Справа № 120/1559/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (повний текст рішення складено 17 липня 2019 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
позивач 13.05.2019 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області щодо непризначення та непроведення доплати 50% одноразової допомоги в зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності ОСОБА_1 , в зв'язку із встановленням рішенням Гайсинського районного суду від 20.11.2018, що набрало законної сили 19.03.2019, відсутності його вини в ДТП, яка сталась 12.11.2012;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області призначити та здійснити доплату 50% одноразової допомоги в зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності ОСОБА_1 по справі №274, номер випадку 274.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що акт форми Н-1 від 05.03.2013 та висновок від 24.07.2014 за формою Т-1 складалися до визнання ОСОБА_2 у відповідності до постанови Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 09.09.2014 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП та до прийняття рішення Гайсинським районним судом від 20.11.2018 у справі №129/1356/15-ц, яким фактично спростовано обставини ДТП, які відображені у висновку про аварію, катастрофу, пригоду (подію) га транспорті, що сталася 12.11.2012 за формою Т-1 складеного 24.07.2014 та встановлено, що причиною ДТП стало порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, а саме вимог п. 10.1 та 10.2.
Також вказує про те, що судом першої інстанції не враховано, що на даний час відсутнє будь яке рішення, яке встановлює вину позивача в скоєнні ДТП, яка сталась за його участю 12.11.2012.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що відповідно до висновку Т-1 від 24.07.2014, який є невід'ємною частиною акту форми Н-1 від 05.03.2013, вказано, що причиною настання нещасного випадку є порушення правил дорожнього руху з боку потерпілого ОСОБА_1 , а тому, на підставі вказаних документів протоколом від 26.06.2015 вирішено зняти з нього 50% одноразової допомоги.
Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на рішення суду вказує, що акт форми Н-1 та висновок форми Т-1, які були підставою для здійснення страхових виплат, на даний час є чинними та не скасовані судом чи іншими установами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
12.11.2012 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми та трудове каліцтво із призначенням 3-ї групи інвалідності.
Згідно Акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-1, що стався 12.11.2012 у ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" від 05.03.2013, нещасний випадок пов'язаний з виробництвом відповідно до п. 15.6 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232.
06.06.2013 протоколом засідання комісії при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гайсинському районі з питань вирішення спорів вирішено дозволити відділенню здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивача в 2 етапи, а саме: спочатку виплатити гарантовані йому 50% одноразової допомоги, а решту виплатити після надходження висновку і рішення комісії щодо розміру зменшення виплати потерпілому одноразової допомоги в разі наявності його вини в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
24.07.2014 ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" складено висновок форми Т-1, який погоджено начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області та начальником відділення ВД ФССНВ України у Гайсинському районі, та відповідно до якого, причиною нещасного випадку є порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1
26.06.2015 протоколом засідання комісії при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гайсинському районі з питань вирішення спорів, вирішено зняти з потерпілого - ОСОБА_1 50% одноразової допомоги.
При цьому, позивач звертає увагу на те, що рішенням Гайсинського районного суду від 20.11.2018 по справі №129/1356/15-ц, яке набрало законної сили 19.03.2019 згідно ухвали Вінницького апеляційного суду, встановлено, що відповідно до висновку експерта №1616/1617/16-21 від 07.12.2016 за результатами проведення комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи, дії водія ОСОБА_2 , знаходились в причинному зв'язку з виникненням розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.11.2012.
Тобто, позивач вважає, що даним рішенням спростовано обставини дорожньо-транспортної пригоди, які відображені у Висновку форми Т-1, складеного 24.07.2014, у зв'язку з чим, 01.04.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та проведення доплати решти 50% одноразової грошової допомоги в зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності.
01.04.2019 позивач звернувся до Гайсинського відділення УВД у Вінницькій області Фонду соціального страхування України із заявою про призначення та проведення доплати -50% одноразової допомоги у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності, в зв'язку з відсутністю його вини в ДТП, яка сталась 12.11.2012.
Однак, 10.04.2019 листом №01-629 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області повідомило позивача про відсутність можливості виплатити йому одноразову грошову допомогу в повному обсязі.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Гайсинського районного суду від 20.11.2018 по справі №129/1356/15-ц не спростовано обставини, що відображені у висновку від 24.07.2014 за формою Т-1, при цьому, саме порушення особою правил дорожнього руху є підставою для зменшення розміру одноразової допомоги на 50%.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Частиною 1 ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Відповідно до п. п. 3.5.1 п. 3.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 27.04.2007 №24 (чинного на момент призначення позивачу одноразової допомоги) (далі - Порядок №24), одноразова допомога потерпілому визначається з розрахунку його середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду, на час настання права потерпілого на страхову виплату.
Згідно з п. п. 3.5.3 п. 3.5 Порядку №24, у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків.
Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а в разі, якщо вона не створена, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду, виходячи з критеріїв, визначених цим Порядком.
Отже, як вбачається з наведених норм, в даному випадку саме акт розслідування нещасного випадку за встановленою формою є підставою для призначення ти виплати особі страхових внесків.
Водночас, Фонд наділений правом зменшити розмір відповідної виплати, у разі, якщо комісією з розслідування нещасного випадку буде встановлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" 24.07.2014 складено висновок форми Т-1, згідно якого, причиною нещасного випадку є порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим, 26.06.2015 протоколом засідання комісії при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гайсинському районі з питань вирішення спорів, вирішено зняти з потерпілого - ОСОБА_1 50% одноразової допомоги.
При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що рішенням Гайсинського районного суду від 20.11.2018 по справі №129/1356/15-ц, яке набрало законної сили, що відповідно до висновку експерта №1616/1617/16-21 від 07.12.2016 за результатами проведення комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи, дії водія ОСОБА_2 , знаходились в причинному зв'язку з виникненням розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.11.2012.
Даним рішенням, на думку позивача, спростовано обставини дорожньо-транспортної пригоди, які відображені у Висновку форми Т-1, складеному 24.07.2014.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що документом, на підставі якого здійснюється призначення та виплата допомоги, є акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 12.11.2012 у ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" за формою Н-1, а також висновок від 24.07.2014 за формою Т-1, який в даному випадку є невід'ємною частиною акта форми Н-1.
При цьому, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 05.03.2015 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його позовної заяви до ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", за участю третіх осіб, про визнання незаконним та скасування висновку форми Т-1 від 24.04.2014.
Відтак, вказані акт форми Н-1 та висновок за формою Т-1 є чинними та не скасовувались ані в судовому порядку, ані іншими уповноваженими на те органами.
Разом з тим, рішенням Гайсинського районного суду від 20.11.2018 по справі №129/1356/15-ц, на яке позивач посилається як на підставу для здійснення доплати одноразової допомоги, не спростовано обставин, встановлених у висновку від 24.07.2014 за формою Т-1, в частині порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306.
При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що саме порушення особою правил дорожнього руху є одним із критеріїв, передбачених п. п. 3.5.3 п. 3.5 Порядку № 24, за наявності якого розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню на 50%.
Таким чином, враховуючи чинність акта форми Н-1 від 05.03.2013 та висновку від 24.07.2014 за формою Т-1, судом першої інстанції вірно вказано про те, що посилання позивача на рішення Гайсинського районного суду від 20.11.2018 по справі №129/1356/15-ц, як на підставу для виплати йому решти 50% суми одноразової допомоги, є необґрунтованими.
Водночас, колегія суддів зазначає, що скасування висновку форми Т-1 від 24.04.2014 може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки одноразова допомога призначається саме на підставі акту форми Н-1 та висновку за формою Т-1, які є чинними, підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.