Я.Я. повернуті без розгляду.
Тобто, при повторному надходженні до суду даних позовних матеріалів такі, з урахуванням рішення зборів суддів №10 від 13.10.2015, передані шляхом автоматизованого розподілу судових справ раніше визначеному складу суду.
Таким чином, розподіл даної справи проведено без стороннього впливу чи втручання, а за допомогою автоматизованого розподілу справ між суддями. Як наслідок, доводи заявника про порушення порядку визначення судді для розгляду справи №921/630/19 суд оцінює критично.
Згідно статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. У розумінні п. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ. Аналогічний висновок викладено і у п.1.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18.
Частиною 11 статті 39 ГПК України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, керуючись ст.ст.35,36,38,39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви №№01-17/1408 від 13.11.2019 (вх. №910 від 20.11.2019) Виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області про відвід судді Боровця Я.Я. у справі №921/630/19, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в порядку частини 1 статті 255 ГПК України, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб- порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https ://te. court, gov. ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко