ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2019Справа № 910/7906/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022)
до Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" (02121, м. Київ, Харківське Шосе, будинок 201/203; ідентифікаційний код 32070105)
про стягнення 989 635, 20 грн.
Представники сторін:
від позивача: Кузьмено С.О.
від відповідача: Краковний І.В.
До Господарського суду міста Києва звернулось Міністерство оборони України з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 989 635, 20 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскільки виконавець не надав замовнику в зазначений день, а саме до 31.03.2019 звітних документів (Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3), які б засвідчували факт виконання робіт та використання попередньої оплати для проведення робіт за державним контрактом № 362/5/18/37, то за таких підстав Міністерством оборони України було здійснено нарахування штрафних санкцій, у вигляді пені за неповернення попередньої оплати в сумі 243 469, 40 грн. Також, оскільки виконавець не виконав роботи, які були передбачені першим та другим етапом календарного плану на 2019 рік (сума невиконаних зобов'язань відповідно складає 5 784 231, 00 грн.), позивачем виходячи із суми невиконаних зобов'язань були нараховані штрафні санкції за контрактом у вигляді пені в сумі 341 269, 63 грн.
Крім того, позивачем був нарахований розмір додаткового штрафу за порушення строків виконання зобов'язань понад тридцять днів, становить 7% від вартості невиконаних робіт в сумі 404 896, 17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.07.2019.
23.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.08.2019.
27.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від відповідача про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.09.2019.
03.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому він просить суд продовжити строк на подання доказів та залучити до матеріалів справи докази, які були подані до суду 27.08.2019.
У підготовчому засіданні 18.09.2019 представник відповідача надав суду пояснення по суті поданого клопотання та просив суд долучити додаткові докази до матеріалів справи.
Представник позивача не заперечував щодо долучення доказів відповідачем.
Відтак, розглянувши клопотання відповідача та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку визнати причини пропуску відповідачем встановлено строку поважними та відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України поновити процесуальний строк, а докази надані відповідачем до суду 27.08.2019 долучити до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/7906/19 призначити на 16.10.2019.
19.09.2019 до Господарського суду надійшли пояснення позивача у справі.
У судовому засіданні 16.10.2019 було оголошено перерву до 06.11.2019.
У судовому засіданні 06.11.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 06.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва
21.12.2018 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" (далі - виконавець) був укладений державний контракт № 362/5/18/37 на виконання робіт за державним оборонним замовленням за умовами зобов'язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи з нового будівництва, реконструкції об'єктів зберігання ракет та боєприпасів і обладнання зазначених об'єктів технічними засобами охорони, а саме роботи з нового будівництва комплексу технічних засобів охорони периметру технічної території № 3 військової частини НОМЕР_1 згідно з проектом "Будівництво комплексу технічних засобів охорони периметру технічної території № 3 військової частини НОМЕР_1 " (шифр - 6-2016-ОС) (даток № 6) (далі - Роботи) за етапами в обсягах та у строки, що зазначені в календарному плані виконання робіт за державним оборонним замовленням згідно з додатком № 1 до контракту (далі - календарний план), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Технічні, економічні та інші вимоги до якості робіт, зазначені у проектно-кошторисній документації (п. 1.2. контракту).
Відповідно до п. 6 контракту договірна ціна (додаток № 2) робіт є твердою і встановлена сторонами під час проведення переговорів щодо укладення контракту (протокол переговорів № 40 від 21.12.2018) (додаток № 4), зафіксована у протоколі погодження договірної ціни № 41 від 21.12.2018 (додаток № 3) на підставі розробленого виконавцем кошторису на виконання робіт та становить 5 784 231, 00 грн, в тому числі ПДВ 964 038, 50 грн, вартість робіт по етапам становить, а саме: по 1-му етапу 4 126 600, 00 грн (з ПДВ).
Згідно п. 9 контракту замовник оплачує виконані роботи відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) (п. 9 договору).
Відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2018 рік зобов'язання сторін за загальним фондом державного бюджету КПКВ 2101210/2 складають 4 126 600, 00 грн, в тому числі ПДВ - 687 766, 67 грн, що відповідає обсягу робіт передбачених 1 етапом на 2018 рік, які зазначені в календарному плані виконання робіт (додаток № 1) (п. 10 контракту).
Положеннями п. 11 контракту передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 30 календарних днів від дня підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків.
За умовами п. 14 контракту у разі надання попередньої оплати виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2011 року № 1764 (із змінами і доповненнями) “Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва” у якості звіту за отримані кошти, зобов'язаний у термін, який визначений у Рішенні Міністра оборони України, або заступника Міністра оборони України, надати відповідно оформленні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати.
По закінченню визначеного терміну, невикористанні кошти, які надавалися у якості попередньої оплати, Виконавець повертає Замовнику протягом п'яти банківських днів.
Роботи вважаються прийнятими з моменту підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які виконавець надає у паперовому вигляді у чотирьох примірниках українською мовою та на електронному носії (у форматах "РDF" або "DWF") по накладній, яка підписується уповноваженими представниками cторін (п. 19 контракту).
Відповідно до п. 36 контракту забезпечення робіт проектно-кошторисною документацією покладається на замовника.
Умовами пунктів 51-53 контракту передбачено строк виконання робіт у цілому та кожного їх етапу визначається в календарному плані виконання робіт додаток № 1 до контракту. Виконавець повинен розпочати виконання робіт протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання контракту сторонами. Виконавець повинен завершити виконання робіт, передбачених контрактом (відповідним етапом) та підготувати об'єкт для здачі замовнику згідно з календарним планом (додаток № 1).
Підпунктом 1 п. 61 контракту врегульовано, що виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені календарним планом (додаток № 1).
Згідно п. 63 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за контрактом сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим контрактом.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та дії до 31 грудня 2019 року.
Як про це вказує позивач 22.12.2018 замовником відповідно до листа виконавця від 21.12.2018 № 263/12-18 та на підставі рішення заступника Міністра оборони України від 22.12.2018 № 22711 було здійснено попередню оплату на суму 4 126 600,00 грн.
В той час, позивач зазначає, що станом на 29.05.2019 виконавцем в порушення пункту 14 контракту відповідно оформленні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати замовнику не надано, кошти, які були надані у якості попередньої оплати не повернуті.
Крім того, Міністерство оборони України також вказує, що документи, які могли би свідчити про приймання-здавання замовнику робіт в обсягах і у терміни передбачені другим етапом календарного плану, виконавцем не надані.
Відтак звертаючись до суду з даним позовом, позивач мотивує позовні вимоги тим, що оскільки виконавець не надав замовнику в зазначений день, а саме до 31.03.2019 звітних документів (акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3), які б засвідчували факт виконання робіт та використання попередньої оплати для проведення робіт, а тому сума заборгованості за надану попередню оплату складає 4 126 600, 00 грн. У зв'язку з чим позивачем на суму неповернутої попередньої оплати було нараховано в період з 31.03.2019 по 29.05.2019 пеню в розмірі 243 469, 40 грн.
Крім того, оскільки виконавцем не виконано роботи, які були передбачені першим та другим етапом календарного плану на 2019 рік, сума не виконаних ним зобов'язань, відповідно складає 5 784 231, 00 грн. Так, розмір пені за порушення виконання календарного плану виконання робіт за період з 31.03.2019 року до 29.05.2019 складає 341 269, 63 грн.
Також, позивачем здійснено нарахування додаткового штрафу відповідно до абз. 4 п. 64 Контракту за порушення строків виконання зобов'язань понад тридцять днів, що становить 7% від вартості не виконаних робіт, який складає 404 896, 17 грн.
Відтак сума штрафних санкція, що нараховано позивачем та які відповідно останній просить стягнути з відповідача становить 989 635, 20 грн.
Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що вимоги Міністерства оборони України є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законних підставах.
Як про це вказує відповідач, Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" були виконані обумовлені контрактом договірні зобов'язання своєчасно та у повному обсязі. У свою чергу, замовник не виконав зобов'язань щодо своєчасного прийняття робіт та підписання відповідних документів, що на переконання відповідача згідно п. 1 ст. 613 ЦК України та п. 1 ст. 221 ГК України є простроченням кредитора.
Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами контракту № 362/5/18/37 від 21.12.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.
Згідно з статтями 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Так, 22.12.2018 замовником відповідно до листа виконавця від 21.12.2018 № 263/12-18 та на підставі рішення заступника Міністра оборони України від 22.12.2018 № 22711 було здійснено попередню оплату на суму 4126 600, 00 грн. Вказаного відповідачем не заперечується.
Статею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Предметом контракту є виконання робіт у військовій частині НОМЕР_2 .
Як про це вказує відповідач, під час виконання зобов'язань за контрактом Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" було виявлено, що проект "Система відеоспостереження периметру технічної території військової частини НОМЕР_2 " (шифр - 12-2018-ВС), за яким здійснюється будівництво по контракту, не в повній мірі відповідає вимогам керівних документів Міністерства оборони України.
Листом від 28.01.2019 № 20-01/01-19 було повідомлено Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України про необхідність доопрацювання проекту "Система відеоспостереження периметру технічної території військової частини НОМЕР_2 " (шифр - 12-2018-ВС) із залученням проектувальника Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр протипожежного захисту" та направленням проектів на проведення експертизи.
Після чого Приватне акціонерне товариство "Кордон Авіа Сервіс" за свій рахунок оплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр протипожежного захисту" коригування проекту за контрактом в сумі 60 000,00 грн. Проведення експертизи проектів підтверджено Експертним звітом від 22.03.2019 за № ОЮЗ-19/ПРОЕКСП.
В подальшому відповідач листом від 29.03.2019 за № 96/03-19 повідомив Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України про доопрацювання (коригування) проекту, надало копію експертного звіту та запропонувало укласти додаткову угоду до державного контракту від 21.12.2018 за № 362/5/18/38 з метою привести склад робіт у відповідність до відкоригованого проекту (зі змінами відповідно до Експертного звіту від 22.03.2019 № ОЮЗ-19/ПРОЕКСП).
Приписами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Також відповідач вказує, що ним для виконання робіт за контрактом було направлено до військової частини НОМЕР_2 своїх працівників. Однак, командування військової частини НОМЕР_2 не допустило працівників до місць виконання робіт.
У зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Кордон Авіа Сервіс" не змогло виконати безпосередньо будівельні роботи.
Листом від 11.04.2019 № 113/04-19 відповідно до підпунктів 8, 21 пункту 61 контракту Приватне акціонерне товариство "Кордон Авіа Сервіс" поінформувало Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України, що відсутність допуску працівників відповідача до місць виконання робіт у військовій частині НОМЕР_1 перешкоджає виконанню товариством своїх обов'язків за контрактом у встановлені строки та породжує загрозу невиконання контракту взагалі з причин, що не залежать від Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" та попросило допомоги у вирішенні питання допуску працівників до місць виконання робіт у військову частину НОМЕР_1 для виконання зобов'язань за контрактом.
З метою виконання зобов'язань за державним контрактом від 21.12.2018 № 362/5/18/38 відповідач в березні 2019 року здійснив постачання до військової частини НОМЕР_2 товарно-матеріальних цінностей, які передбачено відкоригованим проектом (зі змінами відповідно Експертного звіту від 22 березня 2019 року № 0111-19/ПРОЕКСП) на загальну суму 2 415 596,88 грн. Підтвердженням постачання товарно-матеріальних цінностей до військової частини НОМЕР_2 є товарно-транспортні накладні № АС-044 від 19.03.19, № АС-043 від 19.03.19, що додані відповідачем до поданого відзиву.
Разом з тим, факт постачання товарно-матеріальних цінностей до військової частини НОМЕР_2 згідно товарно-транспортних накладних № АС-049 від 22.03.19, № АС-048 від 22.03.19, № АС-047 від 21.03.19 та № АС-045 від 19.03.19 позивачем не заперечується.
Попри того, на виконання умов державного контракту № 362/5/18/38 виконавцем було направило на адресу замовника листа № 91/03-19 від 27.03.2019 з яким передано акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати за контрактом. Про отримання зазначеного вище листа з боку замовника на екземплярі виконавця є відповідна відмітка. До теперішнього часу акти з боку замовника не підписані та не повернуто Приватному акціонерному товариству "Кордон Авіа Сервіс".
Суд вказує, що факти виявлення невідповідності контракту вимогам керівних документів Міністерства оборони України, повідомлення Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України про необхідність доопрацювання проекту "Система відеоспостереження периметру технічної території військової частини НОМЕР_2 " (шифр - 12-2018-ВС) із залученням проектувальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр протипожежного захисту" та направлення проектів на проведення експертизи, коригування контракту за рахунок Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс", повідомлення про доопрацювання (коригування) проекту та укладення додаткової угоди до державного контракту від 21.12.2018 за № 362/5/18/38 з метою приведення складу робіт у відповідність до відкоригованого проекту, направлення виконавцем працівників для виконання робіт за контрактом та здійснення постачання до військової частини НОМЕР_2 товарно-матеріальних цінностей, які передбачено відкоригованим проектом, позивачем не заперечується та не спростовується.
При тому, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії листів Центрального управління безпеки військової служби Збройних сил України від 04.04.2019 за № 362/7/996 та від 16.04.2019 за № 362/7/1163 про повернення попередньої оплати.
Так, у листі № 362/7/996 зазначено, що Центральним управлінням надані Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" акти приймання виконаних будівельних робіт (форма БК-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), щодо фактичного використання коштів наданих у якості попередньої оплати не приймаються. У зв'язку з чим запропоновано представнику Приватному акціонерному товариству "Кордон Авіа Сервіс" прибути до Центрального управління з метою їх отримання.
В означуваному листі також зазначено, що акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт містять ряд недоліків, а саме: закупівля та/або використання матеріалів непередбачених проектно-кошторисною документацією, перевищення ціни роботи та закупівлі матеріалів, які зазначені у локальних кошторисах проектно-кошторисної документації. Також зазначено, що деякі надані форми КБ-2в взагалі не містять інформації щодо виконання робіт, а лише зазначені закупівельні матеріали та у формах КБ-2в кількість робіт не відповідає закупленим (використаним) матеріалам.
Однак, суд наголошує на тому, що будь які докази надіслання листів за № 362/7/996 від 04.04.2019 та за № 362/7/1163 від 16.04.2019 в матеріалах справи відсутні. Як і відсутні докази їх особистого вручення.
Так, положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь які докази надіслання Центральним управлінням листів від 04.04.2019 за № 362/7/996 та від 16.04.2019 за № 362/7/1163 в яких вказувалось про повернення попередньої оплати, а також відсутні будь які докази повідомлення про наявність таких листів, то за таких обставин суд дійшов висновку, що перебіг строку - 5 банківських днів, як зазначено у листі № 362/7/1163 від 16.04.2019 та відповідно - 7 днів від дня пред'явлення вимоги згідно статті 530 Цивільного кодексу України є таким, що не настав.
Крім того, суд вважає за необхідне також звернути увагу, на те, що повернення попередньої оплати можливе за наявності доведення заявником відповідними засобами доказування невикористання такої попередньої оплати, використання її частини, або взагалі використання не за призначенням. Чого у свою чергу позивачем здійснено не було. Разом з тим, безпосередньо у листі від 04.04.2019 за № 362/7/996 (докази надіслання відповідачу, якого відсутні) позивач сам підтверджує факт використання відповідачем попередньої оплати.
Відтак з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав правомірності для нарахування пені за неповернення попередньої оплати в період з 31.03.2019 до 29.05.2019 в сумі 243 469, 40 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені за порушення виконання календарного плану виконання робіт за період з 31.03.2019 по 29.05.2019 в сумі 341 269, 63 грн та 7% штрафу (від вартості не виконаних робіт за порушення строків їх виконання понад 30 днів) в сумі 404 896, 17 грн, то суд також не вбачає підстав для їх нарахування та відповідно стягнення з огляду на наступне.
Як про це вказувалось вище, та чого у свою чергу не було спростовано позивачем, відповідачем листом від 28.01.2019 № 20-01/01-19 було повідомлено Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України про необхідність доопрацювання проекту "Система відеоспостереження периметру технічної території військової частини НОМЕР_2 " (шифр - 12-2018-ВС) із залученням проектувальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр протипожежного захисту" та направленням проектів на проведення експертизи. Після чого відповідачем було здійснено за власний рахунок оплату коригування проекту за контрактом в сумі 60 000,00 грн. Проведення експертизи проектів підтверджено Експертним звітом від 22.03.2019 за № ОЮЗ-19/ПРОЕКСП.
Крім того, відповідачем листом від 29.03.2019 за № 96/03-19 було повідомлено Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України про доопрацювання (коригування) проекту, надано копію експертного звіту та запропонувано укласти додаткову угоду до державного контракту від 21.12.2018 за № 362/5/18/38 з метою приведення складу робіт у відповідність до відкоригованого проекту (зі змінами відповідно до Експертного звіту від 22.03.2019 № ОЮЗ-19/ПРОЕКСП).
Однак, суд наголошує на тому, що попри вчинення відповідачем зусиль для можливості належного виконання умов контракту, позивачем ніяким чином на вимоги відповідача щодо укладення додаткової угоди до державного контракту від 21.12.2018 за № 362/5/18/38 з метою приведення складу робіт у відповідність до відкоригованого проекту вчинено не було. Відмови позивача в укладенні додаткової угоди також не було.
Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
В той час суд вказує, що під час розгляду справи, відповідачем було надано до суду укладену 25.06.2019 між Міністерством оборони України та Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" додаткову угоду № 1 до державного контракту від 21.12.2018 № 362/5/18/38 на виконання робіт за державним оборонним замовленням.
Відповідно до п. 1 якої замовником було прийнято рішення, щодо виконання робіт за відкоригованим проектом, сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1 контракту та викласти його в наступній редакції:
"Виконавець зобов'язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи з нового будівництва, реконструкції об'єктів зберігання ракет та боєприпасів і обладнання зазначених об'єктів технічними засобами охорони, а саме роботи з будівництва системи відеоспостереження периметру технічної території військової частини НОМЕР_2 згідно з проектом "Система відеоспостереження периметру технічної території військової частини А.1319" (Експертний звіт від 22 березня 2019 року № 0103-19/ПРОЕКСП) (шифр - 12-2018-ВС) за етапами в обсягах та у терміни, що зазначені в календарному плані виконання робіт за державним оборонним замовленням згідно з додатком № 1 до контракту, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи на оплатити їх.
Положеннями п. 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди внести зміни до п. 6 контракту та викласти його в наступній редакції:
"Договірна ціна є твердою і встановлені сторонами під час проведення переговорів щодо внесення змін до контракту па підставі розробленого виконавцем кошторису на виконання робіт та становить 5 943 813, 48 грн, в тому числі ПДВ 990 635, 64 грн, вартість робіт по етапам становить, а саме: по 1-му етапу 2 415 596, 88 грн (з ПДВ), по 2-му етапу 3 528 216, 60 грн (з ПДВ). "
Згідно п. 4 додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти додаток № 1, додаток № 2, додаток № 3, та додаток № 5 до контракту в новій редакції. Додатки № 1, 2, 3, 5 до цієї додаткової угоди є невід'ємною частиною контракту.
Також, сторони погодили доповнити контракт додатком № 7 та викласти його у редакції, що додається. додаток № 7 до цієї додаткової угоди є невід'ємною частиною контракту (п. 6 додаткової угоди).
Тобто, суд акцентує увагу на тому, що уклавши додаткову угоду, сторони прийняли рішення про виконання робіт за відкоригованим проектом, продовжили строки виконання робіт по 1 етапу, як вбачається з календарного плату - до липня 2019 року та відповідно збільшили договірну ціну, з урахуванням суми попередньої оплати 4 126 600, 00 грн.
Крім того, сторонами без будь яких зауважень були підписані акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 та акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт додатково до акту приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що підписання додаткової угоди № 1 до державного контракту від 21.12.2018 № 362/5/18/38 на виконання робіт за державним оборонним замовленням та погодження виконання робіт, саме за відкоригованим проектом, продовження строків виконання робіт має своїм причинно-наслідковим зв'язком доведення Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" факту вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання договірних зобов'язань, та в даному випадку має своїм наслідком - відсутність вини відповідача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) до Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" (02121, м. Київ, Харківське Шосе, будинок 201/203; ідентифікаційний код 32070105) про стягнення 989 635, 20 грн. - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 18.11.2019
Суддя Д.О. Баранов