25.11.2019 Справа № 908/3250/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради за вих. №110 від 21.10.2019 про видачу судового наказу
Стягувач: Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 29а, код ЄДРПОУ 40545596)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» (69068, м. Запоріжжя, вул. Звільнена, 25; код ЄДРПОУ 40413159)
про стягнення основного боргу у розмірі 66555,37 грн. за договором про відшкодування комунальних послуг № 18/2018/01/нж від 19.01.2018.
22.11.2019 до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя із заявою за вих. №110 від 21.10.2019 про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ», м. Запоріжжя основного боргу у розмірі 66555,37 грн. за договором про відшкодування комунальних послуг № 18/2018/01/нж від 19.01.2018.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Мірошниченко М.В.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що у період: з березня 2018 по квітень 2019 Комунальним підприємством "Наше місто" Запорізької міської ради надані боржнику послуги згідно договору про відшкодування комунальних послуг № 18/2018/01/нж від 19.01.2018, однак боржником в порушення умов договору послуги не оплачені. Заборгованість за вказаний період складає 66555,37 грн.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданій заяві заявлені вимоги, розмір яких не перевищує розміру, визначеного ст. 148 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 2 ст. 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено, зокрема,повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника; їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду від 22.11.2019, повним найменуванням юридичної особи боржника (код ЄДРПОУ 40413159) є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «МРІЯ», скорочене найменування: ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ МРІЯ». Місцезнаходженням юридичної особи вказано: 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13В.
У заяві про видачу судового наказу, у порушення ч. 2 ст. 150 ГПК України, заявником не зазначено правильно найменування боржника та його місцезнаходження, боржником заявник визначив Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ», з місцезнаходженням: 69068, м. Запоріжжя, вул. Звільнена, 25.
Також згідно ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 3 ст. 150 ГПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник по тексту заяви посилається на надання боржнику послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, порушення боржником п.п.5, 6 розділу «Оплата спожитих послуг» договору.
В той же час, до заяви про видачу судового наказу заявником додано, зокрема, копію договору про відшкодування комунальних послуг № 18/2018/01/нж від 19.01.2018 предметом якого є компенсування ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ МРІЯ» на користь КП "Наше місто" ЗМР фактично отриманих комунальних послуг, теплопостачання, водопостачання, електропостачання, вивезення твердих побутових відходів у нежитлових приміщеннях. Розділу «Оплата спожитих послуг» договір взагалі не містить, у п.5 вказані реквізити сторін, п.6 відсутній.
Отже, обставини викладені заявником у заяві не відповідають доданим до неї документам.
З огляду на наведене вбачається, що подана Комунальним підприємством "Наше місто" Запорізької міської ради заява (вих. № 110 від 21.10.2019) про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості у розмірі 66555,37 грн. подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 150 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє Комунальному підприємству "Наше місто" Запорізької міської ради у видачі судового наказу про стягнення грошової заборгованості у сумі 66555,37 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статями 147, 148, 150 - 154 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Комунальному підприємству "Наше місто" Запорізької міської ради у видачі судового наказу за заявою (вих. № 110 від 21.10.2019 р.) про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала підписана 25.11.2019.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.
Копію даної ухвали направити стягувачу та боржнику за заявою.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Суддя М.В. Мірошниченко