Справа № 240/8547/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.,
представника відповідача: Олефіра О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,
в червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.09.2018 року №6-3556/14-18-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою". В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що накази щодо надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо подальшої передачі земельних ділянок у власність або користування та накази щодо користування є основними документами дозвільного характеру та видаються по кожній земельній ділянці та громадянину окремо. Чинним законодавством України не встановлено обмеження стосовно кількості наказів про надання дозволів про розроблення документації із землеустрою, адже такий дозвіл надається відповідно до поданих графічних матеріалів, на яких відображається лише орієнтовне місце розташування земельної ділянки та точне місце розташування земельної ділянки можна визначити лише під час реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєнні їй кадастрового номера, а як вбачається з відмови Державного кадастрового реєстратора, існує перетин з земельною ділянкою кадастровий №1823486800:03:000:0175 на 0,012%. Тобто, з відмови Державного кадастрового реєстратора вбачається, що земельна ділянка відповідно на яку позивач отримав дозвіл на розроблення документації із землеустрою містить перетин вже з сформованою ділянкою, якій присвоєно кадастровий номер №1823486800:03:000:0175, і як вбачається це не та ділянка, яка виставлена на земельні торги, що свідчить про те, що Наказ від 11.09.2018 року №6-3556/14-18-СГ та Наказ від 11.09.2018 року №6-3557/14-18-СГ стосуються зовсім різних земельних
Позивач в свої апеляційній скарзі вказує, що оскільки п.1 Наказу про включення земельної ділянки до переліку визнано судом протиправним, то і п. 2 Наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на цій підставі, а також Наказ в цілому має бути визнаний протиправним та скасованим судом.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, водночас, щодо задоволення апеляційної скарги позивача заперечив.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене, та відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за даної явки учасників справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року по справі №806/1391/18 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 02.03.2018 року №Р-14179/0-840/0/22-18 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населеного пункту с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, згідно поданого клопотання.
На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року у справі №806/1391/18, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області 11.09.2018 року видано наказ №6-3557/14-18-СТ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населеного пункту с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, згідно поданого клопотання.
На підставі наказу, між позивачем та ПП "Граундплюс" укладено договір на виконання робіт із розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населеного пункту с. Пиріжки Малинського району Житомирської області.
Після розроблення проекту землеустрою, останній 25.03.2019 року подано на погодження у порядку ст. 186-1 Земельного кодексу України.
За результатами розгляду поданих документів, Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної від 01.04.2019 року №3401/82-19, згідно якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 загальною площею - 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту с. Пиріжки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області погоджується. У п.8 даного висновку вказано, що відповідний проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
Після погодження проекту землеустрою, 04.04.2019 року позивачем до відділу у Малинському районі Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області подано заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру з метою реєстрації земельної ділянки.
Однак, державним кадастровим реєстратором відділу у Малинському районі Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області Назаренко Н.В. 18.04.2019 року прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав, зокрема, невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про державний земельний кадастр" і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: "Згідно ч.3 ст. 136 ЗКУ земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Позивачу відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки на підставі відомостей офіційного сайту Держгеокадастру, сформованих відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.09.2018 №6-3556/14-18-СТ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким дана ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на земельних торгах".
На неодноразові звернення позивача, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листами від 11.05.2019, 17.05.2019, 23.05.2019 року позивачу повідомило, що на підставі наказу №6-3556/14-18-СГ від 11.09.2018 року земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га, що знаходиться на території с. Пиріжки Малинського району Житомирської області включено до переліку та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з метою продажу права оренди на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На даний час здійснюється підготовка лота до проведення земельних торгів. Законодавством України не встановлено обмежень стосовно кількості наказів про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області видало наказ №6-3556/14-18-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельну ділянку площею 2,000 га на території Пиріжківської сільської ради Малинського району та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою продажу права оренди на земельних торгах, яка розташована на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області. Затверджено умови продажу - продаж права оренди строком на 7 років.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах з огляду на що п.1 Наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.09.2018 №6-3556/14-18-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Як встановлено судом першої інстанції, у спірній відмові відповідач вказав на те, що земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставлено на земельні торги.
Колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.135 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Таким чином, до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами може бути включена земельна ділянка лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформована земельна ділянка, оскільки об'єктом продажу на аукціоні може бути земельна ділянка, яка є об'єктом цивільного права.
Також, аналіз приписів статті 136 ЗК України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Згідно з пунктом 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.
Пунктом 34 цього Порядку передбачено, що система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.
Отже, враховуючи те, що до переліку може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до статті 79-1 ЗК України, а відповідно до додатку до оскаржуваного наказу від 11.09.2018 року №6-3556/14-18-СГ вбачається, що до наведеного переліку включено лише кадастровий квартал земельної ділянки, а не окремі земельні ділянки, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ в межах наданої йому компетенції, припустився порушення процедури включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 19.02.2019 року у справі №815/905/17.
Відтак, висновки суду першої інстанцій, щодо наявності підстав для скасування п. 1 Наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 11.09.2018 року №6-3556/14-18-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" є правомірними.
Щодо доводів позивача, що спірний наказ підлягає скасуванню в цілому, оскільки він створює перешкоди у закінченні процесу приватизації земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Так, законом не встановлено обмежень щодо кількості дозволів на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, оскільки отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.09.2018 року №6-3556/14-18-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" підлягає скасуванню лише в частині включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.
Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 листопада 2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.