Справа № 560/1595/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 189045/1-1303, №189045-1303 від 19.12.2016 року, № 1011713-1303 від 20.04.2017 року.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що на момент прийняття ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень - рішень (19.12.2016, 20.04.2017) договір оренди від 05.06.2015 року №615/01 не був визнаний неукладеним. Рішення суду по справі №686/25740/16ц від 01.08.2017 року набрало законної сили 21.08.2017 року. Отже, податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 189045/1-1303 від 19.12.2016 рок, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 3554,63 грн. за 2016 рік, №189045/1-1303 від 19.12.2016 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 1427,17 грн. за 2015 рік. 20.04.2017 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1011713-1303 від 20.04.2017 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 3767,91 грн. за 2017 рік на момент їх прийняття винесені ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
10.11.2019 року до суду від Головного управління ДФС у Хмельницькій області надійшла заява про заміну відповідача правонаступником, у якій відповідач просить замінити первинного відповідача Головне управління ДФС у Хмельницькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Хмельницькій області.
Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України постановою від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2; установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби. Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються (додаток 1), визначено Головне управління ДПС у Хмельницькій області. Згідно із додатком 2 Головне управління ДФС у Хмельницькій області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.08.2019 року № 7 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області повноважень Головного управління ДФС у Хмельницькій області, що припиняється.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функції та повноваження Державної фіскальної служби України, що припиняється, покладено на Державну податкову службу України.
Таким чином, клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області про заміну відповідача підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача по справі № 560/1595/19 на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 19.12.2016 року Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №189045-1303 від 19.12.2016 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 3554,63 грн. за 2016 рік, №189045/1-1303 від 19.12.2016 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 1427,17 грн. за 2015 рік. 20.04.2017 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1011713-1303 від 20.04.2017 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 3767,91 грн. за 2017 рік.
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень став договір оренди № 615/01 від 05.06.2015 року земельної ділянки площею 506 кв.м. (кадастровий номер 6810100000:13:001:0650) із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 .
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "Ф" Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № 189045/1-1303, № 189045-1303 від 19.12.2016 року, № 1011713-1303 від 20.04.2017 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Отже, ПК України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Водночас справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХII ПК України.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до п. 287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Таким чином, зі змісту вищевказаних вимог слідує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов'язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов'язаний здійснити нарахування сум податку.
Разом з тим, згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/25740/16ц від 01.08.2017 року, яке набрало законної сили 21.08.2017 року, встановлено, що 05.06.2015 року між орендодавцем - Хмельницькою міською радою та орендарями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 506 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний договір не був зареєстрований. Встановлено, що договір оренди земельної ділянки є неукладеним.
Таким чином, вищезазначеним рішенням суду від 01.08.2017 року, яке набрало законної сили було встановлено, що договір оренди землі № 615/01 від 05.06.2015 року є неукладеним.
Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення - рішення № 189045/1-1303, № 189045-1303 від 19.12.2016 року, № 1011713-1303 від 20.04.2017 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним критеріям рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року відповідає.
Щодо заявленого Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.1). У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч.2).
З матеріалів справи встановлено, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, оскільки оскаржує три податкових повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 189045/1-1303, №189045-1303 від 19.12.2016 року, № 1011713-1303 від 20.04.2017 року.
Таким чином, розмір судового збору, був сплачений за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 3457,80 грн. (1921*0,4)*3*150%) у відповідності до чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, клопотання Головним управлінням ДФС у Хмельницькій про повернення зайво сплаченого судового збору суд задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.