Ухвала
22 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 295/4154/18
провадження № 61-20763ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, про встановлення факту здійснення самочинного будівництва, знесення прибудов збудованих без відповідних згод, дозволів і без належно затвердженого проекту за рахунок забудовників у зв'язку з порушенням законних прав співвласника будинку, відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна,
13 листопада 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року в зазначеній вище справі з пропуском строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року отримано її представником ОСОБА_5 11 жовтня 2019 року, на підтвердження надано докази, зокрема, копію розписки про отримання судового рішення, а ОСОБА_1 отримала лише 14 жовтня 2019 року, на підтвердження доказів не надано та не надано доказів, що ОСОБА_5 здійснювала представництво ОСОБА_1 в судді апеляційної інстанції.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Житомирського апеляційного суду прийнято 30 вересня 2019 року, повний текст якої складено 07 жовтня 2019 року та оприлюднено 08 жовтня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та може призвести до порушення прав іншої сторони процесу.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Наведена ОСОБА_1 підстава для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дає достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки на їх підтвердження не надано належних письмових доказів.
З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху і протягом десяти днів з дня отримання ухвали заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, навівши інші поважні причини для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Зважаючи на те, що позовну заяву пред'явлено у квітні 2018 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 10 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.
Заявник в касаційній скарзі просить переглянути оскаржувані рішення, якими було відмовлено у задоволенні двох вимог немайнового характеру та вимоги майнового характеру.
Таким чином за подання до суду касаційної скарги в зазначеній справі судовий збір становить 4 228,80 грн ((704,80 грн + 704,80 грн + 704,80 грн) х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, про встановлення факту здійснення самочинного будівництва, знесення прибудов збудованих без відповідних згод, дозволів і без належно затвердженого проекту за рахунок забудовників у зв'язку з порушенням законних прав співвласника будинку, відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький