ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.11.2019Справа № 910/12695/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОФАРБ"
про стягнення 87608,77 грн
Суддя Гумега О. В.
Представники: без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОФАРБ" (відповідач) про стягнення 87608,77 грн на підставі Договору оренди нерухомого майна № 36 від 31.12.2018 (далі - Договір), з яких: 63063,11 грн заборгованості за оренду нерухомого майна, 4309,02 грн пені, 20226,64 грн штрафу.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання за спірним договором щодо сплати орендної плати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12695/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
09.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення стосовно позовної заяви від 11.09.2019, згідно яких позивач зазначив період, за який ним нараховано заборгованість з орендної плати за Договором, а саме за квітень, травень та червень 2019 року. У наведених поясненнях, зазначаючи про несплату відповідачем заборгованості за три місяці оренди, позивач також зазначив, що відповідач виїхав з приміщення та вивіз свої речі.
10.10.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що оскільки ним не була підписана додаткова угода про підвищення розміру орендної плати (щодо підвищення розміру орендної плати позивач направив відповідачу лист № 36 від 26.02.2019, отриманий відповідачем 26.02.2019), то, відповідно до п. 5.16 Договору, цей Договір був розірваний з 12.03.2019, а тому нарахування відповідачем заборгованості з орендної плати за квітень - червень 2019 відповідач вважає неправомірним.
Відповідач також зазначив про відсутність у нього оригіналу Додатку № 2 до Договору, копія якого надана позивачем до матеріалів справи, вказує, що про існування цього Додатку № 2 відповідач дізнався з позовної заяви. Відповідач ставить під сумнів існування такого документу, а тому зазначив про необхідність в огляді оригіналу Додатку № 2 до Договору. Крім того, на думку відповідача, копія Додатку № 2 до Договору не є додатковою угодою про підвищення розміру орендної плати у розумінні пункту 5.16 Договору.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач також зазначив, що гарантійний платіж у розмірі 13290,00 грн має бути зарахований позивачем у якості оплати за останній місяць оренди, а тому наведений позивачем розрахунок суми позову вважає безпідставним.
Щодо актів приймання-передачі наданих послуг, копії яких надано позивачем, відповідач вказав, що копії цих документів не спростовують вищенаведених доводів відповідача, враховуючи підписання актів приймання-передачі наданих послуг не уповноваженою особою відповідача за період, коли орендні правовідносини вже припинились, а також вказав на відсутність печатки відповідача на вказаних актах.
Крім того, відповідач зазначив про фактичне невикористання ним орендованих приміщень з причин непридатності їх для використання за цільовим призначенням, а також вказав на неправильний розрахунок позивачем штрафу.
У відзиві на позовну заяву відповідач також просив суд визнати поважними причини пропуску строків на подачу відзиву та врахувати відзив відповідача при розгляді справи.
Суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву та долучив відзив відповідача до матеріалів справи.
21.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист, до якого в якості додатку долучено заперечення на відзив стосовно позовної заяви від 11.09.2019. Згідно поданих заперечень, позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву щодо розірвання Договору, щодо використання гарантійного платежу в якості оплати оренди, щодо підписання актів приймання-передачі наданих послуг не уповноваженою особою відповідача, щодо невикористання орендованих приміщень за призначенням та щодо розрахунку штрафу, а тому позовні вимоги просив суд задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи (позовну заяву, відзив на позовну заяву та заперечення на відзив на позовну заяви), викладені в цих заявах доводи та заперечення сторін щодо предмету спору та додані до цих заяв документи, встановивши при цьому відсутність в матеріалах справи, зокрема, оригіналу Додатку № 2 до Договору оренди нерухомого майна № 36 від 31.12.2018 (копія якого додана позивачем до позовної заяви) та оригіналу або копії листа позивача № 36 від 26.02.2019 (на який відповідач посилався у відзиві на позовну заяву), у суду виникли сумніви у добросовісному виконанні сторонами їх процесуальних обов'язків щодо доказів, у зв'язку з чим суд вважав за необхідне витребувати відповідні докази у позивача та відповідача, а також витребувати у сторін відповідні пояснення з приводу обставин, повідомлених ними у заявах по суті справи, в порядку ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 суд витребував у позивача та відповідача оригінали всіх документів, доданих ними в якості додатків до заяв по суті справи, докази та письмові пояснення у справі, зобов'язав сторони подати до суду у строк до 13.11.2019 витребувані судом документи та пояснення.
12.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2019.
13.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" без розгляду, з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 суд витребував у позивача та відповідача:
- оригінали всіх документів, доданих ними в якості додатків до заяв по суті справи, в тому числі: оригінал Додатку № 2 до Договору оренди нерухомого майна № 36 від 31.12.2018, копію якого додано до позовної заяви; оригінал листа позивача № 36 від 26.02.2019, на який відповідач посилався у відзиві на позовну заяву;
- докази на підтвердження сплати відповідачем орендної плати з моменту передачі орендованих приміщень відповідачу за Актом прийому-передачі від 01.01.2019, а також докази оплати відповідачем гарантійного платежу в сумі 13290,00 грн, передбаченого Додатком № 1 до вказаного договору;
- письмові пояснення щодо дати звільнення відповідачем орендованих приміщень (з наданням відповідних доказів);
- письмові пояснення стосовно підписання/ не підписання сторонами Акту повернення орендованих приміщень, передбаченого п. 3.3 Договору оренди нерухомого майна № 36 від 31.12.2018.
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відповідач у додаткових поясненнях, поданих 13.11.2019 через відділ діловодства суду, зазначив, що надає на виконання Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 оригінали документів (наказ про відсторонення Рогачової Т.С., доповідні записки технолога відповідача від 02.04.2019, від 24.04.2019, квитанцію поштового відділення № 03110, документи на підтвердження сплати відповідачем орендної плати з моменту передачі орендованих приміщень відповідачу за Актом прийому-передачі від 01.01.2019), які просив повернути відповідачу після їх огляду судом. Також відповідач надав пояснення щодо дати звільнення орендованих приміщень, зазначивши, що оскільки в силу п. 5.16 Договору оренди він був автоматично розірваний з 12.03.2019, то саме з цієї дати орендовані приміщення фактично не орендувались та були звільнені відповідачем, Акту повернення сторони не підписували.
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 позивач у письмових поясненнях, поданих 12.11.2019 через відділ діловодства суду, повідомив, зокрема, про обставини звільнення відповідачем орендованих приміщень без підписання акту прийому-передачі приміщення, шляхом залишення ключів від орендованих приміщень на посту охорони. Позивач звернув увагу суду, що зазначив у позовній заяві про те, що до неї додано копії документів, оригінали яких знаходяться у позивача та можуть бути пред'явлені суду для ознайомлення у судовому засіданні на вимогу суду. В якості додатків до письмових пояснень позивач додав: копію додатку № 2 до Договору оренди нежитлових приміщень № 36 від 31.12.2018, копію листа № 36 від 26.02.2019; докази направлення копії пояснень з додатками відповідачу.
Отже, зі змісту письмових пояснень та додатків до них, поданих позивачем 12.11.2019 через відділ діловодства суду, вбачається, що позивач не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, а саме:
- не подав оригінали всіх документів, доданих ним в якості додатків до заяв по суті справи, в тому числі: оригінал Додатку № 2 до Договору оренди нерухомого майна № 36 від 31.12.2018, копію якого додано до позовної заяви;
- не подав докази на підтвердження сплати відповідачем орендної плати з моменту передачі орендованих приміщень відповідачу за Актом прийому-передачі від 01.01.2019, а також докази оплати відповідачем гарантійного платежу в сумі 13290,00 грн, передбаченого Додатком № 1 до вказаного договору.
При цьому подані позивачем письмові пояснення не містять зазначення поважних причин, які б перешкоджали позивачу подати витребувані судом докази, зокрема, оригінали документів, необхідні для вирішення спору. Саме лише зазначення позивачем у позовній заяві про те, що до позовної заяви додано копії документів, оригінали яких знаходяться у позивача та можуть бути пред'явлені суду для ознайомлення у судовому засіданні на вимогу суду, не є поважною причину для неподання оригіналів документів на вимогу ухвали суду.
Більш того, суд звертає увагу, що витребувані судом докази оплати відповідачем гарантійного платежу в сумі 13290,00 грн, передбаченого Додатком № 1 до вказаного договору, які відсутні в матеріалах справи, позивачем не подано суду навіть у засвідчених копіях, жодних пояснень з цього приводу не надано.
Судом також досліджено, що письмові пояснення, подані 12.11.2019 через відділ діловодства суду, містять клопотання позивача або призначити судове засідання (в якому позивачем будуть пред'явлені суду оригінали всіх документів, долучених до матеріалів справи) або розглянути позов на підставі документів, які є в матеріалах справи.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судового засідання, суд зазначає таке.
При постановленні ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 про відкриття провадження у справі № 910/12695/19, суд дійшов висновку, що вказана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є справою, у якій ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та є справою незначної складності, визнаною судом малозначною.
Згідно п. 7 резолютивної частини вказаної ухвали суд роз'яснив учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як встановлено судом, позивач разом з позовом не подавав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а також, позивач не подавав таке клопотання протягом п'яти днів з дня отримання ним відзиву, а саме до 20.10.2019, враховуючи при цьому, що матеріали справи містять докази направлення позивачу відзиву згідно поштового відправлення 0100107653540 від 10.10.2019, яке було отримане позивачем 15.10.2019, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту АТ "УКРПОШТА" в розділі щодо відстеження статусу поштових відправлень.
Відтак, клопотання позивача про призначення судового засідання задоволенню не підлягає, оскільки таке клопотання подане позивачем з порушенням строку, встановленого приписами ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, оскільки витребувані від позивача документи дійсно необхідні для вирішення даного спору, то за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір за наявними матеріалами, а тому клопотання позивача про розгляд позову на підставі документів, які є в матеріалах справи, суд відхиляє як безпідставне.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд звертає увагу, що неподання позивачем усіх наявних у нього доказів в порядку та строки, встановлені судом, перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному і об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків, а тому у разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідні для вирішення спору, суддя вправі залишити позов без розгляду.
Судом також враховано приписи статті 248 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження обмежений.
Застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч. 2 ст. 92 Господарського процесуального кодексу України за заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.
Враховуючи наведені приписи статті 92 Господарського процесуального кодексу України та клопотання відповідача про повернення йому після огляду судом оригіналів документів, доданих на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2019 до додаткових пояснень, поданих 13.11.2019 через відділ суду, суд дійшов висновку про повернення відповідачу оригіналів таких документів.
Керуючись ст. 42, 74, 92, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОФАРБ" про стягнення 87608,77 грн залишити без розгляду.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КОЛОФАРБ" оригіналів документів, доданих до додаткових пояснень, поданих 13.11.2019 через відділ діловодства суду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.11.2019 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. В. Гумега