Справа № 640/16768/19 Головуючий у І інстанції - Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
21 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської районної державної адміністрації у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Подільської районної державної адміністрації у м. Києві, в якому просив:
- визнати дії Держави - Подільської районної адміністрації у м. Києві протиправними, а дії посадових і службових осіб злочинними у професійній діяльності, службовій діяльності;
- зобов'язати Подільську районну адміністрацію у м. Києві забезпечити фінансування Організації, гарантоване Законом без будь-яких обмежень;
- передати в безоплатне користування займані приміщення як Конституційну гарантію права, з наданням безоплатних послуг (тепловодопостачання, електропостачання, телефон).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам 160,161 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить відкрити провадження за матеріалами справи № 640/16768/19, скасувати ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року, а справу відправити до суду для з'ясування всіх обставин справи.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при прийнятті ухвали суддя суду першої інстанції не з'ясував обставин справи в першому судовому засіданні відповідно до відзиву або заперечень відповідача, тому керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, ч. 1 ст. 56, 57 Закону України № 1405-VIII від 02.06.2016 року, суддя суду першої інстанції не виконав завдання суду та позбавив гарантій на повноважний суд, що є протиправною дією.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.
За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву суддя суду першої інстанції виходив з того, що особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, має вказати в позовній заяві обставини порушення прав по відношенню до себе або інших осіб, внаслідок чого порушено таке право. Без зазначення таких обставин посилання в позовній заяві тільки на додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та формулювання позовних вимог як зобов'язання виконати Конституцію України та діяти в рамках закону не може бути підставою для визнання позовної заяви такою, що відповідає вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на невиконання вимог ухвали судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року щодо усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції, і зазначає таке.
Положеннями статей 160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Відповідно до частин першої та другої ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов:
1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України;
2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів що підтверджують вказані обставини.
Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено суддею суду першої інстанції в ухвалі судді Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позову без руху від 05 вересня 2019 року предметом позову у даній справі є фактично оскарження дій Подільської районної державної адміністрації у м. Києві щодо відмови укладення договору оренди приміщень з Організацією ветеранів України, а також зобов'язання Подільської районної державної адміністрації у м. Києві забезпечити щорічне фінансування організацій ветеранів, передати в безоплатне та безстрокове користування приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення статутних завдань.
Відповідно до змісту судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року про залишення позовної заяви без руху Позивач може усунути недоліки позовної заяви шляхом подання:
- уточненої позовної заяви з додержанням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та прохальною частиною, відповідно до вимог, встановлених статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем на виконання вимог ухвали судді суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху 17 вересня 2019 року надано позовну скаргу - вимогу (вх. № 03-14/97678/19).
Дослідивши зміст вказаної заяви, колегією суддів встановлено, що Позивач зазначає про невжиття судом першої інстанції заходів необхідних для з'ясування всіх обставин справи в першому судовому засіданні на підставі заперечень, відзиву Відповідача, який зобов'язаний забезпечувати докази; кожна особа звертається до суду на свій розсуд; право звернення до суду гарантуються Законом.
Щодо визначених суддею суду першої інстанції недоліків, а саме те, що Позивачем не надано письмові пояснення із зазначенням обставин та відповідним нормативним обґрунтуванням порушення прав, свобод та інтересів конкретно ОСОБА_1 внаслідок дій Відповідача з огляду на положення ст.ст. 4, 5, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також додаткові обґрунтування з посиланням на чинне законодавство, що передбачають права Організації ветеранів України на щорічне фінансування, отримання в безоплатне та безстрокове користування приміщень, обладнання та іншого майна, необхідного для здійснення статутних завдань; звільнення від сплати за користування комунальними послугами (електроенергії, опалення, водопостачання, телефоном і т.д.), то останні могли бути уточненні в ході розгляду самої справи.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, оскільки виявлені недоліки позовної заяви повинні бути такими, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Відтак, рішення судді суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним, оскільки застосовані суддею суду першої інстанції наслідки не були пропорційні, обмежили право доступу до суду і стали перешкодою для захисту прав Позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 безпідставно повернута Позивачу, а ухвала судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року є такою, що прийнята із порушенням норм процесуального права.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність постановлення суддею суду першої інстанції ухвали від 19 вересня 2019 року про повернення позовної заяви та, як наслідок, наявність підстав для її скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
Л.О. Костюк