22 листопада 2019 року
Київ
справа №824/63/19-а
адміністративне провадження №К/9901/24820/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Саприкіної І.В., Єзерова А.А.,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Саприкіної І.В., Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року
у справі №824/63/19-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Чернівецькій області
про визнання протиправними та скасування постанови та припису,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, у якому просив суд:
- скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 від 10 січня 2019 року;
- скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень № ЧВ-1500/18/10/АВ/П від 19 грудня 2018 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, позов задоволено.
27 серпня 2019 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №824/63/19-а.
Ухвалою від 10 вересня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст.ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржником до касаційної скарги не додано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення, оскільки відповідач звернувся з касаційною скаргою у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення.
Водночас скаржник зазначає, що здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень, провадиться виключно згідно Кошторису бюджетної установи та розрахунків до нього на бюджетний період.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано ст. 121 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати".
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 06 листопада 2019 року у справі № 805/5034/18-а.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" скаржнику не надано пільг щодо сплати судового збору.
Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, яким можна було б забезпечити сплату судового збору.
Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що клопотання про продовження строку Управління Держпраці у Чернівецькій області слід задовольнити та продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а скаржнику необхідно виправити недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.
Крім того, суд зазначає, що зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, суд вважає за необхідне зазначати, що повернення касаційної скарги через несплату судового збору не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року скаржнику вже було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 826/14927/17.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п.1 ч. 4 ст.169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.
Керуючись ст.ст. 121, 330, 332, 333 КАС України, Верховний Суд,
Поновити Управлінню Держпраці у Чернівецькій області строк на касаційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року строк у справі №824/63/19-а.
Продовжити Управлінню Держпраці у Чернівецькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді І.В. Саприкіна
А.А. Єзеров