Ухвала
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 752/9423/15-ц
провадження № 61-17898ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Коротуна В. М. та судді Бурлакова С. Ю. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року,
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»
(далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня
2016 року (у складі судді Новака А. В.) у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року (у складі колегії суддів: Немировської О. В., Соколової В. В., Чобіток А. О.) рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року в частині вирішення позову ПАТ «Універсал Банк» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 12 червня 2019 року (у складі колегії суддів: Крата В. І., Антоненко Н. О., Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.) рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року
(у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.) рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року в частині вирішення первісного позову ПАТ «Універсал Банк» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі
52 361,41 швейцарських франків, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1 627,98 швейцарських франків; сума дострокового стягнення кредиту - 50 733,43 швейцарських франків; підвищені відсотки -
235,85 швейцарських франків.
В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2019 року цивільну справу № 752/9423/15-ц передано судді-доповідачу - Коротуну В. М. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю. та Червинська М. Є.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла заява представника
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про відвід судді-доповідача
Коротуна В. М. та судді Бурлакова С. Ю., у зв'язку з тим, що зазначені судді зацікавлені у розгляді справи та є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів. Зокрема, заявники зазначили, що судді Коротун В. М. та Бурлаков С. Ю. вже брали участь у вирішенні справи в суді касаційної інстанції та сформували своє бачення щодо вирішення спору у справі, мають власну позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права у вказаних правовідносинах. Вказують про наявність сумнівів щодо безсторонності вказаних суддів у розгляді справи, а також вважають, що існують обставини, що вказують про особисту прихильність суду до ПАТ «Універсал Банк».
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Коротуна В. М. та судді Бурлакова С. Ю. визнано необґрунтованою
та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 19 листопада 2019 року передано судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Фаловській І. М.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободповинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Коротуна В. М. та судді Бурлакова С. Ю.,
у зв'язку з тим, що існують обставини, що викликають сумнів у їх об'єктивності та безсторонності відсутні, оскільки доводи заявників не є обґрунтованими.
Зміст заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про відвід судді-доповідача Коротуна В. М. та судді Бурлакова С. Ю. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу суддів.
Визначення складу суду у вказаній справі здійснено відповідно до вимог ЦПК України та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту заяви про відвід суддів Верховного Суду убачається, що підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Коротуна В. М. та судді Бурлакова С. Ю. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду
від 03 вересня 2019 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська