Справа № 560/1480/19
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Молчанюка О.О.
представників відповідача: Цимбалюк О.В., Ткачук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці ДФС України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС України про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення коштів,
в травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Хмельницької митниці ДФС, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019;
- cтягнути з Хмельницької митниці ДФС (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1 ідентифікаційний код юридичної особи - 39423132, р/р 37347140020026, МФО 820019, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 59222,51 грн., зокрема: 18 468,36 грн. мита, 40 651,02 грн. ПДВ та 103,13 грн. акцизного збору, як різницю між визначеною відповідачем митною вартістю легкового автомобіля та його дійсною вартістю.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019 року. Стягнуто з Хмельницької митниці ДФС (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1 ідентифікаційний код юридичної особи - 39423132, р/р 37347140020026, МФО 820019, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 49229,57 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
В судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що довірена особа позивача придбав на аукціоні у польської компанії - посередника DOBROCAR Sp. z.o.o. (код юридичної особи - 7010387116) легковий автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_2 за ціною 18000,00 євро.
Враховуючи витрати на оформлення автомобіля, аукціонних документів, його зберігання загальна вартість автомобіля станом на день придбання склала 78154 польських злотих, що у відповідності до офіційного курсу становило 18 137,90 Євро.
З метою завезення автомобіля на митну територію України, позивачем на рахунок Хмельницької митниці ДФС в якості попередньої оплати за митне оформлення автомобіля було сплачено 191 600,00 грн., що еквівалентно 6319,45 Євро та підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1287793112.1 від 06.03.2019 року.
З такою митною вартістю автомобіль перетнув митний кордон України на Львівській митниці ДФС, що підтверджується митною декларацією ДКД - ЕЕ № UА 400030.2019.11691 від 08.03.2019 року.
Передбачені діючим законодавством України, митні платежі становили: (121) ввізне мито (10%) -54 574,37 грн.; (185) акцизний збір (225 Євро) - 13 636,77 грн.; (128) податок на додану вартість (20%) - 122 790,97 грн. Проте, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю автомобіля зобов'язав позивача надати інші документи, підтверджуючі фактичну вартість ввезеного на митну територію України товару.
На замовлення позивача 13.03.2019 судовим експертом автотоварознавцем, проведено експертне автотоварознавче дослідження та складено Висновок №1128, в якому зазначено вартість вказаного автомобіля може складати 19 100,00 Євро, що становило 567 659,64 грн.
Враховуючи висновки експерта позивачем 14.03.2019 року доплачено різницю у вартості автомобіля між задекларованою сумою та сумою визначеною у висновку експерта в розмірі 9500,00 грн., що за офіційним курсом НБУ становило 314,75 Євро за митне оформлення легкового автомобіля, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1294480815.1 від 14.03.2019 року.
Проте, 14.03.2019 року Хмельницькою митницею ДФС відмовлено у прийнятті митної декларації та митному оформленні автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_2 за ввізною ціною 19 100,00 Євро., та видано картку відмови №UА400030/ НОМЕР_3 01260, повідомлення декларанту №320779 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2019/001182/2 від 14.03.2019 року.
Згідно з рішенням корегована вартість ввезеного позивачем авто визначена в сумі 23 910,50 Євро, а відтак суму зобов'язань за митне оформлення ввезеного авто перераховано, внаслідок чого позивачу додатково до оплати виставлено ще 49 150,00 грн. У відповідності до електронної митної декларації №UА400030/2019/012571 сума митних платежів розрахованих з корегованої вартості автомобіля - 730 427,30 грн. становила - 250224,62 грн., з яких: (121) ввізне мито (10%) - 73 042,73 грн.; (185) акцизний збір (225 Євро) - 13 739,90 грн.; (128) податок на додану вартість (20%) - 163 441,99 грн.
18.03.2019 року вказану суму позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1298583029.1.
20.03.2019 року ввезений легковий автомобіль було встановлено на облік в Хмельницькому регіональному сервісному центрі МВС України та видано на ім'я позивача Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки останній безпідставно завищив вартість ввезеного легкового автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_2 , а тому звернувся до суду за захистом свої прав.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вартість транспортного засобу згідно рахунку - фактури від 01.03.2019 року № AUK10753 становить 18000 Євро. При цьому автомобіль заявлено Декларантом самостійно за другорядним методом визначення вартості (резервним) (що підтверджується інформацією графи 43 "Метод визначення вартості" МД, яка заповнюється Декларантом) згідно висновку експерта від 13.03.2019 року №1128 (код документа 3016 "Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією" у графі 44 МД) за рівнем вартості 19125,2 Євро.
Слід зазначити, що за МД від 14.03.2019 року №иА400030/2019/012348 автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) був згенерований ризик за напрямком контролю правильності визначення митної вартості "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN - кодами НОМЕР_2 , валюта - ЕUR, вартість - 23910,50".
За результатом опрацювання згенерованого АСАУР ризику щодо невідповідності заявленої вартості декларантом вартості зазначеного вище транспортного засобу вартості ідентичних товарів встановлено, що, документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, які ставлять під сумнів достовірність заявленої вартості автомобіля.
За приписами пп. 1.1 пункту 1 наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 року № 885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митні вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" контроль за правильністю, визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів проводиться з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика оцінки ДТЗ)
Правомірність застосування програмно-інформаційного комплексу SCHWACKE визначено пунктом 10 додатку 8 до Методики оцінки ДТЗ, пунктом 1.4 якої також встановлено те, що вона використовується, в тому числі, для визначення вартості колісних транспортних засобів, їх складників, що ввозяться на митну територію України.
Необхідно зазначити, що положеннями розділу VI Методики оцінки ДТЗ (Визначення вартості КТЗ) встановлено, що ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Слід звернути увагу, що орган доходів і зборів має право з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина 6 статті 54 МКУ).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості від 14.03.2019 року UA400000/2019/001182/2 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, що вказано в рішенні.
Як вже було вказано, Декларант самостійно визначив митну вартість транспортного засобу не за основним (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) методом визначення митної вартості, а за другорядним.
За приписами ч. 1,2,4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у стаття: 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинні ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмові проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
В даному випадку, митниця не застосовувала другорядні методи, а саме 2а (ст. 59 МК), 2б (ст. 60 МК) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Метод 2в (ст. 62 МК) та метод 2г (ст. 63) незастосовані з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості товару в органі доходів та зборів. Митна вартість ввезеного позивачем автомобіля визначена за резервним методом у зв'язку з наявністю у Митниці цінової інформації системи АСАУР ДФС 105-2,106-2 про середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції у розмірі 23910,50 Євро.
Таким чином, декларантом самостійно скориговано вартість вказаного автомобіля (митна вартість визначена не за ціною договору (рахунку-фактури від 01.03.2019 №АUK10753), а згідно висновку експерта), тому застосування Митницею основного методу неможливе і буде суперечити вимогам статті 57 МКУ щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів.
Крім цього, достовірність використаних відомостей про вартість товару декларантом не підтверджено документально та відсутні числові значення страхування. Отже, застосування Митницею при митному оформленні оскаржуваного автомобіля цього методу є неможливим.
Слід звернути увагу, ч. 7 ст. 55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.
Ця норма законодавства була також зазначена в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.
В свою чергу, декларант або уповноважена ним особа наділені правом впродовж 80 календарних днів зібрати необхідні документи, що підтверджують заявлену ним у декларації митну вартість та надати їх митним органам, які, в свою чергу , впродовж 5 календарних днів розглядають додаткові документи та виносять письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості, скасовуючи рішення про коригування заявленої митної вартості або натають обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
З наведеного слідує, що чинним законодавством визначено значний проміжок часу (80 календарних днів), за наявності якого декларант або уповноважена ним особа міг зібрати необхідні документи та довести митному органу обставини щодо заявленої ним митної вартості товару.
Колегія суддів звертає увагу та на те, що нова митна декларація від 18.03.2019 року №UA4000300/2019/012571 була подана декларантом без застосування фінансових гарантій відповідно до розділу Х МКУ (відсутність відповідної інформації у графах 43, 47 та 48 МД), що свідчить про те, що декларант не скористався вказаним правом, отже він погодився із рівнем вартості, визначеним Хмельницькою митницею ДФС.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності дій відповідача, а тому прийняте Хмельницькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019 року є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Відтак, підсумовуючи викладене, в розрізі встановлених обставин, судова колегія доходить до переконання, що доводи апеляційної скарги митного органу є достатньо підтвердженими належними та допустимими доказами та в повній мірі спростовують висновки суду першої інстанції.
У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької митниці ДФС України задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС України про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення коштів скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 листопада 2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.