21 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/583/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (суддя Кальник В.В.) у справі №160/583/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ТОВ «Дніпро Регіон Буд» звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДН984/241НП/СПТД-ФС/589 від 02.10.2018 р., винесену уповноваженими посадовими особами Державної служби України з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що вказаною постановою до підприємства застосовано штрафні санкції на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України, яким передбачено, зокрема, відповідальність за недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведенні. Зазначаючи про неправомірність оскаржуваної постанови, позивач посилався на те, що предметом перевірки у спірному випадку було додержання законодавства про працю, а для можливості застосування штрафної санкції згідно абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України відповідач мав проводити перевірку з питань фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. З цих підстав, вказуючи на відсутність підстав для застосування штрафних санкцій у відповідності із абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками розгляду справи судом першої інстанції зроблено наступні висновки.
Так, суд першої інстанції вказав на те, що у спірному випадку відповідачем проводилось інспекційне відвідування у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством.
Проведене інспекційне відвідування стосувалося питань оформлення трудових відносин на підприємстві.
Ненадання позивачем на обов'язкову вимогу Держпраці документів, необхідних для
проведення інспекційного відвідування, яке стосувалося перевірки оформлення трудових відносин на підприємстві, слід кваліфікувати як створення перешкод у проведенні такої перевірки, що є підставою для застосування штрафних санкцій у відповідності із абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій. Так, скаржник вказує на те, що у спірному випадку проводилася перевірка на предмет додержання законодавства про працю, а не з питань фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту). У свою чергу, відповідальність роботодавця за створення перешкод у проведенні перевірки предметом якої є додержання законодавства про працю, передбачена абз.6 ч.2 ст. 265 КЗпП України - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У спірному випадку відповідачем застосовано штрафні санкції у відповідності із абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України, яким передбачена відповідальність у вигляді стократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Позивач вказує на те, що оскільки у спірному випадку відповідачем проводилася перевірка не з питань фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), то у відповідача не існувало правових підстав для застосування штрафних санкцій у відповідності із абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обгрунтованість. Фактично позиція відповідача полягає у тому, що органом Держпраці проводився захід державного контролю у межах наданих повноважень та у спосіб, що, зокрема, передбачався Порядком №295. Під час проведення такого заходу позивачем не було надано документів, які стосувалися предмету перевірки, що фактично унеможливило проведення перевірки. Такі дії позивача є створенням перешкод у проведенні перевірки, за що ст..265 КЗпП УКраїни передбачена фінансова відповідальність. Оскільки предмет перевірки стосувався питань фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), то до позивача правомірно застосовано штрафні санкції у відповідності із абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшли заяви від ОСОБА_1 (вх. № Т-912 від 11.07.2018 р. та вх. № Т-954 від 23.07.20148 р.), від ОСОБА_2 (вх. № З-920 від 12.07.2018 р. та вх. № З-953 від 23.07.2018 р.) з питань проведення перевірки щодо допуску до роботи неоформлених працівників на підприємстві та невиплати заробітної плати.
Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 24.07.2018 року № 592-І призначено проведення інспекційного відвідування у період з 09.08.2018 р. по 10.08.2018 р. зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Дніпро Регіон Буд” за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд.32.
На підставі наказу від 24.07.2018 року № 592-І складено направлення на проведення інспекційного відвідування від 09.08.2018 року № 264, яким визначено, що під час інспекційного відвідування буде здійснено контроль за додержанням вимог законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Дніпро Регіон Буд” з питань оформлення трудових відносин, повноти нарахування та своєчасності виплати заробітної плати у 2018 році.
09.08.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено вимогу про надання документів № ДН984/24/НД, якою зобов'язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро Регіон Буд” Маслюка С.В. у період до 15 год. 30 хв. 10.08.2018 року надати оригінали та завірені належним чином копії документів за переліком.
Згідно вказаної вимоги, позивачем надані витребувані документи, окрім наказів про відпустку, договорів цивільно-правового характеру та актів виконаних робіт.
10.08.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН984/24/НП, яким зафіксовано відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, згідно вимоги №ДН984/24/НД від 09.08.2018 року. Також, вказаним актом передбачено, що строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 10.09.2018 року.
10.09.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено вимогу про надання документів № ДН984/24/НД/1, якою зобов'язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро Регіон Буд” Маслюка С.В. у період до 16 год. 30 хв. 11.09.2018 року надати оригінали та завірені належним чином копії документів за переліком, а саме: трудові договори, накази та заяви на прийом на роботу та звільнення найманих працівників за липень та серпень 2018 року; трудові книжки найманих працівників за липень та серпень 2018 року; повідомлення в ДФС про прийом на роботу працівників за липень та серпень 2018 року; штатні розклади за липень та серпень 2018 року; табелі обліку робочого часу за липень та серпень 2018 року; накази на відпустку за 2018 рік; договори цивільно-правового характеру, акти виконаних робіт за 2018 рік; документи на підтвердження виплати заробітної плати (відомості на виплату коштів, платіжні доручення та реєстри розподілу заробітної плати на карткові рахунки працівників) за липень та серпень 2018 року; розрахункові листки по звільненим працівникам за 2018 рік; звіти про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за формою 1 ДФ, звіт про ЄСВ за липень 2018 року.
11.09.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено акт інспекційного відвідування № ДН984/24/АВ, згідно якого в ході інспекційного відвідування виявлено, що деякі посадові оклади працівникам ТОВ “Дніпро Регіон Буд” встановлені без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, ще порушує вимоги ст.96 КЗпП України. Фактично, оплата праці працівникам ТОВ “Дніпро Регіон Буд” здійснювалась на основі штатних розписів, які затверджувались директором підприємства. Зазначеними штатними розписами деякі посадові оклади працівників встановлені без врахування кваліфікаційних характеристик професій. Враховуючи вищевикладене, посадові оклади працівників на ТОВ “Дніпро Регіон Буд” встановлені без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, що порушує вимоги ст.96 КЗпП України та ч. 3 ст. 6 Закону України “Про оплату праці” та призводить до мінімізації заробітної плати. Станом на момент проведення інспекційного відвідування на ТОВ “Дніпро Регіон Буд” існує заборгованість по заробітній платі перед шістьма працівниками у розмірі 144179,37 грн., термін виникнення заборгованості з березня 2018 року. Зазначене свідчить про порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України “Про оплату праці”. В ході проведення інспекційного відвідування виявлено порушення більш як на місяць встановлених законодавством строків проведення кінцевих розрахунків з працівниками при звільненні, а саме: ОСОБА_3 звільнений з посади 24.05.2018 року відповідно до наказу № 11 від 24.05.2018 року. Станом на момент проведення інспекційного відвідування кінцевий розрахунок з зазначеним працівником не проведено, що порушує вимоги ч.1 ст.47 та ч.1 ст.116 КЗпП України.
Крім того 11.09.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН984/24/1НП, яким зафіксовано ненадання для ознайомлення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій, відповідно до письмової вимоги про надання документів від 10.09.2018 року № ДН984/24/НД/1, підприємством не надано договори цивільно-правового характеру з фізичними особами за 2018 рік та акти виконаних робіт до них.
В той же час, органом Держпраці було встановлено те, що відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, а саме у таблиці 5 “Відомості про трудові відносини осіб” ТОВ “Дніпро Регіон Буд” зазначило про укладання у червні 2018 року договорів цивільно - правового характеру з чотирма фізичними особами: ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ); ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_2 ); ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_3 ); ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_4 ).
Не надання підприємством договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами за 2018 рік та акти виконаних робіт до них, унеможливило проведення перевірки з питань дослідження оформлення трудових відносин на підприємстві.
На підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДН984/24/1НП від 11.09.2018 року відповідачем було винесено постанову №ДН984/24/1НП/СПТД-ФС/589 від 02.10.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на позивача на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, накладено штраф у розмірі 372300 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Щодо дотримання відповідачем порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Частиною 4 статті 2 Закону №877 визначено перелік державних органів, у тому числі і органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які здійснюють заходи контролю у встановленому цим Законом порядку, але з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
У свою чергу частиною 5 статті 2 Закону №877 визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Отже під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю органи Держпраці зобов'язані забезпечити виконання положень Закону №877, які прямо визначені ч.5 ст.2 цього Закону.
Будь-яких доказів недотримання відповідачем положень статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 Закону №877, позивачем суду надано не було.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КЗпП України) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
До основних завдань Держпраці зазначеним Положенням віднесено реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з п.7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже органи Держпраці є уповноваженими Державою органи по здійсненню контролю за додержанням законодавства про працю.
На виконання положень ст..259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), пунктом 2 якого встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Порядок №295 був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування у спірному випадку.
Згідно з пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
У спірному випадку інспекційне відвідування проводилося за зверненням фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з питань проведення перевірки, зокрема, щодо допуску до роботи неоформлених працівників на підприємстві та невиплати заробітної плати.
Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у спірному випадку у відповідача існували правові підстави для проведення інспекційного відвідування позивача.
Пунктами 8-10 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
У спірному випадку позивачем не ставиться під сумнів виконання посадовими особами органу Держпраці вимог п.8-10 Порядку №295.
Згідно із п.11 Порядку №295 інспектори праці, зокрема, мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.
У відповідності із п.12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Відповідно до п.16-18 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що у зв'язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування посадовими особами відповідача були складені відповідні акти та вимога про надання документів. При цьому, як акт про неможливість проведення інспекційного відвідування так і вимога про надання документів були вручені посадовій особі позивача.
Отже встановлені обставини справи свідчать про те, що реалізовуючи свої повноваження, посадові особи відповідача діяли у спосіб, що визначений Порядком №295.
При цьому слід зазначити те, що як факт отримання вимоги про надання документів так і факт не надання, у повному обсязі документів (договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами за 2018 рік та акти виконаних робіт до них), позивачем не заперечувались.
В той же час, обґрунтовуючи свою позицію, позивач вказує на відсутність у відповідача правових підстав для застосування штрафних санкцій у відповідності із абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.
Відповідно до абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Згідно абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
У свою чергу, абзац другий частини 2 ст.265 КЗпП України передбачає відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску а загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
З огляду на положення наведених норм права, правовими підставами для застосування фінансових санкцій на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України є: по-перше, проведення органом Держпраці перевірки з питань, зокрема, допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. По-друге, недопущення об'єктом відвідування до проведення перевірки посадових осіб органу Держпраці або створення перешкод у її проведенні.
З цього приводу слід зазначити також те, що ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та які є необхідними для проведення інспекційного відвідування, безумовно створює перешкоди у його проведенні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відповідачем, у тому числі, проводилася і перевірка з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. Про вказане свідчить як звернення гр.. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в яких порушено питання, у тому числі щодо допуску до роботи без офіційного оформлення трудових відносин, так і направлення на перевірку, в якому визначено предмет такої перевірки, зокрема, як контроль за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.
Посилання позивача на те, що в направленні на перевірку не було визначено того, що перевірка стосується саме фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки проведення перевірки щодо оформлення трудових відносин безумовно включає у себе і виявлення фактів допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оскільки виявлення факту допуску до роботи працівника без укладення трудового договору і буде свідчити про неоформлені трудові відносини.
В той же час, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що створення перешкод у проведенні перевірки відповідач пов'язує із ненаданням позивачем договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами за 2018 рік та акти виконаних робіт до них. При цьому, відповідач не заперечує того, що інші документи, які були зазначені у вимозі, позивачем до перевірки надано.
З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що застосування штрафних санкцій на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України, може мати місце у випадку ненадання до перевірки не будь-яких документів, а лише тих, ведення яких передбачено законодавством про працю.
Відповідачем не було зазначено, а судом не встановлено того, що чинним законодавством про працю передбачено обов'язкове ведення та зберігання договорів цивільно-правового характеру та актів виконаних робіт.
Отже оскільки встановлені у цій справі обставини не дають підстав стверджувати про те, що законодавством про працю передбачено обов'язкове ведення та зберігання договорів цивільно-правового характеру та актів виконаних робіт, з ненаданням яких відповідач пов'язує створення перешкод у проведенні перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що спірні фінансові санкції до позивача застосовані без достатніх правових підстав.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняти нову постанову про задоволення позову.
З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору: за подання позову - 5584,5грн., за подання апеляційної скарги 8376,75грн., а всього 13961,0грн.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №160/583/19 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Постанову про накладення штрафу № ДН984/241НП/СПТД-ФС/589 від 02.10.2018р., винесену уповноваженими посадовими особами Державної служби України з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - визнати неправомірною та скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» судові витрати у розмірі 13961,0грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст.329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 21.11.2019р.
Повний текст постанови складено 22.11.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк