Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3504/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Помпі К.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
3-ої особи- не з'явився;
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, в якому просить стягнути з відповідача на п/р НОМЕР_2 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 00131954 суму по пені 8458,02 грн. за період з березня по липень 2019, суму по 3% річних 718,32 грн. за період з березня по липень 2019, та суму індексу інфляції 1555,66 грн. за березень, квітень, травень 2019. Витрати зі сплати судового збору позивач також просить покласти на відповідача.
В обгрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії від 01.12.2006 № 2-4473С в частині своєчасної оплати за спожиту електроенергію.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3504/19 з повідомленням сторін; призначено розгляд справи в судовому засіданні на "21" листопада 2019 р. о 11:00 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
08.11.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 26944, в якому відповідач просить зменшити розмір пені на 50 %.
Відзив долучений судом до матеріалів справи.
13.11.2019 позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив за вх. № 27423, яка долучена судом до матеріалів справи.
В призначене судове засідання 21.11.2019 сторони своїх представників не направили, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою та бути присутніми в судовому засіданні є правом сторін, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
01.12.2006 між Акціонерною компанією "Харківобленерго", яка у червні 2018 року змінила назву на Акціонерне товариство "Харківобленерго" у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту АТ "Харківобленерго", (далі - позивач, постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 було укладено Договір про постачання електричної енергії № 2-4473С, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 9.11. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Враховуючи, що жодною із сторін Договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, Договір був продовжений на 2019 рік.
Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, відповідно до додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 2.2.5 Договору, споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування.
Згідно пункту 5 додатка 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії. Для проведення остаточного розрахунку Споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 10 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
Крім того, пунктом 2.3.1 Договору передбачено обов'язок споживача виконувати умови договору.
05.01.2015 між АК "Харківобленерго" (позивачем), Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (відповідачем) та Військовою частиною НОМЕР_1 (третьою особою) було укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії № 2-4473С від 01.12.2006, згідно якої АК "Харківобленерго" визначено як постачальник електричної енергії, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова - як платник за спожиту електричну енергію, Військову частину НОМЕР_1 - як споживач електричної енергії.
Вказаною Додатковою угодою сторони змінили в п. 4.1, п. 4.2, п.4.4, п. 4.5, п. 5 та п. 6, 8, 9 додатка 2 до Договору Порядок розрахунків" слово "Споживач" на "Платник".
Матеріали справи свідчать про те, що Акціонерне товариство "Харківобленерго", як постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі та здійснив відпуск електричної енергії споживачу, за яку, в порушення умов договору, відповідач своєчасно не розрахувався.
Прострочення відповідачем зобов'язань щодо своєчасного розрахунку та існування заборгованості встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2019 у справі № 922/1098/19, за яким з відповідача на користь позивача стягнуто: суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 59832,86 грн. (де 49860,72 грн. - тарифна складова та 9972,14 грн. -ПДВ 20%); суму по КРЕ в розмірі 2676,62 грн. (де 2230,52 грн. - тарифна складова та 446,10 грн. - ПДВ 20%); пеню в розмірі 4225,57 грн. в червні 2018 за період 01.06.2018 - 30.06.2018, в липні 2018 за період 01.07.2018 - 09.07.2018 та 03.07.2018 - 09.07.2018, в лютому 2019 за період 02.02.2019 - 28.02.2019; 3% річних у розмірі 365,09 грн.
Враховуючи прострочення відповідачем зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати за спожиту електроенергію за грудень 2018 року, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 8458,02 грн. за період з березня по липень 2019 року, 3% річних у розмірі 718,32 грн. за період з березня по липень 2019 року, інфляційні 1555,66 грн. за період березень-травень 2019 року, які позивач просить стягнути з відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Відповідно до п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування пені здійснено відповідно до пункту 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений додатком № 2 "Порядок розрахунків", до дня сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму пені у розмірі 8458,02 грн. за період з березня по липень 2019 року.
Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 50%.
Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Обґрунтовуючи свою заяву про зменшення пені, відповідач посилається на складне матеріальне становище Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова та зазначає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок державного бюджету України, тому несвоєчасна оплата відповідачем рахунків за спожиту електроенергію пов'язана з невчасним надходженням коштів з державного бюджету, в чому немає прямої вини відповідача. Окрім того, відповідачем надано довідку Державної казначейської служби України №02-29/98 від 16 січня 2019 року та Рішення №932 від 23 січня 2017 року Київської Об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харків Головного управління ДФС у Харківській області про включення відповідача до реєстру не прибуткових організацій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 925/1471/16, суд зазначив, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи відповідача, враховуючи його фінансовий стан, а також термін прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати, суд, враховуючи інтереси сторін, дійшов висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 30 %. Таким чином, суд вважає що з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 5920,61 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 2537,41 грн. - слід відмовити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 718,32 грн. 3% річних за період з березня по липень 2019 року та 1555,66 грн. інфляційних втрат за період березень- травень 2019 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 718,32 грн. 3% річних за період з березня по липень 2019 року та 1555,66 грн. інфляційних втрат за період березень- травень 2019 року є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5920,61 грн. пені за період з березня по липень 2019 року, 718,32 грн. 3% річних за період з березня по липень 2019 року, 1555,66 грн. інфляційних за період березень-травень 2019 року. В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 2537,41 грн. суд відмовляє в задоволенні.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про зменшення пені - задовольнити частково. Зменшити розмір пені на 30%.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційний відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954) 5920,61 грн. пені за період з березня по липень 2019 року, 718,32 грн. 3% річних за період з березня по липень 2019 року, 1555,66 грн. інфляційних за період березень-травень 2019 року, 1921,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені у розмірі 2537,41 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954);
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено "21" листопада 2019 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/3504/19