Справа № 620/1905/19 Головуючий у І інстанції - Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
21 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Парінова А.Б., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційну скаргу Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" звернулось до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення виконавчого збору від 03.06.2019 року у виконавчому провадженні № 59250297.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення виконавчого збору від 03.06.2019 року у виконавчому провадженні № 59250297.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Ніжинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області задоволено, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року скановано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
25 жовтня 2019 року Ніжинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/1905/19 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" на користь Головного територіального управляння юстиції у Чернігівській області 2881,50 грн. судового збору за апеляційний розгляд.
Розглянувши подану заяву колегія суддів вважає, що заява про постановлення додаткового рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" судового збору за апеляційний розгляд справи не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з пунктом 17 Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 року встановлено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 21843,81 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Ніжинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 2881,50 грн., (1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.)*150%).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 2881,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3659 від 22 серпня 2019 року (а.с. 90).
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Частино 5 статті 139 КАС України визначено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє зробити висновок, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При цьому, відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верхового Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 161/14389/16-а (№ К/9901/24601/18).
Враховуючи те, що Відповідачем згідно платіжного доручення № 3659 від 22 серпня 2019 року було сплачено 2881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, проте інших витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз ним не здійснювалось, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, шляхом стягнення на користь Відповідача судового збору сплаченого ним за подання апеляційної скарги.
Також, колегія суддів вважає, що посилання Відповідача на п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, як на підставу для ухвалення додаткового рішення є помилковим.
Відтак, з огляду на викладене, підстав для задоволення заяви Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про ухвалення додаткового рішення, шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" на користь Головного територіального управлінню юстиції у Чернігівській області коштів сплачених за подання апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 248, 252, 321, 325, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: А.Б. Парінов
Л.О. Костюк