Справа № 826/8209/18
21 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2019 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Окружного адміністративного суду від 20.03.2019 р. позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось 18.04.2019 р. (що підтверджується відбитком штемпеля суду першої інстанції) з апеляційною скаргою вперше.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху у зв'язку з відсутністю в її матеріалах доказу сплати судового збору у розмірі 1057,20 грн. та надано 10-денний строк для усунення цих недоліків, перебіг якого починається з наступного дня з моменту вручення копії цієї ухвали .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 р. задоволено клопотання апелянта та продовжено йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги до 07.06.2019 р.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 р. апеляційну скаргу повернено заявнику у зв'язку із неусуненням ним недоліків апеляційної скарги ані в межах строку, встановленого ухвалою суду від 25.04.2019 р. про залишення його апеляційної скарги без руху, ані в межах строку, продовженого ухвалою суду від 16.05.2019 р.
20.09.2019 р. (що підтверджується відбитком штемпеля суду першої інстанції), Головне управління ДФС у м. Києві повторно звернулось з апеляційною скаргою на це ж рішення суду, в якій наявні ті ж самі недоліки, які слугували перешкодою для відкриття апеляційного провадження ще за його першою апеляційною скаргою, тобто без доказу сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 р. у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою скаржником судового збору у розмірі 1057,20 грн та пропуском ним строку на апеляційне оскарження поряд з недоведеністю наявності підстав, визначених ч. 2-3 ст. 295 КАС України для його поновлення (звернення з апеляційною скаргою протягом 30 днів з моменту отримання копії оскаржуваного рішення/поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження), надано 10 днів для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, перебіг яких починається з наступного дня з моменту отримання копії цієї ухвали, роз'яснено порядок їх усунення та наслідки, які застосовуватимуться до апеляційної скарги у разі невиконання вимог ухвали суду.
В ухвалі встановлено, що апелянт, отримавши копію оскаржуваного рішення 05.04.2019 р., звернувся з апеляційною скаргою вперше 18.04.2019 року, однак така апеляційна скарга була залишена ухвалою суду від 25.04.2019 р. без руху у зв'язку з відсутністю в її матеріалах доказу сплати судового збору у розмірі 1057,20 грн, при цьому ухвалою суду від 16.05.2019 р. було задоволено клопотання апелянта та продовжено йому строк на усунення недоліків до 07.06.2019 р., однак у зв'язку з невиконанням апелянтом вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в строк, встановлений судом, така апеляційна скарга була повернена скаржнику ухвалою суду від 19.06.2019 р. (копію цієї ухвали скаржник отримав 24.06.2019 р. відповідно до а.с. 65-66 т.1), у зв'язку з чим апелянт повторно звернувся з апеляційною скаргою, подавши її до суду 20.09.2019 р., тобто через 5 місяців з моменту отримання копії оскаржуваного рішення (05.04.2019 р.) та майже через 3 місяці з моменту отримання копії ухвали про повернення його первинної апеляційної скарги (24.06.2019 р.), чим пропустив 30-денний строк на апеляційне оскарження, а також не сплатив судовий збір у розмірі 1057,20 грн.
Відповідно до списку поштових відправлень № 217 та роздруківки із сайту ПАТ "Укрпошта" за наслідками відстеження листа з ШКІ: 0102928147344, копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 30.09.2019 р., з отриманням якої пов'язується обрахунок 10-денного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, була одержана апелянтом 09.10.2019 р., з огляду на що останнім днем для усунення недоліків цієї апеляційної скарги фактично є 21.10. 2019 р.
16.10.2019 р. через канцелярію суду надійшло клопотання скаржника, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги та поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що первинна апеляційна скарга була подана ним в строки, встановлені ст. 295 КАС України та апелянтом постійно вживалися дії для вчасної реалізації ним права на апеляційне оскарження (зокрема, було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків), однак у зв'язку з неналежним фінансуванням, а також тією обставиною, що розблокування рахунків та виділення відповідних коштів потребує певного часу, такий строк було пропущено.
Оцінивши доводи клопотання в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки апелянт, зазначаючи в ньому про сумлінне ставлення до своїх процесуальних прав та обов'язків при зверненні з апеляційною скаргою вперше (вчасне звернення з апеляційною скаргою, подання клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження як вияв наміру вчасно усунути недоліки та реалізувати право на апеляційне оскарження), та про причини повернення його первинної апеляційної скарги, не наводить, однак, у ньому жодних поважних причин, які б пояснювали його зволікання із подачею належним чином оформленої апеляційної скарги вже після постановлення судом ухвали про повернення його первинної апеляційної скарги, коли апелянт вже знав про наслідки, що були застосовані до його апеляційної скарги у зв'язку з ненаданням ним доказу сплати судового збору (24.06.2019 р. - отримав копію ухвали про повернення апеляційної скарги відповідно до а.с. 65-66 т.1; 20.09.2019 р. - повторно звернувся), а посилання на неналежне фінансування установи чи організації з Державного бюджету України та на відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не є поважною причиною пропуску такого строку.
Крім того, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
При цьому, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Вирішуючи питання про продовження Головному управлінню ДФС у м. Києві строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що клопотання скаржника в цій частині також не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України та ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Відтак, апелянту було судом надано максимальний строк, визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження/продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню, а, отже, станом на 21.11.2019 р. недоліки апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві, які слугували підставою для залишення її без руху (звернення з апеляційною скаргою з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України, відсутність доказу сплати судового збору), не усунуто, а саме: не надано належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин (які об'єктивно унеможливлювали вчасне звернення) його пропуску та доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1057,20 грн.
Поряд з цим, судом встановлено, що апелянт звернувся з повторною апеляційною скаргою 20.09.2019 р., тобто через 5 місяців з моменту отримання копії оскаржуваного рішення (05.04.2019 р.) та майже через 3 місяці з моменту отримання копії ухвали про повернення його первинної апеляційної скарги (24.06.2019 р.), чим пропустив 30-денний строк на апеляційне оскарження. При цьому, заявлене скаржником при поданні апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України і апелянтом постійно вживалися заходи для усунення недоліків апеляційної скарги (подання клопотань про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, заходи, спрямовані на сплату судового збору), однак у зв'язку неможливістю сплати судового збору в строк, встановлений судом, така апеляційна скарга була повернена, що об'єктивно призвело до порушення апелянтом строків на апеляційне оскарження, оскільки неможливо звернутися з повторною апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку, - не було розцінено судом як таке, що належним чином обґрунтовує поважність причин пропуску такого строку.
Так, судом було зазначено, що апелянтом у клопотанні не наведено істотних причин, які об'єктивно (через незалежні від нього обставини) перешкоджали його зверненню з апеляційною скаргою, зокрема вже після отримання ним копії ухвали про повернення його первинної апеляційної скарги (отримавши копію ухвали про повернення його первинної апеляційної скарги 24.06.2019 р., звернувся з повторною апеляційною скаргою 20.09.2019 р.), та свідчили б на користь наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення всупереч тому, що воно в силу ч. 2 ст. 255 КАС України вже набрало законної сили (після повернення первинної апеляційної скарги) та всупереч принципу правової визначеності, а посилання на неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень та на недосконалість законодавства в частині регулювання строків звернення з повторною апеляційною скаргою не можуть вважатися такими поважними причинами.
Не надано скаржником належного обґрунтування поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, як і доказу сплати судового збору і на виконання вимог ухвали суду про залишення його повторної апеляційної скарги без руху від 30.09.2019 р., якою було роз'яснено порядок усунення недоліків апеляційної скарги, а також зазначено про наслідки, що застосовуватимуться до апеляційної скарги у разі невиконання вимог ухвали суду, зокрема в частині, що стосується пропуску строку на апеляційне оскарження.
Оскільки, станом на 21.11.2019 апелянтом недоліків апеляційної скарги не усунуто, а саме: не надано належним чином обґрунтованої заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір у розмірі 1057,20 грн - це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що апелянт, пропустивши строк на апеляційне оскарження, станом на 21.11.2019 р. зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 р. недоліків апеляційної скарги не усунув, а саме: не надав належного обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та не сплатив судовий збір, - це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, колегія суддів , -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2019 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві разом із доданими матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ключкович В.Ю.
Судді Беспалов О.О.
Парінов А.Б.