Справа № 240/5411/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.,
представника позивача: Якименка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності,
в листопаді 2018 року Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову від 12.03.2019), в якому просило:
- визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби по затримці 15.06.2017 і далі протягом перших 30 днів, в тому числі по проведенню огляду (переогляду) залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 та 19.06.2017 і далі протягом перших 30-ти днів, в тому числі по проведенню огляду (переогляду) залізничних вагонів №67383786, №60627163, №65381055 з вантажем - деревина паливна на залізничній станції "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної;
- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби по не здійсненню пропуску, в тому числі із перевищенням граничного строку в 30 днів, рухомого складу залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, №67383786, №60627163, №65381055 з вантажем - деревина паливна на залізничній станції "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної служби, відправником яких є Державне підприємство "Словечанське лісове господарство".
16.01.2019 року Одеська митниця Державної фіскальної служби подала заяву (за вх.№951/19) про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення, оскільки ДП «Словечанське лісове господарство» дізналось про затримання залізничних вагонів з вантажем "Деревина паливна" на залізничній станції "Кучурган" та про проведення переогляду залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 - 15.06.2017, а залізничних вагонів №60627163, №65381055, №67383786 - 19.06.2017. Вказує, що про затримку вагонів для здійснення митного огляду на станцію відправлення - ст. Велідники Південно-Західної залізниці, відправлено телеграфні повідомлення для інформування вантажовідправника. На думку відповідача, у даній справі відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому його слід залишити без розгляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення без розгляду позовної заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, - задоволено.
Визнано передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" строку звернення до суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Позовну заяву Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в заяві Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення без розгляду позовної заяви ДП "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльність. Направити справу №240/5411/18 для продовження розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що предметом оскарження були дії та бездіяльність, що мали місце як в момент затримки відповідачем відповідних залізничних вагонів, а це 15.06.2017 року та 19.06.2017 року протягом наступних визначених ст. 199 Митного кодексу України 30-ти днів так і до моменту закінчення триваючої бездіяльності Одеської митниці ДФС - 02.09.2017 року випуску вказаних вагонів митницею. Таким чином, судом невірно встановлено момент виникнення у позивача права звернення до адміністративного суду.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що між ДП «Словечанське лісове господарство» ("Продавець") та фірмою "OSUNA Holding LLP" (Великобританія, "Покупець") було укладено контракт №Osuna-2015 від 18.12.2015, за умовами якого "Продавець" продає, а "Покупець" купує на умовах DAР - Вадул-Сирет/Дорнешти (Інкотермс - 2010 року) деревину паливну хвойних та листяних порід у кількості 5000 куб.м., довжиною 2 м., 3м., 4м., діаметром 8-50 см.
На виконання умов зазначеного контракту ДП «Словечанське лісове господарство» здійснено відвантаження товару: деревини паливної у вигляді колод, полін, сучків, в'язок хмизу або аналогічних видів, який перевозився у вагонах №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, країна призначення "Румунія", що підтверджується накладними.
Залізничні вагони №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, завантажені ДП "Словечанське лісове господарство", відправлено зі станції Велідники Коростенської регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" 07.06.2017, 08.06.2017 та 12.06.2017.
15.06.2017 року на ім'я начальника залізничної станції Кучурган надійшла заява від Відділу митного оформлення №2 Митного поста "Кучурган" Одеської митниці ДФС, з вимогою затримати 8 вагонів, в тому числі вагони №65069502, №68731322, №60596806, №68619352 та №68149467 з вантажем - "деревина паливна", для проведення переогляду, на підставі ст. 338 ч. 5 Митного кодексу України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 та доручення на проведення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, наданого Управлінням Служби безпеки України в Одеській області.
19.06.2017 року на ім'я начальника залізничної станції Кучурган надійшла заява від Відділу митного оформлення №2 Митного поста "Кучурган" Одеської митниці ДФС аналогічного змісту з вимогою затримати 6 вагонів, в тому числі вагони №67383786, №60627163 та №65381055.
Затримання вагонів на станції УЗ Кучурган-експорт (на Новосавникую) Од. 415809 зафіксовано актами загальної форми №67к1 від 15.06.2017 та №72 к1 від 19.06.2017, вагони випущені 02.09.2017 о 16:00 год.
ДП «Словечанське лісове господарство» вважаючи, що дії Одеської митниці ДФС щодо затримання зазначених вагонів та бездіяльність щодо не здійснення їх пропуску є протиправними, 15.11.2018 року звернулося (через відділення поштового зв'язку) до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачу станом на 21.06.2017 було відомо про оскаржувані дії відповідача, що є предметом позову у даній справі, проте, до суду з позовом вони звернувся лише в 15.11.2018, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції, яка діяла з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин строк звернення до адміністративного суду було визначено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
Відповідно до положень частини 2 статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.17), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Статтею 122 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивачів до суду з даним позовом) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовної діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В обґрунтування причин пропущення строку звернення до адміністративного суду позивачем зазначено, що про порушення своїх прав та інтересів дізнався лише після отримання ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.05.2018 року про відкриття провадження у справі №906/381/18 за позовною заявою з додатками до неї, документами і розрахунками ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення 926083,49 грн.
Колегія суддів критично оцінює такі доводи позивача, при цьому, звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, абзацом 3 пункту 4.12 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2008 року №1019/1143, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 року за №1157/15848, визначено, що на підставі рішення митниці працівник прикордонної передавальної станції надсилає на станцію відправлення телеграму для інформування вантажовідправника про затримку товару (вантажу) і про її причини. Вантажовідправник вживає заходи щодо усунення причин затримки такого товару (вантажу) або його повернення на станцію відправлення, про що інформує цю станцію. Станція відправлення повідомляє прикордонну передавальну станцію про прийняте вантажовідправником рішення.
На запит суду Регіональною філією "Одеська залізниця" було направлено лист на підтвердження повідомлення ДП «Словечанське лісове господарство» про затримку вагонів №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 з 15.06.2017 та з 19.06.2017 на станції Кучурган, до якого долучено копії телеграм №4 від 15.06.2017 та №9 від 19.06.2017 року.
Встановлено, що копії телеграм №4 від 15.06.2017 та №9 від 19.06.2017 року про затримку вказаних вагонів відправлено на станцію Велідники Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Зі змістом телеграм 21.06.2017 року ознайомлено начальника складу ДП «Словечанське лісове господарство» Білоцького М.А. Крім того, у вказаних телеграмах зазначено підстави затримки залізничних вагонів відповідно до ч.5 ст.338 Митного кодексу України, п.14 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 та доручення на проведення огляду транспортного засобу комерційного призначення наданого Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що станом на 21.06.2017 року позивачу було відомо про затримання вагонів №67383786, №60627163, №65381055 та №65069502, №68731322 №60596806, №68619352, №68149467 та станом на 25.09.2017 відомо про вимогу щодо сплати коштів, нарахованих у зв'язку із затримкою вагонів.
Доводи позивача про те, що ДП "Словечанське лісове господарство" про порушення своїх прав та інтересів дізналося лише після отримання ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.05.2018 року про відкриття провадження у справі №906/381/18 є безпідставними та такими, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на вищевказане, а також приймаючи до уваги наведену практику Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що неналежне використання позивачем наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, відтак, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 листопада 2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.