Справа № 620/1615/19 Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
21 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Епель О.В. та Карпушової О.В. перевіривши апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Управління Держпраці у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Так, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу відповідача.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулося на адресу суду із відміткою від 04 листопада 2019 року.
Отже, поштове відправлення з копією ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено апелянту належним чином.
Разом з тим, зазначені в ухвалі суду недоліки апеляційної скарги станом на 21 листопада 2019 року апелянтом не були усунуті.
Таким чином, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконана.
Однією із засад адміністративного судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Оплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
В силу п. 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконана.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.) до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апелянт, в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушова О.В.