Справа № 640/13044/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
19 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів: Парінова А.Б., Собківа Я.М.
за участю секретаря Такаджі Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року про повернення позовної заяви
у справі № 640/13044/19
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві,
Начальника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києва
про стягнення моральної шкоди,
У липні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач), з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - відповідач 1), начальника Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - відповідач 2) про
стягнення з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, що на день пред'явлення позову еквівалентно 3 342,00 євро (три тисячі триста сорок два євро) за офіційним курсом Національного банку України;
стягнення з начальника Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, що на день пред'явлення позову еквівалентно 3342,00 євро (три тисячі триста сорок два євро) за офіційним курсом Національного банку України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачам десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено, що позовна заяви містить ряд недоліків, які позивачу необхідно усунути шляхом уточнення адміністративного позову з чітким визначенням чим саме порушено кожним з відповідачів законні права та інтереси позивача та визначенням прохальної частини даної позовної заяви; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір" відповідно до кількості та характеру позовних вимог; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску; завіреної у встановленому порядку копії паспорта позивача; завірені у встановленому порядку додатки до позовної заяви; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вимог Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року до суду першої інстанції позивачем подано заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву з додатками.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, Начальника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києва про стягнення моральної шкоди - повернуто.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, дійшов висновку, що в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, зазначено недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення, одним з яких було уточнення адміністративного позову з чітким визначенням чим саме порушено кожним з відповідачів законні права та інтереси позивача та визначенням прохальної частини даної позовної заяви.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність ухвали суду та порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду.
Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем в первісному позові детально викладено обставини та обґрунтування своїх позовних вимог та на виконання вимог Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року подано уточнений позов.
Відповідачами не подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги з урахуванням додаткових пояснень та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Приписи пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, єдиною підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, що у липні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, начальника Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, в якому просив суд: стягнути з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, що на день пред'явлення позову еквівалентно 3 342,00 євро (три тисячі триста сорок два євро) за офіційним курсом Національного банку України; стягнути з начальника Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, що на день пред'явлення позову еквівалентно 3342,00 євро (три тисячі триста сорок два євро) за офіційним курсом Національного банку України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачам десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено, що позовна заяви містить ряд недоліків, які позивачу необхідно усунути шляхом уточнення адміністративного позову з чітким визначенням чим саме порушено кожним з відповідачів законні права та інтереси позивача та визначенням прохальної частини даної позовної заяви; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір" відповідно до кількості та характеру позовних вимог; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску; завіреної у встановленому порядку копії паспорта позивача; завірені у встановленому порядку додатки до позовної заяви; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, надав право позивачу на уточнення позовних вимог щодо прохальної частини.
На виконання вимог Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року до суду першої інстанції позивачем подано заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву з додатками.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції не враховано пояснення викладені позивачем в уточненій позовній заяві та в клопотанні про усунення недоліків та не надано їм належної оцінки.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Аналогічна норма закріплена також у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Європейським судом з прав людини також вказується про те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).
Зокрема, у рішенні по справі «Miragall Eckolano v.» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Perez de Rada Cavanilles v.» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з цим, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Беллет проти Франції", в якому Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені вище обставини свідчать, що постановлена передчасно оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як така, що прийнята передчасно.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до помилкового вирішення справи, а тому ухвала суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасування, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року про повернення позовної заяви - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде виготовлено протягом 5 (п'яти) днів.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: А.Б. Парінов
Я.М. Собків
Повний текст постанови складено 22 листопада 2019 року.